Справа № 369/1350/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/638/19 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
05 лютого 2019 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 , на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 листопада 2018 року, яким:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, який має середньо-спеціальну освіту, раніше не судимого,-
визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України, періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,-
та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, неодруженого, який має середньо-спеціальну освіту, раніше не судимого,-
визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України, періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирішено питання стосовно речових доказів,-
Відповідно до вироку суду першої інстанції, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в період часу з третьої до сьомої години 04.10.2018 року, діючи спільно та за попередньою змовою, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в під'їзді будинку АДРЕСА_3 , скориставшись відсутністю власника та інших осіб поблизу себе, шляхом вільного доступу таємно викрали належну потерпілому ОСОБА_9 чавунну семисекційну батарею опалення, вартість якої, згідно висновку експерта № 3968 від 25.10.2018 року становить 385 грн.
Після чого ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зникли, викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди в розмірі 385 грн.
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 листопада 2018 року ОСОБА_8 та ОСОБА_7 визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено кожному покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо кожен із них протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України, періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Вирішено питання стосовно речових доказів.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить змінити вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.11.2018 відносно ОСОБА_7 призначивши йому покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України.
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 обґрунтовує тим, що призначене судом покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення, в якому він визнаний винним. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги обставини, які пом'якшують покарання, а саме той факт, що розмір майнової шкоди складає 385 гривень і лише незначно перевищує розмір шкоди, яка визначається законодавцем як малозначність, а також те, що ці кошти були повністю повернуті потерпілому. При таких обставинах, суд мав усі підстави призначити ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст. 185 КК України не у виді позбавлення волі, а у виді обмеження волі.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 , який залишив вирішення питання щодо задоволення апеляційної скарги на розсуд суду,
пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити вирок суду першої інстанції без змін,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується наявними у ньому доказами, які досліджувалися в порядку, визначеному ст. 349 КПК України і ніким з учасників судового провадження не оспорювалися раніше і не оспорюються тепер, а тому колегія суддів його не переглядає відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України.
За встановлених судом фактичних обставин, кваліфікація дій ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Дотримуючись наведених вимог закону, суд першої інстанції, обираючи ОСОБА_7 вид та розмір покарання, крім ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, та конкретних обставин його вчинення, врахував щире каяття обвинуваченого, що визнав обставиною, яка пом'якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, прийняв до уваги дані про особу обвинуваченого, з огляду на що обґрунтовано призначив ОСОБА_7 покарання у межах санкції статті КК України, за якою він обвинувачується, а саме: за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги обставини, які пом'якшують покара рання, а саме той факт, що розмір майнової шкоди складає 385 гривень і лише незначно перевищує розмір шкоди, яка визначається законодавцем як малозначність, а також те, що ці кошти були повністю повернуті потерпілому, а тому для нього буде достатнім покарання у виді обмеження волі а не позбавлення волі, не є переконливими, оскільки відношення обвинуваченого до своїх дій оцінено судом першої інстанції в сукупності з іншими обставинами провадження і є достатньо обґрунтованим у вироку.
Таким чином, при перевірці кримінального провадження, істотних порушень кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування чи зміни вироку суду першої інстанції не встановлено, а тому колегія суддів приходить до висновку про залишення вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 листопада 2018 року без зміни, а апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 листопада 2018 року, яким ОСОБА_8 та ОСОБА_7 визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4