ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
01 лютого 2019 року м. Херсон Справа № 5024/411/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., розглянувши справу за заявою Кредитора : Фізичної особи-підприємця Сурженко Анатолія Никифоровича АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1
до Боржника : Фізичної особи-підприємця Могилевець Олексія Євгенійовича АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_2
про визнання банкрутом
представники не викликались
Провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Могилевець Олексія Євгенійовича, смт.Нова Маячка Цюрупинського району Херсонської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) порушено ухвалою господарського суду від 23.03.2012р. за заявою кредитора фізичної особи-підприємця Сурженка Анатолія Никифоровича, АДРЕСА_1.
Відповідно до постанови 22.05.2012р. суд визнав безспірні вимоги ініціюючого кредитора - фізичної особи-підприємця Сурженка А.Н. до боржника фізичної особи-підприємця Могилевець А.Є. в сумі 461035 грн. 60 коп., визнав фізичну особу-підприємця Могилевець Олексія Євгенійовича (юридична адреса: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 - Боржник ) банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, призначив ліквідатором фізичної особи-підприємця Могилевець Олексія Євгенійовича арбітражного керуючого Кущика Артема Анатолійовича.
До суду надійшла скарга кредитора - ПАТ "Дельта Банк" на дії арбітражного керуючого, якою кредитор просить стягнути з арбітражного керуючого Кущика А.А. збитки в сумі 96123,19 грн. Скарга мотивована наступним.
Відповідно до договору застави №19/10-ЗМК-08 від 19.02.2008 в заставу Банку передавалось майно - автомобіль марки КІА, модель Opirus, 2007 року випуску, д/н НОМЕР_3. Заставна вартість майна становить 213 700 грн. 00 коп.
Відповідно до проведеної ліквідатором оцінки вартість заставного майна - автомобіль марки КІА, модель Opirus, 2007 року випуску, д/н НОМЕР_3, склала 50 578 грн. 58 коп.
29.05.2014 на сайті Вищого господарського суду України було опубліковано оголошення № 4245 про проведення аукціону у період з 10:00 01.07.2014 по 10:00 16.07.2014 щодо продажу майна Банкрута ФОП Могилевець О.Є. по Лоту №1, а саме легкового автомобілю КІА Opirus, д/н НОМЕР_3, початкова вартість 40 462 грн. 86 коп.
Аукціон відбувся, організатор аукціону - ТОВ «Професіонал» (код ЄДРПОУ 30761636), переможець аукціону - ОСОБА_5, ціна реалізації Лоту №1 - 24 277 грн. 71 коп.
17.07.2014 складено та підписано Протокол № 63 (про визнання переможця електронного аукціону).
19.01.2015 ухвалою господарського суду Херсонської області було замінено кредитора у справі з ПАТ «Кредитпромбанк» на АТ «Дельта Банк».
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 апеляційну скаргу АТ «Дельта Банк» задоволено. Визнано недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута ФОП Могилевець О.Є., що відбувся в період з 01.07.2014 - 16.07.2014; договір купівлі-продажу №5024/411/2012 від 20.04.2015, укладений між ФОП Могилевець О.Є. в особі ліквідатора Кущика A.A. та ОСОБА_5
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.05.2018 касаційну скаргу ліквідатора ФОП Могилевець О.Є., арбітражного керуючого Кущика A.A., залишено без задоволення. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 залишено без змін.
Щодо неправомірних дій та бездіяльності ліквідатора
Стаття 98 Закону про банкрутство встановлює відповідні права та обов'язки арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Банк вважає, що тільки у ліквідатора наявні правові підстави для вжиття заходів направлених на погашення заборгованості після визнання недійсними результатів аукціону.
Стаття 215 ЦК України встановлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв'язку з недодержанням в момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених статтею 203 ЦК України.
Однак, статтею 216 ЦК України визначено особливі правові наслідки недійсності правочину.
Так, згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Тобто, за змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Аналогічні положення містяться у ст. 208 ГК України, якою передбачено наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним. Зокрема, згідно ч. 2 вказаної норми, у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.
Способами захисту прав при цьому є двостороння реституція або, у разі її неможливості, - відшкодування вартості того, що одержано, відшкодування заподіяних збитків та моральної шкоди.
Разом із цим, тільки власник вправі витребувати власне майно з незаконного чужого володіння.
Після визнання судом недійсними результатів аукціону, АТ «Дельта Банк» неодноразово зверталось до ліквідатора з вимогами вжити заходів з пошуку та повернення реалізованого заставного майна Банку або відшкодувати шкоду кредиторові (листи б/н від 24.10.2018 та вих№23.1/2606 від 26.11.2018).
