Справа № 308/1264/19
11 лютого 2019 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника ПАТ «ПентоПак», як володільця майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області підполковника податкової міліції ОСОБА_3 в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019070000000003 від 03.02.2019, погоджене прокурором, про арешт майна , -
Старший слідчий з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області підполковника податкової міліції ОСОБА_3 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019070000000003 від 03.02.2019, погоджене прокурором про арешт майна.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування за №32019070000000003, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2019, на підставі матеріалів, які надійшли від оперативного управління ГУ ДФС у Закарпатській області, відповідно до яких невстановлені особи незаконно придбали з метою збуту, зберігали та транспортували з цією метою 02.02.2019 року через митний пост «Неветленфолу» Закарпатської митниці ДФС в напрямку «виїзд з України» вантажним автомобілем марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом-рефрижератором марки «Schmitz» реєстраційний номер НОМЕР_2 , з м. Бориспіль, Київської області до Румунії незаконно виготовлені тютюнові вироби марки «Marble» без марок акцизного податку України в загальній кількості 21320 пачок. Слідчий вказує, що попередня правова кваліфікація вчиненого кримінального правопорушення визначена за ч.1 ст. 204 КК України.
Слідчий вказує, що відповідно до поданих водієм ОСОБА_5 до митного контролю товаросупровідних документів, а саме: CMR A №055201 від 30.01.2019р., рахунку - фактури № 91 від 30.01.2019р, пакувального листа № 91 від 30.01.2019р., переміщувався товар «поліамідна штучна оболонка для ковбасних продуктів» на дев'яти піддонах, вагою 6461 кг. та вартістю 41 133,54 Євро. Відправником товару являється підприємство Pr J.S.C «PentoPak» (Україна, Київська область, місто Бориспіль, вул. Броварська, 5), а одержувачем румунське підприємство «Darimex Iternational S.R.L» Strada Comeliei 1-3, 310493 Arad 2900 Romania. Вантаж слідує в митному режимі «експорт» по МД №UA125010/2019/015240 від 30.01.2019 р.
Слідчий зазначає, що під час проведення митного контролю та митного огляду транспортного засобу встановлено, що у вантажному напівпричепі знаходяться дев'ять вантажних місць з вантажем «поліамідна штучна оболонка для ковбасних продуктів», що відповідає найменуванню та кількості місць заявленому в товаросупровідних документах.
В клопотанні вказано, що разом із тим, в ході проведення митного огляду напівпричепу-рефрижератора марки «Schmitz» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що переміщує вищевказаний вантаж, у подвійному даху були виявлені приховані від митного контролю сигарети, а саме: сигарети з фільтром, іноземного виробництва, без акцизних марок, по 20 штук у кожній пачці, торгівельної марки «Marble» в кількості 21320 пачок. Тютюнові вироби знаходились в спеціально виготовлених сховищах (тайниках), а саме в подвійному даху напівпричепу. Нижня частина даху була заповнена пінопластом, а верхня - сигаретами. Спеціально виготовлені сховища (тайники) були обладнані та пристосовані з метою переміщення товарів шляхом приховування від митного контролю та облаштовані восьми рядами вздовж всієї площини даху напівпричепу. В утворених рядах було розміщено 21320 пачок тютюнових виробів.
В клопотанні зазначено, що на підставі повідомлення №15 від 02.02.2019 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину року працівником слідчого управління фінансових розслідувань спільно з працівниками ОУ ГУ ДФС у Закарпатській області та закарпатської митниці ДФС проведено огляд місця події та вилучено: тютюнові вироби марки «Марбле» без марок акцизного податку України в загальній кількості 21320 пачок; вантажний автомобіль марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 ; напівпричеп-рефрижератор марки «Schmitz» реєстраційний номер НОМЕР_2 ; поліамідна штучна оболонка для ковбасних продуктів» на 9-ти піддонах - 412 коробок; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 CXO № 928043 - 2 шт; CMR A №055201 від 30.01.2019р - 1 арк.; рахунок - фактура № 91 від 30.01.2019р - 1 арк.; копію пакувального листа № 91 від 30.01.2019р - 1 арк.; контрольний талон №338588 - 1 арк.; телефон чорного кольору марки «SAMSUNG» - 1 шт.; ключі до транспортного засобу 2 шт., роздруківку показників тахометра - 8 шт.
