Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
"11" лютого 2019 р. № 520/30/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шляхової О.М., розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Харківського міського голови Кернеса Генадія Адольфовича (61003, м. Харків, пл. Конституції 7) визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати надати відповідь на запити позивача за № 1, № 2, № 3 від 17.12.2018 року; стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є пенсіонером МВС України та перебував на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов в ГУМВС України в Харківській області під № 5 та мав отримати житло в будинку за адресою АДРЕСА_2. 17.12.2018р. він звернувся на електронну адресу до Харківського міського голови із запитом № 1, № 2, № 3 відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації», але до теперішнього часу відповіді ним не отримано, не отримано також ані належно завірених копій документів, ані відповідей на запити.
Вважає бездіяльність відповідача протиправною та просить суд зобов'язати його надати відповідь на його запити за № 1, № 2, № 3 від 17.12.2018 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.263 КАС України, якою унормовано що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
На виконання вимог ухвали суду представником відповідача через канцелярію суду 07.02.2019 року подано відзив на позов, в якому відповідач з вимогами поданого позову не погоджується, оскільки Департаментом діловодства Харківської міської ради та Управлінням обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства письмові відповіді надані ОСОБА_1 у термін, передбачений законодавством України. Отже, Департаментом діловодства Харківської міської ради були отримані та опрацьовані вказані запити, відповіді на які були направлені позивачу засобами поштового зв'язку. Вважає позовні вимоги позивача до Харківського міського голови Кернеса Г.А. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії безпідставними та необґрунтованими, оскільки запити позивача було розглянуто та надані повні відповіді, а тому порушень прав позивача не вбачається.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ч.2 ст.263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки суддя Шляхова О.М. перебувала у відпустці з 24.01.2019 року по 08.02.2019 року, справа розглядається суддею у перший робочий день 11 лютого 2019 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Як встановлено за матеріалами справи позивач - ОСОБА_1, перебуває на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов в ГУМВС України в Харківській області під № 5.
17.12.2018р. позивач звернувся на електронну адресу до Харківського міського голови із запитами № 1, № 2, № 3 відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» (а.с. 7-9).
Із наданих копій звернень вбачається, що звернення позивача стосувались перебування на квартирному обліку. Крім того, з копій звернень вбачається, що позивач просив надати відповіді на його звернення у п'ятиденний термін.
Не отримання відповідей на свої запити зумовили позивача звернутись із даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації», метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2)розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Тобто, позивач у порядку, визначеному Законом, є запитувачем інформації та наділений правом одержувати публічну інформацію, яка знаходиться у володінні відповідних розпорядників, а відповідач - розпорядником інформації, відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», отже, зобов'язано не лише оприлюднювати публічну інформацію на своєму офіційному веб-сайті, проте й надавати таку інформацію за запитами на інформацію.
При цьому, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону. (с.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
Між тим, питання практичної реалізації громадянами права на звернення врегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року №393/96-ВР.
Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" визначено право громадян України звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно ст. 4 Закону України "Про звернення громадян", до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян).
Приписами ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Згідно ст. 7 Закону звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Відповідно до ст. 15 Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно ст. 18 Закону України "Про звернення громадян", громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Також, ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" встановлює обов'язок органу державної влади об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, а також на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.
Відповідно до ст. 20 Закону «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Отже, чинним законодавством закріплений прямий обов'язок органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян надати належну обґрунтовану відповідь на звернення громадян.
Питання, пов'язані із розглядом запитів на інформацію в Харківській міській раді та її виконавчих органах, регламентуються Порядком розгляду запитів на публічну інформацію в Харківській міській раді та її виконавчих органах, затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.06.2015 № 337 (далі - Порядок) та іншими нормативно- правовими актами.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа Департаменту діловодства від 30.01.2019 №94/0/26- 19, запит на інформацію ОСОБА_1 від 17.12.2018 № 1 надійшов до Департаменту діловодства Харківської міської ради електронною поштою 18.12.2018 р. та зареєстрований за реєстраційним індексом Г-3-11/1286/0/180-18 та попередньо розглянутий.
