ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
30 січня 2019 року Справа №918/555/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Савченко Г.І. , суддя Демидюк О.О.
секретар судового засідання Берун О.О.
за участю представників сторін:
позивача: представник не з'явився
відповідача: представник ОСОБА_1 - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільних систем" ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Рівненської області, ухваленого 11.12.18р. суддею Бережнюк В.В. у м.Рівному, повний текст складено 14.12.18р. у справі №918/555/18
за позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільних систем" ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"
про визнання недійсним правочину
1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.12.2018р. у справі №918/555/18 у задоволенні позову ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільних систем" ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" про визнання недійсним правочину відмовлено.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заявляючи позов про визнання недійсним правочину - заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №RV01.2-СЛ-3478-0718 від 04.07.2018 року позивачем не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настанням відповідних наслідків.
3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.
3.1. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду звернувся з апеляційною скаргою позивач, відповідно до якої просить прийняти апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільних систем" ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Рівненської області від 11.12.2018р. у справі №918/555/18 до провадження; скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 11.12.2018р. у справі №918/555/18; позовні вимоги ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільних систем" ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволити; судові витрати покласти на відповідача.
3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Суд першої інстанції вийшов за межі предмету позову, та виніс хибні висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи. За результатами розгляду справи не було доведено обставини, які суд визнав встановленими, а також судом допущено порушення норм процесуального та матеріального права. Не враховано пояснення, що при припиненні зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідачем не було дотримано основних вимог законодавства до такого правочину.
3.3. Також у заяві відсутня інформація про період виникнення заборгованості за вказаними договорами. Такий недолік позбавляє можливості позивача встановити чи настав строк виконання зобов'язань за договорами. Відповідно у позивача відсутня можливість встановити чи сплинув строк позовної давності за вказаними зобов'язаннями. Вказана заборгованість у заяві відповідача є спірною.
3.4. Висновок суду щодо заборгованості по договору від 01.10.2004 року №14/1294/04, яка не оспорюється сторонами є хибним та суперечить матеріалам справи.
3.5. В позовній заяві зазначено, що в провадженні господарського суду Рівненської області перебуває справа №918/453/18 про стягнення з ПАТ "Рівнегаз" на користь позивача заборгованість за договором від 01.10.2004 №14/1291/04, у зв'язку із цією обставиною в суду не було підстав визнавати заборгованість за вказаним договором безспірною та зазначати, що сторонами дана обставина не оспорюється. З висновків суду не випливає, що суд належним чином встановив, що строки виконання зобов'язання настали. Крім того судом встановлено, що період виникнення заборгованості, яка зазначена в заяві, на думку відповідача є 2017 рік та січень-червень 2018 року. Однак у спірній заяві відсутня інформація про період виникнення заборгованості. Суд замість надання правової оцінки цій обставині, за власною ініціативою усуває недолік допущений позивачем, та доповнює текст правочину істотними умовами.
3.6. Судом проігноровано, те що позивач не визнає факт укладення Договору-1 та Договору-2 та заперечує факт наявності достатніх правових підстав у відповідача для надання полсуг/виконання робіт за Договором-1 та Договором-2, які складені відповідачем та не підписані позивачем. А також проігноровано, що заборгованість за Договором-1 та Договором-2 є спірною, питання про стягнення такої заборгованості судом раніше не розглядалось.
4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.
4.1. 23.01.2019р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільних систем" ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, рішення господарського суду Рівненської області від 11.12.2018р. у справі №918/555/18 без змін.
4.2. У судовому засіданні в усному порядку представник відповідача заперечила щодо задоволення апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
4.3. До початку розгляду апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося.
5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційних скарг.
6.1. Під час розгляду апеляційної скарги позивача на рішення господарського суду Рівненської області Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:
6.2. Цивільний кодекс України;
6.3. Господарський кодекс України;
6.4. Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);
6.5. Закон України "Про судовий збір".
6.6. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).
7. Розгляд апеляційної скарги по суті.