Транспортний засіб - автомобіль марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом-рефрижератором марки «Schmitz» реєстраційний номер НОМЕР_2 є засобом зберігання та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів, а також є об'єктами, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема способів та місць розташування тютюнових виробів в загальній кількості 21320 пачок, а самі тютюнові вироби та документи - є об'єктами, які підлягають експертному дослідженню задля встановлення їх походження, законності та способу виготовлення.
Слідчий зазначає, що в свідоцтвах про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та CXO № НОМЕР_4 встановлено, що транспортний засіб марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом-рефрижератором марки «Schmitz» реєстраційний номер НОМЕР_2 зазначено ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ), особливі відмітки: для участі у міжнародному русі.
Таким чином, враховуючи що виявлені вищеописані тютюнові вироби являються предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК України, а транспортний засіб - автомобіль марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом-рефрижератором марки «Schmitz» реєстраційний номер НОМЕР_2 є засобом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення, слідчий вказує на те, що виникла необхідність у арешті майна, тимчасово вилученого 03.02.2019 року. Також підставою арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
В клопотанні вказано, що 04.02.2019 до слідчого судді було скеровано клопотання про арешт тимчасово вилученого майна. 07.02.2019 слідчим слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області в Ужгородському міськрайонному суді отримано ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 04.02.2019, згідно якої клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Закарпатській області в кримінальному провадженні №32019070000000003, від 03.02.2019, погоджене прокурором, про арешт майна - повернуто прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків з моменту отримання зазначеної ухвали.
З огляду на викладене, з метою збереження речових доказів, а також уникнення їх пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, та враховуючи, що речові докази повинні зберігатися до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ (п. 4 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою КМ України від 19 листопада 2012 р. № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України»), керуючись ст. 2, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 7, ст. ст. 8, 9, 84, 98, 100 ст. 131-132, ст. 167-169, 170-171 КПК України, слідчий спросить: постановити ухвалу про арешт транспортного засобу - автомобіля марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом-рефрижератором марки «Schmitz» реєстраційний номер НОМЕР_2 , тютюнових виробів марки «Марбле» без марок акцизного податку України в загальній кількості 21320 пачок, поліамідна штучна оболонка для ковбасних продуктів» на 9-ти піддонах - 412 коробок, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , CXO № 928043 - 2 шт., CMR A №055201 від 30.01.2019р - 1 арк., рахунок - фактура № 91 від 30.01.2019р - 1 арк., копію пакувального листа № 91 від 30.01.2019р - 1 арк., контрольний талон №338588 - 1 арк., телефон чорного кольору марки «SAMSUNG» - 1 шт., ключі до транспортного засобу 2 шт., роздруківку показників тахометра - 8 шт., шляхом заборони користування, відчуження, розпорядження будь - яким чином вилученими речами.
Під час розгляду клопотання про арешт майна у судовому засіданні слідчий заявлене клопотання підтримав та просив таке задовольнити.
Представник володільця майна ПАТ «ПентоПак» ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив в частині задоволення клопотання, що стосується тимчасово вилученого майна, а саме поліамідної штучної оболонки для ковбасних продуктів, вказуючи, що в цій частині клопотання необґрунтоване, таке майне не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження за статтею 204 КК України. Крім того, вказував на те, що у разі незабезпечення збереження майна воно буде зіпсовано та призведе до збитків, а також до необґрунтованого обмеження прав підприємства. В цій частині підтримав письмове заперечення надіслане на адресу суду.
