проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"05" лютого 2019 р. Справа № 917/778/18
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Барбашова С.В. , суддя Пушай В.І.
при секретарі Кохан Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - Гарькавий М.М. (довіреність №10-75/12053 від 13.08.18); Черевань Л.С. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1687 від 04.04.2017, довіреність №10-75/9508 від 20.06.18),
відповідача - не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.918) на рішення господарського суду Полтавської області від 12.09.2018 (суддя Семчук О.С., повний текст складено 18.09.2018) у справі №917/778/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава, в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго", м. Полтава,
до Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод", м.Полтава,
про стягнення 46365,87 грн.,
Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" 46365,87 грн. пені за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №0001 від 12.12.2012.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив умови п.2 додатку №2 «Порядок розрахунків» до договору №0001 від 12.12.2012, а саме, несвоєчасно здійснював планові платежі з оплати електричної енергії на наступний розрахунковий період, тобто, на 1, 10, 20, 25 день розрахункового періоду в обсязі відповідно 10%, 40%, 40%, 10% від заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії, що є підставою для нарахування пені, у відповідності до п.4.2.1 вказаного договору.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.09.2018 у справі №917/778/18 позов задоволено.
Вказане рішення суду мотивоване тим, що відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати замовлених обсягів електричної енергії виконував неналежним чином, планові платежі з оплати електричної енергії здійснював з порушенням порядку та термінів, визначених в Додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії №0001 від 12.12.2012, у зв'язку з чим позивачем правомірно, на підставі пункту 4.2.1. цього договору та п. 9 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору нараховано за спірний період на прострочені планові платежі пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідач із вказаним рішенням не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, просить це рішення змінити в частині нарахованого позивачем розміру пені.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що ним своєчасно здійснювалась оплата за спожиту у розрахунковому періоді електричну енергію, станом на час розгляду справи судом першої інстанції заборгованість за договором №0001 від 12.12.2012 у відповідача відсутня, що не було враховано судом при прийнятті рішення. Також відповідач, посилаючись на ч.3 ст.551 ЦК України, просить суд врахувати, що наразі АТ «Полтавський турбомеханічний завод» знаходиться у складному фінансовому становищі , однак, незважаючи на це, виконує основні зобов'язання перед позивачем за договором №0001 від 12.12.2012. Крім того, відповідач зазначає, що перебіг строку позовної давності за вимогами позивача, відповідно до ст.258 ЦК України, розпочинається з 13.08.2017 (дати винесення господарським судом Полтавської області ухвали про прийняття позовної заяви до провадження) та припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, у зв'язку з чим просить суд переглянути розмір пені, яка стягнута за рішенням суду.
Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про законність та обгрунтованість висновків суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні щодо наявності підстав для задоволення позову, вважає оскаржуване рішення суду таким, що прийнято при повному з'ясуванні всіх обставин справи. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 12.09.2018 у справі №917/778/18 - без змін.
Позивач надав суду доповнення до відзиву, в яких зазначає про те, що клопотання про зменшення розміру неустойки не заявлялось відповідачем в суді першої інстанції. Крім того, позивач вважає, що відповідачем не доведено наявність обставин для зменшення розміру пені на підставі ст.233 ГК України.
Позивач надав суду письмові пояснення від 31.01.2019, в яких міститься детальний розрахунок заявлених до стягнення сум пені, нарахованих на планові платежі з оплати електричної енергії, які відповідач зобов'язався сплачувати відповідно до п. 2 додатку №2 «Порядок розрахунків» до договору №0001 від 12.12.2012.
Відповідач в судове засідання 05.02.2019 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
12.12.2012 між ПАТ «Полтаваобленерго» (постачальник) та ПАТ "Полтавський турбомеханічний завод" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 0001 (далі - договір) (а.с.10-14).
Відповідно до Розділу 1 "Предмет договору", постачальник продає електричну енергію (як різновид товару) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (п.2.1 договору).
В п.2.3.3 договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», які є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п.2.3.4 договору, споживач зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».
В п.4.2.1 договору сторони узгодили, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3. - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
За умовами п.1 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» до договору розрахунковим вважається період з 8:00 годин останнього дня попереднього місяця до 8:00 годин такого ж числа поточного місяця.
Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.
За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електроенергії за регульованим тарифом.
Пунктом 2 Додатку №2 «Порядок розрахунків» до договору передбачено, що споживач здійснює оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на наступний розрахунковий період плановими платежами. Платежі за електричну енергію здійснюються споживачем, на підставі отриманого у постачальника рахунка, платіжними дорученнями на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника у наступних обсягах та строки:
- 10 % від заявленого (договірного) електроспоживання на розрахунковий період на 1 день розрахункового періоду;
- 40 % від заявленого (договірного) електроспоживання на розрахунковий період на 10 день розрахункового періоду;
- 40 % від заявленого (договірного) електроспоживання на розрахунковий період на 20 день розрахункового періоду;
- 10 % від заявленого (договірного) електроспоживання на розрахунковий період на 25 день розрахункового періоду.
