проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"04" лютого 2019 р. Справа № 913/106/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.
за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" (вх.№1302 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 31.10.2018 у справі №913/106/18 (прийняте у приміщенні Господарського суду Луганської області суддєю Корнієнко В.В., повний текст рішення складено 09.11.2018)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", смт. Мілове, Луганська область,
до Фермерського господарства "Моноліт-Агро", смт. Біловодськ, Луганська область, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біловодський елеватор", смт. Біловодськ, Луганська область
про витребування майна із чужого незаконного володіння,
В березні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом про витребування з незаконного володіння у Фермерського господарства "Моноліт-Агро" нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Луганська область, смт.Біловодськ, вул. Ім.Гуньяна, 51а.
07.09.2019 позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій деталізовано майно, яке підлягає витребуванню у відповідача з незаконного володіння, а саме, нежитлове приміщення загальною площею 3241,9 кв.м, що розташоване за адресою: Луганська область, смт Біловодськ, вул. імені Гуньяна, буд. 51-А, яке включає в себе:
- "А-2" - пункт КПП (диспетчерська) цегляний, загальною площею 338,4 кв.м;
- "Б" - будинок на нафтоскладі цегляний, загальною площею 22,5 кв.м;
- "Г" - автогараж із шлакоблоку та цегли, загальною площею 541,4 кв.м;
- "В,Н" - навіс для гаража із стінових панелей, загальною площею 2059,7 кв.м;
- "М" - пункт ТО мийка із стінових панелей, загальною площею 279,9 кв.м;
- № 1, 2, 3 - огорожа металева, залізобетонна.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 31.10.2018 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким витребувати з незаконного володіння у Фермерського господарства "Моноліт-Агро" на користь Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" нежиле приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. ім. Гуньяна, буд. 51а, та включає в себе:
- "А-2" пункт КПП (диспетчерска) цегляний, загальною площею 338,4 кв.м;
- "Б" будинок на нафтоскладі цегляний, загальною площею 22,5 кв.м;
- "Г" автогараж із шлакоблоку та цегли, загальною площею 541,4 кв.м;
- "В,Н" навіс для гаража із стінових панелей, загальною площею 2059,7 кв.м;
- "М" пункт ТО мийка із стінових панелей, загальною площею 279,9 кв.м;
- №1, 2, 3 огорожа металева, залізобетонна.
Скарга обґрунтована тим, що відчуження приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" було не тільки неприбутковим, а й збитковим для позивача, а дії керівництва позивача явно суперечили інтересам та меті діяльності позивача, що встановлено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі №21/89б/2011, то волевиявлення позивача не було вільним і не відповідало його внутрішній волі. Таким чином, як зазначає позивач, з урахуванням того, що приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" вибуло із володіння позивача поза його волею, то таке приміщення підлягає витребуванню у відповідача.
26.12.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2758), в якому відповідач проти апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
24.01.2019 до суду від позивача надійшли письмові пояснення (вх.№786), в яких позивач просив долучити до матеріалів справи дані письмові пояснення та задовольнити апеляційну скаргу.
04.02.2019 до суду від позивача надійшли письмові пояснення (вх.№1168), в яких позивач посилався на те, що твердження позивача про те, що його волевиявлення не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, тому приміщення Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" вибуло поза волею боржника, є цілком обґрунтованим.
04.02.2019 до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№1150), в якому позивач просив забезпечити проведення судового засідання по справі в режимі відеоконференції.
Враховуючи явку представника позивача у призначене судове засідання, представник позивача просив залишити його клопотання (вх.1150 від 04.02.2019) про проведення судового засідання по справі в режимі відеоконференції без розгляду.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи ухвалою суду від 24.01.2019.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 09.04.2011 між ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ", продавцем, та ТОВ "Біловодський елеватор", покупцем, укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким, продавець передає нежиле приміщення, приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" (зазначене у п.2 цього договору) у власність покупця, а покупець приймає у власність нежиле приміщення, приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" і сплачує за нього продавцеві встановлену цим договором грошову суму.