Власники іншого майна на розгляд клопотання не зявилися, про час і місце розгляду були повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення слідчого з приводу внесеного ним клопотання, пояснення представників володільця майна, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З матеріалів клопотання встановлено, що у провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування за №32019070000000003 від 03.02.2019 року за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 204 КК України.
Згідно досліджених матеріалів доданих до клопотання, невстановлені особи незаконно придбали з метою збуту, зберігали та транспортували з цією метою 02.02.2019 року через митний пост «Неветленфолу» Закарпатської митниці ДФС в напрямку «виїзд з України» вантажним автомобілем марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом-рефрижератором марки «Schmitz» реєстраційний номер НОМЕР_2 , з м. Бориспіль, Київської області до Румунії незаконно виготовлені тютюнові вироби марки «Marble» без марок акцизного податку України в загальній кількості 21320 пачок.
При проходженні митного контролю водієм, ОСОБА_5 до митного контролю товаросупровідних документів, а саме: CMR A №055201 від 30.01.2019р., рахунку - фактури № 91 від 30.01.2019р, пакувального листа № 91 від 30.01.2019р., переміщувався товар «поліамідна штучна оболонка для ковбасних продуктів» на дев'яти піддонах, вагою 6461 кг. та вартістю 41 133,54 Євро. Відправником товару являється підприємство Pr J.S.C «PentoPak» (Україна, Київська область, місто Бориспіль, вул. Броварська, 5), а одержувачем румунське підприємство «Darimex Iternational S.R.L» Strada Comeliei 1-3, 310493 Arad 2900 Romania. Вантаж слідує в митному режимі «експорт» по МД №UA125010/2019/015240 від 30.01.2019 р.
Під час проведення митного контролю та митного огляду транспортного засобу встановлено, що у вантажному напівпричепі знаходяться дев'ять вантажних місць з вантажем «поліамідна штучна оболонка для ковбасних продуктів», що відповідає найменуванню та кількості місць заявленому в товаросупровідних документах. Однак, в ході проведення митного огляду напівпричепу-рефрижератора марки «Schmitz» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що переміщує вищевказаний вантаж, у подвійному даху були виявлені приховані від митного контролю сигарети, а саме: сигарети з фільтром, іноземного виробництва, без акцизних марок, по 20 штук у кожній пачці, торгівельної марки «Marble» в кількості 21320 пачок. Тютюнові вироби знаходились в спеціально виготовлених сховищах (тайниках), а саме в подвійному даху напівпричепу. Нижня частина даху була заповнена пінопластом, а верхня - сигаретами. Та в подальшому проведено огляд місця події та вилучено: тютюнові вироби марки «Марбле» без марок акцизного податку України в загальній кількості 21320 пачок; вантажний автомобіль марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 ; напівпричеп-рефрижератор марки «Schmitz» реєстраційний номер НОМЕР_2 ; поліамідна штучна оболонка для ковбасних продуктів» на 9-ти піддонах - 412 коробок; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 CXO № 928043 - 2 шт; CMR A №055201 від 30.01.2019р - 1 арк.; рахунок - фактура № 91 від 30.01.2019р - 1 арк.; копію пакувального листа № 91 від 30.01.2019р - 1 арк.; контрольний талон №338588 - 1 арк.; телефон чорного кольору марки «SAMSUNG» - 1 шт.; ключі до транспортного засобу 2 шт., роздруківку показників тахометра - 8 шт.
В ході досудового розслідування даного кримінального провадження 02.02.2019 року з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, безпосереднім переслідуванням та затриманням особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, з метою вилучення речових і документальних доказів та попередження спробам їх знищення, спотворити та/чи приховати від органу досудового розслідування, слідчим, без ухвали слідчого судді, було здійснено огляд місця події та іншого володіння особи, а саме вантажного автомобіля марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом-рефрижератором марки «Schmitz» реєстраційний номер НОМЕР_2 , в ході якого виявлено та вилучено речі та документи, що мають доказове значення у кримінальному провадженні. Вказані обставини підтверджуються протоколом огляду місця події від 02.02.2019 року, який проводився водія транспортного засобу автомобіля марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом-рефрижератором марки «Schmitz» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_5 .