Однак, Ліквідатор листами вих.№02-03/417 від 15.11.2018, вих.№02-03/416 від 15.11.2018 та вих.№ 02-03/418 від 20.12.2018 в адресу АТ «Дельта Банк» повідомив про відсутність, на його думку, підстав для витребування майна боржника з незаконного чужого володіння.
Зазначене є доказом того факту, що Ліквідатор, в порушення зазначених вище норм Закону про банкрутство, не вчиняє та не збирається вчиняти жодних дій щодо витребування майна, яке відчужене за недійсним договором купівлі-продажу.
Щодо завданих збитків заставному кредитору
Стаття 111 Закону про банкрутство, передбачено відшкодування шкоди, заподіяної з вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема:
Ч. 1. Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), відшкодовується відповідно до закону.
Ч. З вищезазначеної статті передбачає, що шкода, заподіяна особі внаслідок умисних дій чи бездіяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), відшкодовується арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором).
Відповідно до приписів ст. 22 та ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК), учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно приписів ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
Згідно з абзацем 1 пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (із змінами та доповненнями) розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Шкода (збитки), завдана ліквідатором, полягає в тому, що заставному кредитору було завдано матеріальних збитків, оскільки після незаконної реалізації майна заставного кредитора у 2014 році станом на дату подання скарги кредиторські вимоги АТ «Дельта Банк» не погашені, заставне майно Банку відсуне.
Складом збитків є неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який Банк мав право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання Ліквідатором.
Протиправність дій ліквідатора полягає в наступному:
1) порушення норм Закону про банкрутство під час реалізації заставного майна АТ «Дельта Банк», що було встановлено в судовому порядку;
2) подальша бездіяльність арбітражного керуючого Кущика A.A. - відсутність
будь-яких дій, в тому числі витребування майна з незаконного чужого володіння, направлених на погашення наявної кредиторської заборгованості перед АТ «Дельта Банк».
Причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою.
У справі №923/757/17 судами було встановлено, що ліквідатор, виконуючи свої обов'язки в ліквідаційній процедурі, порушив численні норми Закону про банкрутство, у результаті чого укладений договір з переможцем аукціону та результати аукціону були визнані недійсними. Наразі, витребувати майно у переможця аукціону не є можливим, що фактично призвело до втрати майна підприємства-банкрута.
Отримавши кошти від переможця аукціону, арбітражний керуючий не здійснив жодних дій щодо перерахування коштів заставному кредитору, хоча Банк неодноразово звертався да ліквідатора з відповідними вимогами. У результаті цього Банк зазнав збитків у сумі вартості реалізованого майна.
Вина ліквідатора полягає в тому, що не зважаючи на той факт, що ліквідатор реалізував майна Банку з порушенням процедури проведення аукціону та укладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону, Кущик A.A. в своїх листах до Банку зазначає, що ним не будуть вживатися заходи направлені на погашення заборгованості Банку.
Розрахунок розміру збитків (шкоди)
Розрахунок розміру збитків Банку здійснюється з початкової вартості автомобіля на аукціоні, що відбувся 01.07.2017 - 16.07.2014, а саме 40 462,86 грн.
Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, розмір шкоди (завданих збитків) становить: 40 462,86 грн. + 5 487,43 грн. (3% річних 17.07.2014-22.01.2019)+ 50 172,90 грн. (втрати від інфляції 17.07.2014-31.12.2018) = 96123,19 грн.
Відповідно до ст. 38, 47, 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладено функції щодо збереження активів банку.
Додатково кредитор доводить до відома, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.10.2015 № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку, згідно з яким розпочато процедуру ліквідацію АТ «Дельта Банк» з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно. Призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені Законом, зокрема ст.ст. 37, 38, 47-51 Закону, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_7 на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 619 від 20.02.2017 продовжено строки ліквідації АТ «Дельта Банк» та продовжено повноваження ОСОБА_7 по 04.10.2019 включно.
З огляду на викладене, для розгляду скарги суд призначає судове засідання.
Керуючись ст. 22-30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 234 ГПК України,
1. Призначити розгляд скарги на 26 лютого 2019 року о 10:30, яке відбудеться в залі судових засідань № 211 господарського суду (м. Херсон, вул. Театральна, 18).
2. Запропонувати арбітражному керуючому Кущику А.А. до дня засідання надати відзив на скаргу, з доказами направлення його скаржнику ПАТ "Дельта Банк".
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набрала законної сили 08.02.2019 та не підлягає оскарженню.
Суддя Т.Г. Пінтеліна