Відповідно до п.2 договору, предметом цього договору є нежиле приміщення, приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ", що розташоване за адресою: Україна, Луганська область, Біловодський район, селище міського типу Біловодськ, вул. ім.Гуньяна, буд.51а, загальною площею 3241,9 кв.м, яке включає в себе:
- "А-2" - пункт КПП (диспетчерська) цегляний, загальною площею 338,4 кв.м;
- "Б" - будинок на нафтоскладі цегляний, загальною площею 22,5 кв.м;
- "Г" - автогараж із шлакоблоку та цегли, загальною площею 541,4 кв.м;
- "В,Н" - навіс для гаража із стінових панелей, загальною площею 2059,7 кв.м;
- "М" - пункт ТО мийка із стінових панелей, загальною площею 279,9 кв.м;
- № 1, 2, 3 - огорожа металева, залізобетонна.
Пунктом 5 договору встановлено, що продаж нежитлового приміщення за домовленістю сторін вчиняється за ціною 1177902,58 грн з урахуванням ПДВ.
Відповідно до п.5.1. договору за даними Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 29470882, виданого КП Біловодське БТІ 29.03.2011, загальна вартість відчужуваного приміщення, яка співпадає з балансовою вартістю, становить 981585,48 грн.
Згідно з висновком про вартість майна від 08.04.2011, проведеним суб'єктом оціночної діяльності ПП "Екорт" м. Луганськ, ринкова вартість нежитлового приміщення становить 892922,00 грн без урахування ПДВ (п. 5.2. договору).
Договір посвідчено приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Луганської області Нєдовєсовою Н.М., зареєстровано в реєстрі 09.11.2011 за № 239.
12.05.2011 право власності на зазначене нежитлове приміщення було зареєстроване за ТОВ "Біловодський елеватор" реєстраційний номер об'єкту нерухомості в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 2948818, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав.
22.11.2011 ухвалою Господарського суду Луганської області за заявою СТОВ "АВІС" порушено справу № 21/89б/2011 про банкрутство ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ".
23.12.2015 між ТОВ "Біловодський елеватор", продавцем, та ФГ "Моноліт-Агро", покупцем, укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, згідно з яким продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність нерухоме майно - нежитлове приміщення, приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" загальною площею 3241,9 кв.м, що складається з: "А-2" - пункт КПП (диспетчерська) цегляний, загальною площею 338,4 кв.м; "Б" - будинок на нафтоскладі цегляний, загальною площею 22,5 кв.м; "Г" - автогараж із шлакоблоку та цегли, загальною площею 541,4 кв.м; "В,Н" - навіс для гаража із стінових панелей, загальною площею 2059,7 кв.м; "М" - пункт ТО мийка із стінових панелей, загальною площею 279,9 кв.м; № 1, 2, 3 - огорожа металева, залізобетонна, яке розташоване за адресою: України, Луганська область, Біловодський район, селище міського типу Біловодськ, вул. ім.Гуньяна, буд.51а.
В п.1.2. договору зазначено, що нерухоме майно належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Луганської області Н.М.Нєдовєсовою 09.04.2011 за реєстровим №239 на бланках ВРІ №194783, ВРІ №194796. Реєстрація права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно здійснена державним реєстратором - приватним нотаріусом Міловського районного нотаріального округу Луганської області Н.М.Нєдовєсовою 30.05.2013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 71363344000.
Пунктом 2.1. договору встановлено, що продаж нежитлового приміщення здійснюється за 973213,28 грн з урахуванням ПДВ, які повністю перераховані покупцем в день підписання цього договору.
Відповідно до п.2.2. договору згідно із Звітом про оцінку майна, виданого суб'єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_4, вартість нерухомого майна становить 788000,00 грн. Балансова вартість нерухомого майна станом на 01.12.2015 становить 543205,42 грн.
Договір посвідчено приватним нотаріусом Біловодського районного нотаріального округу Луганської області Доброскоковою А.М., зареєстровано в реєстрі 23.12.2015 за № 1449.
23.12.2015 право власності на зазначене нежитлове приміщення було зареєстроване за ФГ "Моноліт-Агро" реєстраційний номер об'єкта нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 71363344000, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.12.2015 № 50611525.
13.04.2016 ухвалою Господарського суду Луганської області у справі № 21/89б/2011 про банкрутство введено процедуру санації боржника - Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Кандаурову Анну Павлівну.