В ході досудового розслідування встановлено, що власником транспортного засобу марки «DAF» 2008 р.в., реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу марки «Schmitz» 2003 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_2 є громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації власника транспортного засобу: АДРЕСА_2 .
Також, згідно відповіді Регіонального сервісного центру в Закарпатській області МВС України від 07.02.2019 за №31/7-208 встановлено, що 23.12.2016 на вказані транспортні засоби видані за заявою власника ОСОБА_7 свідоцтва про реєстрацію для поїздки за кордон НОМЕР_3 та НОМЕР_5 терміном дії до 23.12.2019 громадянину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні слідчий вказує, що крім наведеного в клопотанні обґрунтуванні, слід врахувати, що вилучений телефон чорного кольору марки «SAMSUNG», роздруківка показників тахометра - 8 шт. та ключі до транспортного засобу 2 шт., належні водію вантажного автомобіля марки «DAF», ОСОБА_5 , та якими він користувався, а також вилучені документи, а саме: CMR A №055201 від 30.01.2019р - 1 арк.; рахунок - фактура № 91 від 30.01.2019р - 1 арк.; копію пакувального листа № 91 від 30.01.2019р - 1 арк.; контрольний талон №338588 - 1 арк.; телефон чорного кольору марки «SAMSUNG» - 1 шт., які подавались водієм вантажного автомобіля марки «DAF», ОСОБА_5 до митного контролю як товаросупровідні документи, мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, та з метою їх збереження та проведення в подальшому експертних досліджень на такі слід накласти арешт також.
Слідчим доведено, що вилучені в ході огляду місця події транспортні засоби, з свідоцтвами про їх реєстрацію, та подані водієм вантажного автомобіля марки «DAF», ОСОБА_5 до митного контролю товаросупровідні документи мають значення речових доказів у кримінальному проваджені №32019070000000003 та відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки могли зберегли на собі його сліди, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Слідчим в клопотанні наведено достатньо підстав для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Зокрема обґрунтовано правову підставу для арешту майна. Вилучені речі, зокрема: тютюнові вироби марки «Марбле» без марок акцизного податку України в загальній кількості 21320 пачок - є предметом, а вантажний автомобіль марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 ; напівпричеп-рефрижератор марки «Schmitz» реєстраційний номер НОМЕР_2 - є засобом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників (володільців) майна з метою забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Слідчий судді вважає, що заборона користуватися та розпорядження тимчасово вилученим майном, а саме: транспортний засіб - автомобіль марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом-рефрижератором марки «Schmitz» реєстраційний номер НОМЕР_2 , які згідно з реєстраційними картками належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тютюнових виробів марки «Марбле» без марок акцизного податку України в загальній кількості 21320 пачок, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 CXO № 928043 - 2 шт., CMR A № НОМЕР_6 від 30.01.2019р - 1 арк.; рахунок - фактура № 91 від 30.01.2019р - 1 арк.; копію пакувального листа № 91 від 30.01.2019р - 1 арк.; контрольний талон №338588 - 1 арк.; телефон чорного кольору марки «SAMSUNG» - 1 шт., ключі до транспортного засобу 2 шт., роздруківку показників тахометра - 8 шт., забезпечить збереження речових доказів та не призведе до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження останніх.
Крім того, володільці майна мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту одразу ж після зникнення підстав для застосування арешту.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна в цій частині, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає до задоволення в цій частині.
Разом з тим, в частині клопотання, що стосується вимоги про арешт майна, а саме поліамідної штучна оболонка для ковбасних продуктів» на 9-ти піддонах - 412 коробок, слідчий ні в клопотанні, ні в судовому засіданні не зміг обґрунтувати вимоги в цій частині та назвати мети необхідної для накладення такого арешту.
