Справа № 560/225/19
13 лютого 2019 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Козачок І.С., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у поновленні пенсії. Також просить зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії по інвалідності з 07.10.2018 року.
Зі змісту клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, поданого до суду разом з відзивом, стало відомо про наступне.
Відповідач зазначає, що позивач, звертаючись у 2019 році до суду з позовними вимогами про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, пропустив строк звернення до суду, оскільки про припинення виплати пенсії йому стало відомо у листопаді 2017 року. Відповідач просить залишити без розгляду адміністративний позов.
Під час вирішення клопотання судом встановлено наступне.
Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що на сторінці 8 позовної заяви у пунктах 7,8 зазначається про те, що 09.11.2017 року на прийомі у адвоката Вадима Маламеда в Ізраїлі, позивачу стало відомо, що з 2009 року він має право на пенсію. Тоді ж Позивач оформив відповідну заяву та довіреність, котрі були посвідчені нотаріально та легалізовані печаткою апостиль.
Далі зазначається, що 23.06.2018 року представники Позивача, діючи на підставі нотаріальної довіреності, надіслали безпосередньо до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області документи позивача для поновлення пенсії.
У той же час на сторінці 2 позовної заяви представник позивача зазначає, що якщо суд встановить, що право позивача було порушене не в момент прийняття рішення про відмову, а раніше, і що у зв'язку з цим позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений ст. 122 КАС України, позивач просить з огляду на обставини, викладені у позовній заяві і в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, яке подається одночасно з позовом, вважати причину пропуску строку звернення до суду поважною і поновити його.
Окремою заявою клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем не викладалось.
На думку суду, аргументи обох сторін заслуговують на увагу, однак і підлягають додатковій перевірці, зважаючи на що суд повинен встановити обставини стосовно дотримання позивачем строку звернення до суду.
Зокрема, стороні позивача необхідно належними та допустимими доказами обґрунтувати, чому якщо позивач дізнався про порушення свого права 09.11.2017 року, його представники лише 23.06.2018 року, тобто більш ніж через 6 місяців, надіслали до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області документи позивача для поновлення пенсії.
Позивачу або його представнику також належить обґрунтувати, що своєчасному зверненню завадили чи перешкоджали об'єктивні причини, якщо такі дійсно мали місце.
Як вбачається зі змісту ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У даному випадку необхідно з'ясувати, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до суду поважними.
З цією метою необхідно встановити момент порушення права особи, а також сам факт її обізнаності ( коли особа дізналась), з чим і пов'язується виникнення її права на судовий захист. Однак, якщо на перебіг строку звернення до суду також впливають і інші обставини, на які посилається сторона, вона повинна чітко і недвозначно обґрунтувати ці обставини та надати відповідні докази. Крім того, сторона повинна також зрозумілим способом зазначити механізм власного обчислення строків або врахування тих чи інших календарних дат, з яким суд у подальшому може погодитись або не погодитись.
Стаття 123 КАС України встановлює правові наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду. Частина 3 вказаної статті передбачає, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, суд залишає позовну заяву ОСОБА_1 без руху та пропонує у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали представнику позивача подати обґрунтовану належними доказами заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, у якій повинні бути викладені обставини, які доводять поважність причин пропуску строку звернення позивача до суду.
Керуючись частинами 1,3 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяІ.С. Козачок