13.01.2017 в рамках справи про банкрутство № 21/89б/2011 керуючий санацією боржника Кандаурова А.П. звернулася до Господарського суду Луганської області з заявою від 29.12.2016 про визнання договорів недійсними в порядку п. 11 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якій просила суд: визнати недійсним договір купівлі - продажу від 09.04.2011, укладений між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор" щодо будівлі комбікормового заводу, розташованого за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. ім. Хорунжого, 1; визнати недійсним договір купівлі - продажу від 09.04.2011, укладений між ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор", щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Гуньяна, 51а.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 у справі № 21/89б/2011 у задоволенні заяв керуючого санацією Кандаурової А.П. про визнання недійсними договорів відмовлено повністю.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі № 21/89б/2011, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 18.06.2018, ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.06.2017 скасовано, визнано недійсним договори купівлі-продажу від 09.04.2011, в тому числі договір щодо продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Гуньяна, 51а, та зобов'язано ТОВ "Біловодський елеватор" повернути ПрАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" вказане нежитлове приміщення.
Позивач в особі керуючого санацією боржника Кандаурової А.П. у справі « 913/106/18 просить суд витребувати з незаконного володіння ФГ "Моноліт-Агро" нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Гуньяна, 51а, посилаючись на те, що в процесі здійснення процедури санації керуючим санацією було отримано інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо боржника. З вищезазначених джерел стало відомо про вибуття з власності боржника значного обсягу нерухомого майна внаслідок укладення за півроку до порушення справи про банкрутство ряду договорів, які суттєво погіршили його фінансовий стан, в тому числі договору купівлі-продажу від 09.04.2011, який укладено між боржником та ТОВ "Біловодський елеватор".
Посилається на те, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі № 21/89б/2011 було встановлено, що укладені боржником договори купівлі-продажу, в тому числі договір від 09.04.2011, носять явно збитковий характер, відповідно до них, продаж активів боржника було здійснено по значно збитковій вартості, із заінтересованими особами, зазначене свідчить про виведення значних активів на шкоду інтересів боржника.
Відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру від 22.01.2018 № 111235409 керуючому санацією боржника стало відомо, що право власності на вказане нежитлове приміщення зареєстровано за фермерським господарством "Моноліт-Агро".
Як зазначає позивач, з огляду на те, що відчуження приміщення було не тільки неприбутковим, а й збитковим для боржника, а дії директора боржника явно суперечили інтересам та меті діяльності боржника, волевиявлення боржника не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, а отже, з урахуванням того, що приміщення вибуло із володіння боржника поза його волею, таке приміщення підлягає витребуванню у відповідача.
Відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру № 83025145 від 21.03.2017 власником приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" станом на 21.03.2017 є ТОВ "Біловодський елеватор". Однак, згідно Інформаційної довідки з Реєстру № 111235409 від 22.01.2018, власником приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" станом на 22.01.2018 є відповідач. Підставою для внесення запису в Реєстр вказано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27411245 від 23.12.2015 13:43:35, Доброскокової Анни Миколаївни, приватного нотаріусу Біловодського районного нотаріального округу Луганської області.
Підставою виникнення у відповідача права власності на приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" є договір купівлі-продажу, серія та номер: 1449, виданий 23.12.2015 приватним нотаріусом Доброскоковою А.М.
Як відомо з Інформаційної довідки з Реєстру № 111252872 від 22.01.2018, 19.10.2016 на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 52093407, виданої 07.10.2016 Міловським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, на все нерухоме майно ТОВ "Біловодський елеватор" було накладено арешт.
Однак, як зазначає позивач, відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру № 83025145 від 21.03.2017, інформації про державну реєстрацію зазначеного обтяження саме щодо приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" немає. Таким чином, з урахуванням того, що на все нерухоме майно ТОВ "Біловодський елеватор" накладений арешт, а на приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" - ні, нотаріус був зобов'язаний відмовити в державній реєстрації продажу також.