Слідчим суддею, встановлено, що вказане майно, належить ПрАТ «ПентоПак», що підтверджується доданими до заперечень доказами. Жодного обґрунтування, що таке майно є предметом порушення митних правил або є предметом даного кримінального провадження в клопотанні слідчим не наведено, так само не наведено,що дане майно використовувалось як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, що згідно ч.2 ст. 173 КПК України, виключає застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Слідчий суддя вважає, що вимога про арешт майна, а саме поліамідної штучна оболонка для ковбасних продуктів» на 9-ти піддонах - 412 коробок, є необґрунтованою і не підлягає до задоволення, оскільки не доведено, що дане майно відповідає критеріям, що зазначені у ч. 2 ст. 167 КК України та ст.. 98 КПК України.
В цій частині клопотання задоволенню не підлягає, оскільки ні з клопотання ні з матеріалів, які обґрунтовують клопотання, в порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України не вбачається підстав, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт вказаного майна.
В клопотанні не зазначено, до якого з критеріїв тимчасово вилученого майна, визначеного в ч. 2 ст. 167 КПК України, відноситься зазначене майно, та які вони містять сліди кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до ст.29 Загальної декларації прав людини, "кожна людина, здійснюючи свої права і свободи, повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання й поваги прав і свобод інших та з метою задоволення справедливих вимог моралі, громадського порядку та загального добробуту в демократичному суспільстві". Мета, підстави і межі здійснення прав людини конкретизуються також у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, в Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права, а також в Європейській Конвенції про захист прав особи й основних свобод. Згідно зі ст. 64, конституційні права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень можуть встановлюватися в умовах воєнного або надзвичайного стану. Аналіз зазначеної статті дозволяє зробити висновок про те, що закріплені в ній критерії (підстави) правомірного обмеження прав і свобод людини та громадянина базуються на принципі співвідношення публічних і приватних інтересів.
Вимога щодо забезпечення балансу між приватним та публічним інтересом слідує власне зі структури статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже, у кожній справі, в якій зазначається про порушення цієї статті, Суд повинен з'ясувати, внаслідок чого саме відповідна особа була змушена нести непропорційний і надмірний тягар. Як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від застосування заходів, необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основних прав відповідної особи. Вимога щодо забезпечення такого балансу випливає зі структури статті 1 Першого Протоколу, якщо розглядати її в цілому. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна дбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться.
Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.
На теперішній час слідчим не доведено, що в застосуванні цього заходу є необхідність, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт зазначеного майна.
Крім того, слідчий суддя враховує, що таке майно, у разі незабезпечення збереження може бути зіпсованим та призведе до збитків, а також до необґрунтованого обмеження прав підприємства.
Відтак, доводи слідчого щодо необхідності накладення арешту на таке майно є безпідставними та немотивованими.
Таким чином, з урахуванням викладеного, дослідивши всі надані до клопотання матеріали, докази слідчий суддя вважає, що таке слід задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області підполковника податкової міліції ОСОБА_3 в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019070000000003 від 03.02.2019, погоджене прокурором, про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене під час огляду місця події 02.02.2019 року, а саме: транспортний засіб - автомобіль марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом-рефрижератором марки «Schmitz» реєстраційний номер НОМЕР_2 , які згідно з реєстраційними картками належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тютюнових виробів марки «Марбле» без марок акцизного податку України в загальній кількості 21320 пачок, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 CXO № 928043 - 2 шт., CMR A № НОМЕР_6 від 30.01.2019р - 1 арк.; рахунок - фактура № 91 від 30.01.2019р - 1 арк.; копію пакувального листа № 91 від 30.01.2019р - 1 арк.; контрольний талон №338588 - 1 арк.; телефон чорного кольору марки «SAMSUNG» - 1 шт., ключі до транспортного засобу 2 шт., роздруківку показників тахометра - 8 шт., шляхом заборони користування та розпорядження майном, до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1