Справа № 360/138/18 Головуючий у суді першої інстанції: УнятицькийД.Є.
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/865/2019 Доповідач у суді апеляційної інстанції : Волошина В.М.
04 лютого 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Панченко М.М., Слюсар Т.А.
при секретарі Маличівській Н.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 13 вересня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Бригантина-2» про визнання правочину недійсним та скасування права власності на нерухоме майно.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
22 січня 2018 року позивач ОСОБА_4 звернулася у суд з позовом до відповідача ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 грудня 2017 року вона набула право власності на квартиру АДРЕСА_1. З приводу цього вказувала, що відповідач вселився у вказану квартиру без її згоди, утримує квартиру та ключі від неї у своєму володінні та не дозволяє їй, як власнику користуватися нею. А тому, звернулася до суду за захистом порушеного права та просила позов задовольнити.
16.03.2018 відповідач ОСОБА_5 пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_4 та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Бригантина-2» про визнання правочину недійсним та скасування права власності на нерухоме майно.
Обгрунтовував позовні вимоги тим, що 31 березня 2012 року підписав з обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Бригантина-2» договір про спільну пайову участь у будівництві житлового кооперативного будинку по АДРЕСА_1, а 23 грудня 2012 року уклав зі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 договір переуступки паю на квартиру з поетапною оплатою. Відповідно до акту приймання передачі від 04 лютого 2013 року кооператив передав, а він прийняв квартиру АДРЕСА_1, яка на сьогоднішній день знаходиться в його володінні та користуванні. На виконання своїх договірних грошових зобов'язань він сплатив за спірну квартиру більше 15 тисяч доларів США. Однак, дізнався, що зазначена квартира належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору про спільну пайову участь. Тому, просив визнати недійсним договір про спільну пайову участь у будівництві житлового кооперативного будинку, укладений між OK «ЖБК «Бригантина-2» та ОСОБА_4 від 23 грудня 2012 року, скасувати право приватної власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1, як таке, що набуте в порушення умов договору про переуступку паю на дану квартиру, укладеного між ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 23 грудня 2012 року.
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 13 вересня 2018 року в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Бригантина-2" про визнання правочину недійсним та скасування права власності на нерухоме майно задоволено частково.
Скасовано право приватної власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду позивач ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_5 особисто подали апеляційні скарги.
Так, у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 - представник ОСОБА_4 вважає рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні первісного позову та часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_5 незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема зазначав, що відповідач ОСОБА_5 не є власником спірної квартири, тоді, як його довірителька, набула права власності, що підтверджується відповідними документами, але користуватися своєю власністю не може, так як ОСОБА_5 цьому перешкоджає, а тому змушена була звернутися до суду за захистом порушеного права. При цьому посилався на Конституцію України, порушення судом першої інстанції норм матеріального права щодо непорушності права власності, а також практику Європейського суду.
Просив скасувати рішення суду про визнання правочину недійсним та скасування права власності на нерухоме майно в частині відмови в задоволенні первісного та в частині задоволення зустрічного позову.
Постановити в цій частині нове рішення про задоволення первісного позову та відмову задоволенні зустрічних позовних вимог повністю.В частині відмови в задоволенні зустрічного позову залишити без змін.
Відповідач ОСОБА_5 рішення суду оскаржив в частині відмовлених йому позовних вимог про визнати недійсним договору про спільну пайову участь у будівництві житлового кооперативного будинку, укладений між OK «ЖБК «Бригантина-2» та ОСОБА_4 від 23 грудня 2012 року. Вважає рішення в цій частині таким, що ухвалене при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи; при невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушення норм матеріального права, які призвели до частково неправильного вирішення спору, а тому таким, що має бути скасоване з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову. Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що позивач може в подальшому повторно на підставі цього договору оформити право власності.
Позивач ОСОБА_4 та представник відповідача за зустрічним позовом OK «ЖБК «Бригантина-2» в судові засідання не з'явились.
Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з вимог частини 1 статті 44 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ч.1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 120 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку позивача ОСОБА_4 та представника відповідача за зустрічним позовом OK «ЖБК «Бригантина-2» в судові засідання, які про час і місце розгляду справи повідомлялися, причину неявки суду не повідомив, такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. До того ж, позивач ОСОБА_4 для участі у справі направила свого представника.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрутованість рішення суду першої інстанції в межа доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідача ОСОБА_5 з неї суд першої інстанції виходив з того, що позивач переуступила відповідачу пай на зазначену квартиру з частковим погашенням її вартості та поетапною її оплатою періодичними платежами. Після чого спірна квартира забудовником була передана ОСОБА_7 у володіння та користування. Скасовуючи право власності ОСОБА_4 на вказану квартиру суд вважав, що позивач пай на спірну квартиру, як інвестор переуступила ОСОБА_5, а тому останній користується спірною квартирою на правових підставах. Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 в частині визнання недійсним договору про спільну пайову участь у будівництві житлового кооперативного будинку, укладеного між OK «ЖБК «Бригантина-2» та ОСОБА_4 від 23 грудня 2012 року суд вважав, що цим договором права ОСОБА_5 не порушуються.
З такими висновками суду слід погодитись виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону дивлячись на таке.
06 березня 2012 року (а.с. 112 т.1) було укладено договір про спільну пайову участь у будівництві житлового будинку з одного боку Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельного кооперативу «Бригантина-2» в особі голови правління ОСОБА_8, а з другого боку з гр. ОСОБА_8, предметом якого є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, площею 35,4 кв.м на 4-му поверсі.