Таким чином, як зазначає позивач, з огляду на те, що договір купівлі-продажу приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" був виданий приватним нотаріусом Доброскоковою А.М. 23.12.2015; 07.10.2016 Міловським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області була видана постанова про накладення арешту на все нерухоме майно ТОВ "Біловодський елеватор"; станом на 21.03.2017 реєстрація права власності відповідача на приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" ще не відбулась, а отже, з огляду на ст. 210 ЦК України, право власності на майно належало ТОВ "Біловодський елеватор" та було під арештом; всупереч постанові про накладення арешту на все нерухоме майно ТОВ "Біловодський елеватор" та положенням законодавства, в період з 21.03.2017 по 22.01.2018 приватним нотаріусом Доброскоковою А.М. право власності на приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" було зареєстроване за відповідачем.
Також зазначає, що орендарем земельної ділянки, на якій розташоване приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ", з 07.04.2015 по даний час залишається ТОВ "Біловодський елеватор". Інформація про державну реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку - відсутня. Таким чином, після укладення договору між ТОВ "Біловодський елеватор" та відповідачем, останній не зареєстрував за собою право власності на приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" та не здійснив жодних дій для користування приміщенням ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" (як-от переукладення договору оренди на земельну ділянку, на якій розташоване приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ"). Отже, залучення відповідача до укладення договору на відчуження приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" було формальним та відбувалось з метою позбавлення боржника майна, що означає, що відповідач є недобросовісним набувачем зазначеного приміщення.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах вимог апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі ст.328 ЦУ України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За приписами ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Статтю 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Пунктом 25 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" роз'яснено, що набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з'ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника. Набувач не може бути визнаний добросовісним, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване не за відчужувачем або у цьому реєстрі був запис про судовий спір відносно цього майна (обтяження).
Як вже зазначалось, 23.12.2015 між ТОВ "Біловодський елеватор" та ФГ "Моноліт-Агро" було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, згідно з яким продавець передав у власність покупцю нерухоме майно - нежитлове приміщення, приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" загальною площею 3241,9 кв.м. 12.05.2011 право власності на зазначене нежитлове приміщення було зареєстроване за ТОВ "Біловодський елеватор" реєстраційний номер об'єкту нерухомості в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 2948818. 23.12.2015 між ТОВ "Біловодський елеватор" та ФГ "Моноліт-Агро" укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення.
В п.1.3. договору купівлі-продажу від 23.12.2015 зазначено, що відсутність обтяження нерухомого майна іпотекою, відсутність заборони на відчуження та арешту об'єкту нерухомого майна нотаріусом перевірено, що підтверджується: Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номери: 50571765, 50572096, за витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів, номер витягу: 127587302, сформованими приватним нотаріусом Біловодського районного нотаріального округу Луганської області Доброскоковою А.М. 23.12.2015; відсутність податкової застави нерухомого майна нотаріусом перевірено, що підтверджується витягом №48650939 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави, сформованим приватним нотаріусом Біловодського районного нотаріального округу Луганської області Доброскоковою А.М. 23.12.2015.
Тобто, колегія суддів зазначає, що станом на день укладеного договору купівлі-продажу - 23.12.2015 відповідач не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження цього майна, так як на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване за відчужувачем (ТОВ "Біловодський елеватор"), і в цьому реєстрі не було запису про судовий спір відносно цього майна (обтяження). Договір купівлі-продажу від 09.04.2011, на підставі якого ТОВ "Біловодський елеватор" придбав у власність спірне майно, на той час був дійсним та не оспорювався.
За придбане нежитлове приміщення відповідачем 23.12.2015 було перераховано продавцю 973213,28 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 23.12.2015 № 486, № 487.
На замовлення відповідача Біловодським БТІ після проведення інвентаризації 06.01.2016 був виготовлений технічний паспорт на спірне нежитлове приміщення.
За заявою відповідача від 28.01.2016 на ім'я селищного голови про оформлення права користування земельною ділянкою (на якій розташоване придбане приміщення), Біловодська селищна рада рішенням від 29.01.2016 № 4/7 припинила ТОВ "Біловодський елеватор" право оренди земельної ділянки на якій розміщене спірне приміщення та передала цю земельну ділянку відповідачу в оренду на 10 років. Договір оренди землі було укладено 02.01.2018. Однак, відповідач у 2016 - 2018 роках сплачував орендну плату за землю, що підтверджується податковими деклараціями та квитанціями.