7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні матеріали оскарження ухвали, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
7.2. Як встановлено у суді апеляційної інстанції, і цієї обставини не заперечує представник відповідача, між ОСОБА_2 акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі Філії "Центр метрології та газорозподільних систем" ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та ОСОБА_2 акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "РІВНЕГАЗ" існують договірні відносини оренди газопроводів та споруд на них:
7.2.1. Договір оренди газопроводів та споруд на них №14/1290/04 від 01.10.2004 року, в редакції Договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України від 06.06.2014 року відповідно до типового договору, затвердженого постановою НКРЄКП №228 від 07.03.2013 року з урахуванням додаткової угоди №2 (в редакції рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2014 року у справі №910/12807/14). Далі по тексту цієї постанови також - Договір №14/1290/04 від 01.10.2004 року.
7.2.2. Договір оренди газопроводів та споруд на них №141 від 24.03.2005 року, в редакції Договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України від 06.06.2014 року відповідно до типового договору, затвердженого постановою НКРЄКП №228 від 07.03.2013 року з урахуванням додатковою угодою №2 (в редакції рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2014 року у справі №910/12806/14). Далі по тексту цієї постанови також - Договір №141 від 24.03.2005 року.
7.2.3. Договір оренди газопроводів та споруд на них №14/1291/04 від 01.10.2004 року
7.3. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "РІВНЕГАЗ" надіслало на адресу ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заяву про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог № RV01.2-СЛ-3478-0718 від 04.07.2018 року (арк.с. 41).
7.4. В заяві зазначено, що за даними бухгалтерського обліку рахується заборгованість ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" перед ОСОБА_2 акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "РІВНЕГАЗ" за договором на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України у сумі 205 494,20 грн., а саме:
7.4.1. за Договором №14/1290/04 від 01.10.2004 року у сумі 110 833,44 грн.;
7.4.2. за Договором №141 від 24.03.2005 року у сумі 94 660,76 грн.
7.5. В свою чергу станом на 30.06.2018 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "РІВНЕГАЗ" має кредиторську заборгованість перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за договором оренди від 01.10.2004 року №14/1291/04 в сумі 985 265,42 грн.
7.6. І в одному випадку (пункт 7.4. цієї постанови) і в другому випадку (пункт 7.5. цієї постанови) зобов'язання є грошовими.
7.7. Таким чином, вищевказані (пункт 7.4. цієї постанови) грошові зобов'язання, у сумі 205494,20 грн. є зустрічними, однорідними.
7.8. Зважаючи на викладене та керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "РІВНЕГАЗ" заявило про припинення зобов'язань перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" в сумі 205 494,20 грн., яка виникла на підставі договору оренди від 01.10.2004 року №14/1291/04, шляхом повного зарахування зустрічних зобов'язань Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" перед ПАТ "РІВНЕГАЗ" на загальну суму 205 494,20 грн., які виникли за договором від за Договором №14/1290/04 від 01.10.2004 року у сумі 110 833,44 грн., за Договором №141 від 24.03.2005 року в сумі 94 660,76 грн.
7.9. Спір виник внаслідок того, що позивач дане зарахування вважає таким, що суперечить нормам статті 601 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим односторонній правочин - заява ОСОБА_2 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "РІВНЕГАЗ" про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог , на думку позивача, є недійсним.
7.10. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
7.11. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
7.12. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
7.13. У відповідності до статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
7.14. В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
7.15. Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
7.16. Апеляційним господарським судом у цій постанові зазначалося про надіслання на адресу позивача заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог (пункти 7.3.-7.5.).
7.17. Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
7.18. Оспорювана заява № RV01.2-СЛ-3478-0718 від 04.07.2018 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, враховуючи положення статті 202 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою є одностороннім правочином, що направлений на припинення зобов'язань.
7.19. Таким чином, надіслана відповідачем на адресу позивача заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином відповідача, спрямованим на припинення грошових зобов'язань відповідача перед позивачем в сумі 205494,20грн.
7.20. Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
7.21. Статтею 601 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
7.22. Аналогічні норми щодо припинення господарського зобов'язання виконанням або зарахуванням передбачено частинами 3 та 4 статті 203 Господарського кодексу України, відповідно до яких господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Господарське зобов'язання може бути припинено зарахуванням страхового зобов'язання, якщо інше не випливає з закону або змісту основного чи страхового зобов'язання.