Споживач самостійно розраховує суму планового платежу шляхом множення чинного у розрахунковому періоді рівня тарифу на обсяг електричної енергії, заявлений на поточний розрахунковий період та на відсоток планового платежу.
У разі відсутності інформації про тарифи на наступний розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, споживач розраховує суму платежу за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді.
Починаючи з дня складання «Акту про обсяги спожитої (переданої) споживачу електричної енергії» електропостачальна організація надає споживачу рахунок вартості фактично спожитої електроенергії.
Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється споживачем самостійно протягом 5 операційних днів з дня виписки рахунку.
Відповідно до п.4 Додатку №2 «Порядок розрахунків», обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії… підтверджується актом про обсяги спожитої (переданої) споживачу електричної енергії, який оформлюється постачальником та підтверджується споживачем у триденний термін.
Пунктом 9 Додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії також передбачено, що у разі несвоєчасної сплати платежів, обумовлених даним порядком, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується; на суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та три проценти річних за весь час прострочення.
Судова колегія враховує наступне.
Згідно з пунктом 6.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Правила), розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
В пункті 6.6 Правил передбачено, що оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період. Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію.
У відповідності до пункту 6.7 Правил, у разі застосування порядку розрахунків плановими платежами величина планового платежу, розрахункового та планового періодів обумовлюється в договорі. Після закінчення періоду, обумовленого в договорі, здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена протягом цього періоду, відповідно до фактичного обсягу спожитої електричної енергії протягом відповідного планового періоду (планових періодів).
Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами (пункт 6.11 Правил).
За змістом п. 1.2. Правил, розрахунковий період - період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.
Відповідно до пункту 8.1 Правил, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право, зокрема, на стягнення пені та застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії.
З аналізу наведених норм вбачається, що пеня нараховується за несвоєчасне здійснення споживачем остаточного розрахунку за фактично спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію.
Планові платежі (авансові за своєю суттю), які не сплачені відповідачем у строки, обумовлені договором, не можуть вважатись заборгованістю, оскільки вони здійснюються в рахунок оплати ще не спожитої електроенергії.
Відповідно до пункту 2 Додатку №2 «Порядок розрахунків» до договору остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється споживачем самостійно протягом 5 операційних днів з дня виписки рахунку.
Таким чином, лише за підсумками розрахункового періоду можливо визначити, чи є позивач кредитором на суми зазначених платежів, чи вони перераховувались за наступні періоди, як дебіторські, по відношенню до відповідача.
Судова колегія враховує, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів за прострочку платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За змістом пункту 9 Додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії, пеня (а також інфляційні втрати та 3% річних) нараховуються саме на суму боргу.
Однак, з урахування умов договору та положень чинного законодавства планові (авансові) платежі не є боргом.
Несвоєчасна оплата авансового платежу, за умови здійснення споживачем належного розрахунку за спожиту електричну енергію за підсумками розрахункового періоду, не є підставою для застосування штрафної санкції у вигляді нарахування пені, оскільки відсутній факт прострочення виконання споживачем свого грошового зобов'язання з оплати поставленої та спожитої електричної енергії.
Як свідчать матеріали справи та підтверджено представником позивача в судовому засіданні 05.02.2019, позивачем нараховано пеню на несвоєчасно сплачені відповідачем планові платежі, порядок сплати яких визначено пунктом 2 Додатку №2 «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії.
Однак, нарахування відповідачу пені на планові платежі є неправомірним, оскільки їх сплата не пов"язана із одержанням ним певного об"єму електричної енергії і тому відсутня власне заборгованість за спожиту електричну енергію.
Порушуючи встановлені договором строки оплати наперед фактично не спожитої електроенергії, відповідач ще не є боржником позивача, оскільки остаточні розрахунки між сторонами здійснюються лише за фактичним обсягом споживання електроенергії, після закінчення розрахункового періоду та складення акту про обсяги спожитої електричної енергії.
Умовами договору та Правилами не передбачено нарахування пені з планових платежів.
Враховуючи, що нарахування пені здійснюється лише за несвоєчасне здійснення споживачем остаточного розрахунку за фактично спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, суд вважає безпідставним та необгрунтованим нарахування пені у заявленій до стягнення сумі 46365,87 грн. за невнесення попередньої оплати.
З огляду на те, що відповідач не допускав заборгованості за фактично спожиту електричну енергію, що не заперечується позивачем, у відповідача відсутнє прострочення виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права, а тому, колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу, не обмежуючись доводами та вимогами апеляційної скарги.
За таких обставин, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 12.09.2018 у справі №917/778/18 - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Стосовно заяви відповідача в апеляційній скарзі про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з позовом, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.
Заява про застосування строку позовної давності не надавалась відповідачем суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, а також те, що судом відмовлено в позові з підстав його необгрунтованості, заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.
Оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог, заява відповідача в апеляційній скарзі про зменшення розміру неустойки на підставі ч.3 ст.551 ЦК України, колегією суддів не розглядається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.2 ч.1. ст.275, п.4 ч.1 ст.277, 282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 12.09.2018 у справі №917/77/18 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 11.02.2019р.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя С.В. Барбашова
Суддя В.І. Пушай