Крім того, 19.08.2017 між ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» та ФГ "Моноліт-Агро" укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії від 18.05.2015 №24 щодо постачання електричної енергії відповідачу, згідно якої до існуючих точок продажу електричної енергії доповнена нова точка під найменуванням «База» (нежитлове приміщення за адресою: Луганська область, смт.Біловодськ, вул.ім.Гуньяна, 51а).
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач правомірно, на законних підставах заволодів спірним майном, в зв'язку з чим доводи позивача про те, що відповідач є недобросовісним набувачем, не прийняті судом до уваги в зв'язку з їх необґрунтованістю.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" вибуло із володіння позивача поза його волею, в результаті зловмисної домовленості представника власника майна з іншою стороною, тому підлягає витребуванню у відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.
Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу від 09.04.2011 підписано від продавця - ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" генеральним директором Герасименко Ю.М., який діяв на підставі статуту та протоколу засідання Наглядової ради ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" від 01.04.2011 № 3/2011, від покупця - ТОВ "Біловодський елеватор" директором Брюховичем Ю.О., який діяв на підставі статуту та протоколу Зборів учасників ТОВ "Біловодський елеватор" від 01.04.2011 № 5.
Відповідно до п.3 протоколу №3/2011 засідання Наглядової ради ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" від 01.04.2011, Наглядова рада вирішила продати ТОВ "Біловодський елеватор" рухоме та нерухоме майно, в тому числі нежитлове приміщення у смт. Біловодськ, по вул. Гуньяна, 51-а, що знаходиться у заставі ПАТ «КБ «Хрещатик» за згодою банку (а.с.22-29 т.3).
Відповідно до п.4 наведеного протоколу Наглядова рада призначила генерального директора Герасименка Ю.М. відповідальним за укладання договорів купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна, що належить ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та знаходиться у заставі ПАТ «КБ «Хрещатик» (за згодою банку) з покупцем ТОВ "Біловодський елеватор", рішення по укладення яких прийнято за результатами розгляду п.3 питань порядку денного, та делеговано Герасименко Ю.М. повноваження на підписання відповідних договорів купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна між ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" та ТОВ "Біловодський елеватор" на умовах на власний розсуд уповноваженої особи.
За таких обставин, посилання позивача на те, що спірне майно вибуло з володіння власника поза його волею, в результаті зловмисної домовленості представника власника майна генерального директора Герасименка Ю.М. з іншою стороною, спростовуються матеріалами справи, оскільки генеральний директор Герасименко Ю.М. діяв на підставі повноважень делегованих йому Наглядовою радою товариства.
Щодо посилання позивача на те, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі № 21/89б/2011 було встановлено, що укладені боржником договори купівлі-продажу, в тому числі договір від 09.04.2011, носять явно збитковий характер, відповідно до них, продаж активів боржника було здійснено по значно збитковій вартості, із заінтересованими особами, колегія суддів зазначає, що, вказаною постановою договір купівлі-продажу від 09.04.2011 був визнаний недійсним не внаслідок його вчинення в результаті зловмисної домовленості представника власника майна з іншою стороною, а у зв'язку з невідповідністю вимогам ч. 11 ст. 17 Закону про банкрутство в редакції від 01.01.2011 (так як договір був укладений боржником із заінтересованими особами і в результаті чого кредиторам завдані збитки), що є окремою спеціальною підставою для визнання договору недійсним.
Щодо посилання позивача на те, що станом на 21.03.2017 реєстрація права власності відповідача на приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" ще не відбулась, колегія суддів зазначає, що право власності на спірне майно було зареєстроване за відповідачем - ФГ "Моноліт-Агро" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.12.2015, реєстраційний номер об'єкта нерухомості 71363344000, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.12.2015 № 50611525 (т.1, а.с. 193), тому зазначені посилання апелянта є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ст.51 ГПК України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.
За таких обставин, як вірно зазначено судом першої інстанції, обставини справи, встановлені постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі № 21/89б/2011, не мають юридичних наслідків при розгляді даної справи.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
У відповідності до ст. 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи, що відповідач є добросовісним набувачем спірного майна, а позивач не довів суду належними доказами своїх доводів, що майно вибуло з його володіння поза його волею іншим шляхом, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволені позову у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.
