06 лютого 2019 року м. Київ
Справа №758/4244/18-ц
Резолютивна частина постанови оголошена 06 лютого 2019 року
Повний текст постанови складено 08 лютого 2019 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Довгополої А.В.
учасники справи: заявник ОСОБА_2
заінтересовані особи Державне підприємство Державний проектний інститут «Укрдіпронафтотранс», Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва, постановленої суддею Захарчук С.С. 13 листопада 2018 року, у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Державне підприємство Державний проектний інститут «Укрдіпронафтотранс», Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Справа №758/4244/18-ц
№ апеляційного провадження:22-ц-824/811/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Захарчук С.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Заявник ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою в якій просила встановити факт роботи в зоні відчуження ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, в період 19 травня 1986 року та 16 червня 1986 року.
Заяву обґрунтовувала тим, що вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_5, який був учасником ліквідації аварії на ЧАЕС та який за життя отримував пенсію на пільгових умовах.
18 січня 2017 року вона звернулася до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак їй було відмовлено у призначенні пенсії, оскільки не були надані первинні документи, які підтверджують перебування та оплату за роботу в зоні відчуження 19 травня 1986 року та 16 червня 1986 року.
Встановлення факту їй необхідно для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати ухвалу суду та прийняти постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, посилаючись на неправильне встановленням судом обставин, що мають значення для справи, не доведення обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неправильну оцінку доказів зібраних по справі, порушення судом норм матеріального і процесуального права
Зокрема вказує про те, що суд помилково прийшов до висновку, про наявність спору про право, оскільки саме по собі встановлення зазначеного факту не є безумовною підставою для призначення ОСОБА_2 пенсії у зв'язку з із втратою годувальника, адже їй необхідно буде звернутися до органу Пенсійного фонду України із відповідною заявою щодо призначення пенсії, надати інші необхідні документи. В свою чергу орган Пенсійного фонду України відповідно до чинного законодавства розгляне таку заяву та прийме своє рішення.
В судовому засідання заявник ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги, просили ухвалу суду скасувати та прийняти постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи і встановлено судом, заявник ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про встановлення факту роботи в зоні відчуження ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, в період 19 травня 1986 року та 16 червня 1986 року.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 18 липня 2018 року відкрито провадження у справ за заявою ОСОБА_2 про становлення факту проживання однією сім'єю, справу призначено до розгляду.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції представником заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_8 заявлено клопотання про залишення заяви без розгляду в зв'язку з наявністю спору про право, який повинен вирішується в позовному провадженні, оскільки дане встановлення факту, що має юридичне значення необхідне для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13 листопада 2018 року заяву ОСОБА_2, заінтересовані особи: заінтересовані особи: державне підприємство Державний проектний інститут «Укрдіпронафтотранс», Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення - залишено без розгляду.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що справа підлягає розгляду за правилами позовного провадження, оскільки з заяви вбачається спір про право.
Колегія судді погоджується із таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_2 з 11 грудня 1993 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 (а.с.10)
ОСОБА_5 являвся учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, категорія І, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з чим ОСОБА_5 була призначена та виплачувалася пенсія.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
ОСОБА_2, являючись пенсіонером, набула статусу дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії І, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою та отримала право на пільги і компенсації, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Подільського відділу обслуговування громадян Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
ЛистомЦентральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07 лютого 2017 року повідомило ОСОБА_2 про те, що у неї не має підстав для призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника посилаючись на те, що Управлінню не надані первинні документи, які підтверджують перебування та оплату за роботу ОСОБА_5 в зоні відчуження з 19 травня 1986 року та 16 червня 1086 року.
Оскільки, ОСОБА_2 не має можливості через обставини, які не залежать від неї надати необхідні документи звернулася до суду з заявою про встановлення юридичного факту, необхідного для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки встановлення зазначеного юридичного факту необхідно заявнику для призначення їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з заяви ОСОБА_2 вбачається спір про право.
Пунктом 1 постанови Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються законами України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до положень зазначених нормативних актів, зокрема частиною 3 статті 55 Закону № 796-ХІІ (у редакції Закону України від 17 листопада 2005 року №3108-ІV), частиною 5 статті 45 Закону № 1058-ІV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Таким чином за змістом наведених норм за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів пенсійний орган повинен ухвалити рішення про призначення (перерахунок) чи про відмову у призначенні (перерахунку) раніше призначеної пенсії.
Відповідно до ч.6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Виходячи з цих обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що існує спір про право, оскільки заявник ОСОБА_2 звернулася із заявою про встановлення факту перебування її померлого чоловіка в зоні відчуження з метою призначення їй пенсії, яку раніше отримував ОСОБА_5, у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відтак, дана справа не може бути розглянута в порядку окремого провадження, а заява ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду.
Доводи апеляційної скарги про те, що заявник ОСОБА_2 не має іншої можливості надати первинні документи, ніж звернутися з заявою про встановлення факту відхиляються судом, оскільки ОСОБА_2 не позбавлена можливості звернутися до суду в порядку позовного провадження, заявивши клопотання про витребування необхідних доказів.
Враховуючи наведене, судом першої інстанції на основі повно з'ясованих обставин та з дотриманням норм матеріального та процесуального права постановлено ухвалу про залишення заяви про встановлення фату без розгляду, а доводи, викладені в апеляційній скарзі висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 13 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М.Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І.Шкоріна