31 березня 2012 року ОСОБА_5 підписав з ОК «ЖБК «Бригантина-2» договір про спільну пайову участь у будівництві житлового кооперативного будинку по АДРЕСА_1
23 грудня 2012 року (а.с.116 т.1) було укладено договір про спільну пайову участь у будівництві житлового будинку з одного боку Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельного кооперативу «Бригантина-2» в особі голови правління ОСОБА_8, а з другого боку гр. ОСОБА_4 предметом якого є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, площею 35,4 кв.м на 4-му поверсі.
Таким чином, із договорів від 06 березня 2012 року (а.с. 112 т.1) та від 23 грудня 2012 року (а.с.116 т.1) вбачається, що подружжя ОСОБА_4 діяло за обопільною згодою щодо пайової участі у будівництві житлового будинку Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельного кооперативу «Бригантина-2» за адресою: АДРЕСА_1, площею 35,4 кв.м на 4-му поверсі.
23 грудня 2012 року ОСОБА_5 уклав зі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 договір переуступки паю, який є чинним і відповідно до якого ОСОБА_6 та ОСОБА_4 передали свій пай у ОК ЖБК «Бригантина-2», який відповідає праву на вступ в ОК ЖБК «Бригантина-2» та отримання свідоцтва на право власності квартири АДРЕСА_1 а також часткової спільної власності на земельну ділянку, на якій розташовано будинок. При цьому, ОСОБА_5 вніс аванс у розмірі 8080 грн., а залишок вартості квартири сторони визначили у періодичних платежах на сім років.
Відповідно до акту приймання передачі від 04 лютого 2013 року кооператив передав, а ОСОБА_5 прийняв квартиру АДРЕСА_1, яка на сьогоднішній день знаходиться в його володінні та користуванні.
Пред'являючи до суду зустрічний позов ОСОБА_5 просив визнати недійсним договір про спільну пайову участь у будівництві житлового кооперативного будинку, укладеного між OK «ЖБК «Бригантина-2» та ОСОБА_4 від 23 грудня 2012 року, посилаючись на його фіктивність та порушення цим договором його прав, оскільки ОСОБА_4 в майбутньому може знову отримати документ щодо права власності на спірну квартиру.
Відмова у задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_5 судом першої інстанції є законною дивлячись на таке.
Згідно зі ст. 234 ЦК фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, що зумовлювалися цим правочином.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставами недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою ст. 203 ЦК України.
Підставами недійсності правочину відповідно до ст. 203 ЦК України є невідповідність (суперечливість) його змісту вимогам Цивільного кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; відсутність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; відсутність вільного волевиявлення учасника правочину і невідповідність його внутрішній волі; невідповідність форми вчинення правочину установленій законом; правочин має бути спрямований на настання реальних правових наслідків.
Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.
Як вбачається з матеріалів справи сторонами спірного договору були OK «ЖБК «Бригантина-2» та ОСОБА_4 Відповідач ОСОБА_7 стороною договору не був.
Зі змісту договору не вбачається, що він є фіктивним та не створює правових наслідків про що свідчать відповідні дії ОСОБА_4 Так, уклавши договір про спільну пайову участь у будівництві житлового кооперативного будинку з OK «ЖБК «Бригантина-2» 23 грудня 2012 року ОСОБА_4 реалізувала своє право шляхом подальшого укладення 23 грудня 2012 року між ОСОБА_5 з одної сторони та ОСОБА_6 і ОСОБА_4 (обопільна згода подружжя) договір переуступки паю відповідно до якого ОСОБА_6 та ОСОБА_4 передали свій пай у ОК ЖБК «Бригантина-2», який відповідає праву на вступ в ОК ЖБК «Бригантина-2» та отримання свідоцтва на право власності квартири НОМЕР_1, загальною площею 34 кв.м, розташованої на 4-му мансардному поверсі будинку.
Таким чином, переуступивши пай ОСОБА_7 подружжя ОСОБА_4 позбавилося пайової участі у будівництві саме квартири НОМЕР_1.
Враховуючи, що пай у вигляді квартири НОМЕР_1 переуступлений ОСОБА_5, квартира забудовником передана йому у користування за актом передачі, то ОСОБА_5 користується спірною квартирою на правових підставах, згідно з договором переуступки паю.
Відтак посилання ОСОБА_4 на вселення у її квартиру відповідача без згоди власника не знайшли підтвердження в судовому засіданні.
За таких обставин, враховуючи, що право власності передбачає право володіння, користування та розпорядження майном, а забудовником право користування та володіння спірною квартирою передано ОСОБА_5 відповідно до договору переуступки паю стороною якого була, в тому числі, і позивачка, то реєстрація права власності на квартиру за ОСОБА_4 порушує право ОСОБА_5 на користування та володіння нею.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно відмовив у позові ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю та частково задовольнив зустрічний позов ОСОБА_5 про скасування права приватної власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.
Висновки суду щодо підстав для відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 та часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_5 відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду, ухвалення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Так, всі висновки суду першої інстанції щодо безпідставності заявленого позову ОСОБА_4 та неможливості відновлення порушеного права у обраний позивачем спосіб повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга представника позивача не містить, в ході апеляційного розгляду представник позивача також не навів таких обставин.
Відсутні також правові підстави до задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 та часткового скасування рішення суду першої інстанції, з мотивів, які викладені вище.
За правилами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційних скаргах, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст. ст. 367,374,375,382,384 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційні скарги ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 13 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 06 лютого 2019 року.
Головуючий:
Судді: