про залишення позовної заяви без руху
12 лютого 2019 року справа № 580/495/19
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання дій неправомірними та скасування рішення,
11.02.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23) (далі - позивач) до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд.185) (далі - відповідач) про:
визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Лисенка М.А. щодо стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 167,00 грн. та скасування відповідної постанови від 21.01.2019 ВП №57642222.
Згідно зі ст.ст.19, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа підсудна Черкаському окружному адміністративному суду. Однак позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Докази наявності пільг у позивача для сплати судового збору не надані, як і докази його сплати за подання цього позову.
Позивач у позовній заяві просив звільнити його від сплати судового збору.
Розглянувши зазначене клопотання, суддя вважає його необґрунтованим, з огляду на таке.
Право суду звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони, передбачене ч.1 ст.133 КАС України.
Стаття 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) передбачає право суду, враховуючи майновий стан сторони, за її клопотанням ухвалою звільнити від сплати судового збору за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу наведеної норми вбачається, що відсутність коштів державного органу на сплату судового збору не є підставою для звільнення від його сплати.
Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. Обов'язок сплати судового збору передбачає гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, а надання переваг у звільненні від його сплати окремим особам є порушенням такого принципу.
Органи Пенсійного фонду є державними органами, що реалізують державну політику з питань пенсійного забезпечення.
Підп.1 п.2.6. Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 12.03.2012 №333, визначено, що фінансування видатків, які не пов'язані з придбанням товарів та послуг установами, у тому числі фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Позивач на довів належними та допустимими доказами вчинення ним всіх необхідних дій для затвердження кошторису та отримання відповідного фінансування. Отже не довів, що вжив всіх необхідних заходів для отримання можливості дотримуватися Закону №3674-VI.
У п.74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і найбільш послідовний спосіб.
Позивач, як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України.
З огляду на викладене відсутність бюджетних асигнувань для сплати судового збору не повинна впливати на можливість неухильного виконання позивачем покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків. Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 804/958/17.
Доказів існування обставин, які би свідчили про обґрунтованість заяви про звільнення від сплати судового збору, позивач не надав.
Отже, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Абз.2 підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року розміром 1921 грн.
Отже, з урахуванням кількості заявлених позовних вимог ставкою судового збору за його подання є 3842,00грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб*2 позовні вимоги). Тому позивач має надати суду докази такої сплати.
Згідно з частинами 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вищевказана невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст.160-161 КАС України перешкоджає відкриттю провадження у справі, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення її без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ст. ст.2, 5, 46, 160, 169, 171, 243, 248, 287 КАС України, суддя
1. У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про звільнення від сплати судового збору відмовити повністю.
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання дій неправомірними та скасування рішення - залишити без руху.
2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
Суддя А.М. Бабич