Щодо посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на безпідставну та незаконну зміну реєстраційного номеру приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.02.2015 № 50611525 державним реєстратором приватним нотаріусом Доброскоковою А.М. Біловодського районного нотаріального округу Луганської області, на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2015 за фермерським господарством "Моноліт-Агро" зареєстровано право приватної власності на нежиле приміщення за адресою: Луганська обл., Біловодський район, смт.Біловодськ, вулиця ім.Гуньяна, будинок 51а, загальною площею 3241,9 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 71363344000).
Тому твердження позивача про те, що станом на 21.03.2017 реєстрація права власності ФГ "Моноліт-Агро" на приміщення ЗАТ МЗРО "Стрілецький степ" ще не відбулась, а була проведена в період з 21.03.2017 по 22.01.2018, є помилковими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Хибне уявлення щодо дати реєстрації права власності за фермерським господарством "Моноліт-Агро" та наявності заборон щодо спірного нерухомого майна виникло у позивача через його помилки в аналізі даних, що містяться в Інформаційних довідках, на які він посилається.
Так, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна, придбаного відповідачем у ТОВ "Біловодський елеватор": 71363344000. В інформаційних довідках, на які посилається позивач і в яких зазначено, що нерухоме майно належить ТОВ "Біловодський елеватор", реєстраційний номер майна зазначено 2948818, що насправді є номером Реєстру прав власності на нерухоме майно (надалі РПВН), який присвоювався об'єктам нерухомості при державній реєстрації нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, ведення якого покладалося на державних реєстраторів БТІ відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно». Вказаний наказ втратив чинність з 01.01.2013 на підставі наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 31844/5 "Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна", яким визначено процедуру використання та перенесення державним реєстратором прав на нерухоме майно записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, і з цього часу було запроваджено ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, при внесенні записів до якого, ще в 2013 році нежилому приміщенню за адресою: Луганська обл., Біловодський район, смт.Біловодськ, вулиця Гуньяна ім., будинок 51а і був присвоєний номер: 71363344000.
Про перенесення запису з номером РПВН 2948818 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчать надані позивачем інформаційні довідки, в яких в розділі Відмітка про перенесення запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначена дата такого перенесення, тип обтяження, реєстраційний номер обтяження, дата реєстрації, підстава обтяження та найменування власника нерухомого майна на дату внесення запису до РПВН та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Крім того, в зазначених довідках мається запис про те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості щодо об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2948818 взагалі відсутні, проте є відомості в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Крім того слід зазначити, що згідно з п.4 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 14.12.2012 № 1844/5 пошук записів про державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно здійснюється за такими ідентифікаторами: за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно; за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна; за суб'єктом речового права на об'єкт нерухомого майна.
Колегія суддів зазначає, що місцезнаходження спірного майна в інформаційних довідках є тим самим.
З вказаних записів про перенесення вбачається, що заборона на нерухоме майно за адресою: Луганська обл., Біловодський район, смт.Біловодськ, вулиця ім.Гуньяна, будинок 51а, загальною площею 3241,9 кв.м РПВН:2948818 була перенесена приватним нотаріусом Нєдовесовою Н.М. 30.05.2013. Проте, вказана заборона була скасована 22.12.2015 приватним нотаріусом Нєдовесовою Н.М. за заявою ПАТ КБ "Хрещатик" №12 від 22.12.2015.
Стосовно неправомірності дій відповідача при реєстрації спірного майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно слід зазначити, що обслуговування Реєстру та проведення реєстраційних дій, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", покладено на спеціально уповноважених суб'єктів, яким відповідач не являється. Будь-яких дій щодо оскарження дій осіб, якими до Реєстру вносилась інформація щодо спірного майна, позивач не вчиняв, відповідних доказів не надав.
Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, в зв'язку з чим рішення Господарського суду Луганської області від 31.10.2018 у справі №913/106/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Міловський завод рафінованої олії "Стрілецький степ" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Луганської області від 31.10.2018 у справі №913/106/18 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 11.02.2019.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя В.О. Фоміна
Суддя О.В. Шевель