7.23. Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
7.24. Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
7.24.1. бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
7.24.2. бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);
7.25.3. строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
7.26. Виходячи з приписів наведених норм, зарахування представляє собою спосіб припинення зобов'язання та можливе за наявності умов їх зустрічності та однорідності, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
7.27. Випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог передбачені в ст. 602 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 203 Господарського кодексу. Так, відповідно до вказаних норм не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.
7.28. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було заявлено до зарахування однорідні вимоги, а саме грошова заборгованість проти грошової заборгованості.
7.29. Також, суд дійшов висновку, що вимоги є зустрічними, оскільки обумовлені наявністю зобов'язань між сторонами у справі, а саме за договорами від 01.10.2004 року (в редакції від 01.10.2014 року) №14/1290/04 та від 24.03.2005 року (в редакції від 01.10.2014 року) №141 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є боржником, а Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "РІВНЕГАЗ" кредитором, а за договором від 01.10.2004 року №14/1291/04 навпаки - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є кредитором, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "РІВНЕГАЗ" є боржником.
7.30. Перевіряючи настання строків виконання зобов'язань за договором від 01.10.2004 року №14/1291/04 суд приходить до висновку, що вони настали, оскільки сторонами дана обставина не оспорюється та зворотного матеріали справи не містять.
7.31. Щодо настання строків виконання зобов'язань за договорами від 01.10.2004 року (в редакції від 01.10.2014 року) №14/1290/04 та від 24.03.2005 року (в редакції від 01.10.2014 року) №141 судом встановлено, що проводиться зарахування заборгованості з оплати за 2017 рік та січень-червень 2018 року (арк.с. 65-87).
8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги
8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення представника відповідача, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.
8.2. При цьому апеляційний суд врахував таке.
8.3. Грошові зобов'язання, у сумі 205494,20 грн. є зустрічними, однорідними (п.7.4., п.7.29 цієї постанови).
8.4. З огляду на викладене у пунктах 7.2.-7.9. даної постанови, суд приходить до висновку, що оспорювана заява відповідача про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином відповідача, що вчинений останнім у відповідності до ст.ст. 601, 602 Цивільного кодексу України.
8.5. Заявляючи позов про визнання недійсним правочину - заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог № RV01.2-СЛ-3478-0718 від 04.07.2018 року позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настанням відповідних наслідків.
8.6. Позивач не надав до суду доказів, які б підтверджували той факт, що умови договору суперечать нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; не довів відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин; відсутність вільного волевиявлення та невідповідність його внутрішній волі учасника спірного правочину; не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином.
8.7. Згідно з п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
8.8. Судом встановлено, що правові підстави для визнання недійсними правочину - заяви № RV01.2-СЛ-3478-0718 від 04.07.2018 року відсутні.
8.9. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги є зустрічними, оскільки обумовлені наявністю зобов'язань між сторонами у справі, а саме за договорами від 01.10.2004 року (в редакції від 01.10.2014 року) №14/1290/04 та від 24.03.2005 року (в редакції від 01.10.2014 року) №141 ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є боржником, а Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "РІВНЕГАЗ" кредитором, а за договором від 01.10.2004 року №14/1291/04 навпаки - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є кредитором, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "РІВНЕГАЗ" є боржником.
8.10. А відтак відповідач у даній справі не був позбавлений можливості звернутись до позивача з заявою від 04.07.2018 року №RV01.2-СЛ-3478-0718 про припинення зобов'язань зарахуванням своїх зустрічних однорідних вимог.
8.11. Зазначена правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 908/3039/16.
8.12. Відтак, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстав для скасування судового рішення суду першої інстанцій не вбачається.
9. Повноваження суду апеляційної інстанції.
9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
10. Розподіл судових витрат.
10.1. Як вбачається із матеріалів справи апелянтом - ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільних систем" ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Рівненської області від 11 грудня 2018 року у справі №918/555/18 сплачений судовий збір у розмірі 2643,00 грн. в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".
10.2. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.
10.3. Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільних систем" ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 28.12.18р. залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Рівненської області від 11 грудня 2018 року у справі №918/555/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №918/555/18 повернути господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "11" лютого 2019 р.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Савченко Г.І.
Суддя Демидюк О.О.