Запити на інформацію ОСОБА_1 від 17.12.2018 № 2 та № 3 надійшли до Департаменту діловодства Харківської міської ради електронною поштою 18.12.2018, зареєстровані відповідно за реєстраційними індексами Г-3-11/1287/180-18 та Г-3-11/1288/180-18.
За результатами попереднього розгляду встановлено, що запит № 1, зареєстрований за реєстраційним - індексом Г-3-11/1286/0/180-18 містить прохання щодо отримання копії архівного документу.
Пунктом 1.5 Порядку визначено, що дія Порядку не поширюється на запити на отримання інформації суб'єктами владних повноважень, народними депутатами України та депутатами місцевих рад при здійсненні ними своїх функцій, щодо доступу до персональних даних, інформації з архівних документів або їх копій, а також на інші правовідносини, які регулюються спеціальними законами.
Відповідно до п.п. 4.6.1 - 4.6.3 Порядку листи, які містять прохання щодо отримання інформації з архівних документів або їх копій, розглядаються відповідно до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи». Про прийняте рішення посадова особа відділу забезпечення доступу до публічної інформації Департаменту діловодства Харківської міської ради або виконавець протягом п'яти робочих днів з дня отримання листа повідомляє його автора та передає звернення для перереєстрації до структурного підрозділу міської ради, відповідального за роботу зі зверненнями громадян.
З повідомлених відповідачем обставин та наданих до відзиву на позов копій документів вбачається, що Запит № І від 18.12.2018 був переданий до відділу з питань звернень громадян Департаменту діловодства Харківської міської ради, про що повідомлено його автора листом від 18.12.2018, реєстраційний індекс 241/0/33-18.
В подальшому, запит №1 перереєстрований у відділі з питань звернень громадян Департаменту діловодства Харківської міської ради 18.12.2018 за реєстраційним індексом Г-11-56124/0/1-18. Строк виконання -17.01.2019.
Листом від 18.12.2018 року № 241/0/33-18 на лист № Г-3-11/1286/0/180- 18 від 18.12.2018 року Департаментом діловодства Харківської міської ради було повідомлено, що відповідно до розділу 4 ст. Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» громадяни України мають право користуватися документами Національного архівного фонду або їх копіями на підставі особистої заяви і документа, що посвідчує особу.
Відповідь на Запит № 1 від 18.12.2018 року була направлена 14.01.2019 № 196/0/232-19, що підтверджується реєстраційно-контрольною карткою.
Згідно доручень керівництва Харківської міської ради відповідальним виконавцем Запитів № 2 та № 3 визначено Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради.
За результатами їх розгляду у строк, визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації», 26.12.2018 відповідальним виконавцем підготовлено відповіді: на Запит № 2 - реєстраційний індекс Г-3- 11/1287/0/180-18 та направлена відповідь № 6609/0/232-18, на Запит № 3 - реєстраційний індекс Г-3-11/1288/180-18 та направлена відповідь №6608/0/232-18.
Згідно листа Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства від 31.01.2019 року № 142/0/233-19 Управлінням було розглянуто запити на інформацію ОСОБА_1 від 18.12.2018 р. та направлено належно завірену копію звернення голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Харківській області, копію згоди об'єднання профспілок Харківської області щодо цього питання, копію рішення Харківської міської ради від 01.02.2017 №17.
Також управлінням на звернення ОСОБА_1 від 18.12.2018 № Г-3- 11/1286/180-18 було направлено архівну копію постанови виконкому Харківської міської ради народних депутатів та президії обласної ради професійних спілок від 13.11.1987 № 339 «Про затвердження переліку підприємств, установ і організацій, які здійснюють квартирний облік».
Зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Таким чином, суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Зазначення судом конкретних дій відповідача під час розгляду справи, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень.
Як встановлено судовим розглядом, Департаментом діловодства Харківської міської ради та Управлінням обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства письмові відповіді надані ОСОБА_1 у термін, передбачений законодавством України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій (рішення) та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини спростовують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, отже у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
З огляду на встановлений судом факт дотримання відповідачем процедури надання відповіді на звернення позивача суд визнає заявлений позов необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні за безпідставністю, у зв'язку із чим підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 205, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Харківського міського голови Кернеса Генадія Адольфовича (61003, м. Харків, пл. Конституції 7) визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12 лютого 2019 року.
Суддя Шляхова О.М.