Справа № 756/11021/18 Головуючий у суді І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1226/2019 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія ч. 1 ст. 289 КК України
про повернення апеляційної скарги
11 лютого 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 18.10.2018 року щодо ОСОБА_4 , якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_5 про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_4 та застосовано щодо нього примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом,
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18.10.2018 року задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_5 про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_4 та застосовано щодо нього примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 18.10.2018 року про застосування щодо ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру та призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції.
Вивчивши апеляційну скаргу, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Частиною 1 статті 506 КПК України передбачено, що особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника, захисника.
Положеннями ч. 1 ст. 44 КПК України визначено, що якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з ним залучається його законний представник.
Системний аналіз вказаних положень КПК України дає можливість прийти до висновку, що у випадку вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру законний представник особи, стосовно якої здійснюється таке провадження, може залучатися у випадку наявності визнання такої особи у встановленомузаконом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 подано як законним представником ОСОБА_4 .
Так, в матеріалах провадження відсутні відомості про залучення ОСОБА_3 як законного представника ОСОБА_4 , а до апеляційної скарги не було додано рішення суду, яким ОСОБА_4 визнано недієздатним, а сам факт наявності психічного розладу в особи не вказує на обставину наявності в нього законного представника в розумінні КПК України, а тому приходжу до висновку, що апеляційну скаргу подано особою, яка не підтвердила свої процесуальні повноваження, у зв'язку з чим, вона підлягає поверненню.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 399 КПК України , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 18.10.2018 року, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_5 про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_4 та застосовано щодо нього примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, разом з всіма доданими до неї матеріалами, повернути особі, яка її подала.
Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її прийняття.
Суддя ОСОБА_2