справа № 495/5590/17
номер провадження 1-кп/495/70/2019
Іменем України
про продовження строку тримання під вартою
11 лютого 2019 рокум.Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі колегії: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,при секретарі судового засідання ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білгород-Дністровський Одеської області клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12016160240001794,-
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
До суду від прокурора надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ,яке в судовому засіданні підтримане та обґрунтоване тим, що в наявний час ризики, що були підставою для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою не зникли та не перестали існувати, а судове провадженняпо розгляду обвинувального акта не завершено.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судове засідання по розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою не був конвойований з невідомих суду причин, від участі у наявному судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції з Державною установою «Ізмаїльський слідчий ізолятор», в якій він утримується, відмовився, що підтверджується актом вищевказаної установи від 1 лютого 2019 року. З урахуванням думки учасників судового провадження, які вважали за можливе розглядати справу за відсутності обвинуваченого, колегія суддів, враховуючи, принцип диспозитивності кримінального провадження, що розгляд клопотання прокурора має бути проведений без невиправданої затримки, беручи до уваги, що ОСОБА_7 порушив вимоги ч. 7 ст. 43 КПК України, визнала за можливе розглянути клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 без його участі.
Захисник-адвокат в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою, просив змінити запобіжний західу виді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
Колегія суддів, розглянувши клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , заслухавши обґрунтування прокурора, заперечення захисника-адвоката, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадженняне було завершене до його спливу, вирішення якого відбувається в порядку передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до п. 79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року № 14-рп/2003, тяжкість злочину не є єдиною підставою для обрання виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою, а враховується разом з іншими обставинами по справі.
Колегією суддів встановлено, що судове провадження по кримінальному провадженню не закінчено, строк обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 відповідно до ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 грудня 2018 року закінчується 11 лютого 2019 року.
Оцінивши обставини, визначені ст. 178 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад три роки, одружений, має на утриманні малолітню дитину, за станом здоров'я може триматися під вартою, не працює, має постійне місце проживання, раніше судимий за вчинення умисних злочинів, застосований до нього ранішезапобіжний захід у вигляді тримання під вартою не порушував у зв'язку з відсутністю об'єктивної можливості такого порушення, що не залежало від його волі, а також те, що ОСОБА_7 не оголошені повідомлення про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, перебуваючи на волі, має реальну можливість переховуватись від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню, що не надасть можливості забезпечити виконання процесуальних рішень, колегія суддів прийшла до висновку, що клопотання прокурора, яке надійшло до суду, є обґрунтованим і підлягає задоволенню та обраний відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити на строк шістдесят днів з моменту постановлення наявної ухвали, тобто з 11 лютого 2019 року.
Колегія суддів приходить до висновку, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування відносно ОСОБА_7 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також існувати не перестали.
Колегія суддів не бере до уваги заперечення захисника-адвоката, що відносно обвинуваченого ОСОБА_7 необхідно змінити запобіжний західу виді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, оскільки суду не надано жодного доказу на підтвердження зазначеного, а також в матеріалах кримінального провадження відсутні докази неможливості тримання під вартою обвинуваченого.
З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199 КПК України, суд прийшов до висновку про необхідність продовження обраного відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів з 11 лютого 2019 року по 11 квітня 2019 року, у зв'язку з чим клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 331, 369-372 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 -задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, строком на 60 (шістдесят) днів з 11 лютого 2019 року по 11 квітня 2019 року з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 закінчується 11 квітня 2019 року.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали про продовження строку тримання під вартою вручити обвинуваченому ОСОБА_7 негайно після її оголошення та направити для виконання до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1 ,
Судді: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3