Справа № 755/9758/18
"04" лютого 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.
за участю секретаря - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовною заявою про збільшення розміру аліментів посилаючись на те, що з відповідачем перебували в шлюбі з 29.08.2008 року. Від шлюбу мають дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Фактично з червня 2010 року вони з відповідачем не проживають. В листопаді 2010 року вона звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача аліментів. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09.12.2010 року у справі № 2-4978/10 позов був задоволений, з відповідача стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх доходів відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.11.2010 року і до досягнення дитиною повноліття. На даний час дитина потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, збільшуються потреби в навчанні, розвитку та іншому. У зв'язку з чим просила стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини доходів відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В судове засідання позивач не з'явилась, представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
В судове засідання відповідач не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався згідно норм чинного законодавства, заяв про розгляд справи за його відсутності, відзив на позов суду не надав, що дає підстави для прийняття рішення по суті спору без присутності відповідача, по доказам наданим стороною позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Даний позов зареєстровано в суді 02.07.2018 року. Згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 09.07.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 21.11.2018 року підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду по суті спору.
Клопотання по суті спору сторонами не подавалися.
В суді встановлено, що сторони по справі мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09.12.2010 року з відповідача були стягнуті аліменти на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_3, в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.11.2010 року та до повноліття дитини.
Встановлено, що виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні в провадженні Дніпровського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві. Станом на 01.02.2018 року відповідач має заборгованість по сплаті аліментів в сумі 95 490,75 грн.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ст. 150 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
28.08.2018 року набув чинності Закон України № 2475-VІІІ від 03.07.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», яким внесено зміни до ст. 182 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд виходить з матеріального становища кожної із сторін спору, а саме те, що неповнолітні діти проживають разом з матір'ю, перебувають на її утриманні, тоді як, відповідно до вимог сімейного законодавства діти мають право на отримання матеріальної допомоги з боку обох своїх батьків.
Позивач та відповідач є особами працездатного віку, доказів про наявність медичних протипоказань встановлених щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності суду не надано.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках.
По даній справі встановлено, що дитина сторін проживає з матір'ю та перебуває на утриманні позивача, розмір аліментів, які відповідач має сплачувати становить 1/4 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
По даній справі позивач просить суд збільшити розмір аліментів у зв'язку із змінами, які відбулись в законодавстві України, та забезпечення потреб дитини.
Враховуючи, що з моменту призначення аліментів значно підвищився рівень інфляції, збільшилися ціни на продукти харчування, лікування, житлово-комунальні послуги, були внесені зміни до законодавства, суд погоджується з доводами позивача щодо збільшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Вивчивши надані документи на підтвердження витрат на адвоката та матеріали справи, суд дійшов висновку, що у стягненні з відповідача витрат на правову допомогу слід відмовити, так як дані витрати є необґрунтованими та недоведеними.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.
Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Оскільки, позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, з відповідача в дохід держави має бути стягнуто судовий збір в розмірі 704,80 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 180, 182, 192 СК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-78, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2) на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня вступу рішення в законну силу, і до повноліття дитини.
Виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09.12.2010 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку - припинити з дня вступу рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04.02.2019 року по справі №755/9758/18 в законну силу.
В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) в дохід держави 704,80 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: