07.02.2019 Справа № 756/1399/19
Справа пр. №2-о/756/151/19
ун. №756/1399/19
07 лютого 2019 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Андрейчук Т.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа - ОСОБА_2, про встановлення факту родинних відносин, -
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з заявою про встановлення факту родинних відносин.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву слід залишити без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України. Загальні правила цієї статті застосовуються і до заяв, поданих в порядку окремого провадження, зокрема, заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За приписами п. п. 2, 8, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
ОСОБА_1 вказує ОСОБА_2 в якості зацікавленої особи у справі, тоді як у справах окремого провадження не передбачено такого процесуального статусу учасників справи як зацікавлені особи.
Таким чином, заявнику слід визначитись з процесуальним статусом учасника справи ОСОБА_2
Більш того, ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Так, у заяві про встановлення факту родинних відносин місцем проживання заявника зазначена адреса: Російська Федерація, АДРЕСА_1. Однак, враховуючи положення ч. 1 ст. 316 ЦПК України, представнику позивача слід зазначити, що місцем проживання її довірителя ОСОБА_1 є Оболонський район м. Києва з посиланням на докази на підтвердження вказаних обставин.
Також за приписами ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен заначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Згідно з п. 5.27 вказаної системи передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч вищевказаним законодавчим нормам всі надані заявником копії письмових доказів (для суду та для заінтересованої особи) не засвідчені належним чином (відповідність кожної копії письмового доказу оригіналу має бути окремо підтверджена особистим підписом заявника із зазначенням його ініціалів та прізвища, а також дати такого засвідчення), заявником не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів поданих ним письмових доказів.
Крім того, заявником не додано до позовної заяви підтвердження про те, що ним не подано іншої заяви (заяв) з цією ж заінтересованою особою з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, ОСОБА_1 хоч і зазначено у заяві, що в судах не встановлювався факт родинних відносин, проте це не є належним підтвердженням, оскільки заявником має бути надано підтвердження про неподання ним саме іншої заяви (заяв) з цією ж заінтересованою особою з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також у заяві ОСОБА_1 містяться виправлення, що є недопустимим, поряд з виправленнями відсутні застереження "виправленому вірити", не стоїть підпису, прізвища, імені та по батькові особи, яка здійснила такі виправлення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Текст заяви ОСОБА_1 викладений таким чином, що позбавляє можливості сприймати інформацію, яка міститься у ній, оскільки майже всі слова написані з помилками. До того ж у прохальній частині заяви вказано прізвище заявника "Єллізар'єв", а не "Єлізар'єв".
Окрім цього, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Так, заявник подає заяву про встановлення факту родинних відносин, проте у прохальній частині заяви просить суд визнати його племінником ОСОБА_3, а не встановити факт родинних відносин.
Таким чином, заявнику слід визначитись зі змістом своїх вимог.
За приписами ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Проте у матеріалах справи відсутня належним чином засвідчена копія довіреності, видана ОСОБА_1 на ім'я адвоката ОСОБА_6, або ордер, де вказано, що остання може представляти інтереси ОСОБА_1 в суді. Натомість до заяви долучено лише копію довіреності на ім'я адвоката ОСОБА_6 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, які не засвідчені належним чином.
Також до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч. 4 ст. 177 ЦПК України).
До позовної заяви долучено оригінал квитанції від 29 січня 2019 року №0.0.1253342577.1, згідно з якою ОСОБА_6 сплатила судовий збір у сумі 31,80 грн за позовом (без зазначення конкретної справи). Підставою для сплати судового збору є довіреність від 06 січня 2018 року, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_6 представляти його інтереси в суді.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону України "Про судовий збір").
За положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З системного аналізу наведених норм убачається, що судовий збір може бути сплачено виключно позивачем чи його представником (для юридичної особи - це її керівник, член виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або адвокат, за умови надання позивачем йому відповідних повноважень). Сплата судового збору замість позивача іншою особою суперечитиме імперативній нормі ст. 2 Закону України "Про судовий збір" та унеможливить розподіл судових витрат між сторонами при ухваленні рішення у справі.
Зі змісту довіреності на ведення справи в суді від 06 січня 2018 року, виданої ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_6, не вбачається, що цією довіреністю довіритель уповноважив свого повіреного (представника), зокрема, сплачувати за нього судовий збір. У вказаній довіреності лише зазначено, що ОСОБА_6 має право сплачувати за ОСОБА_1 необхідні платежі.
Відтак, ОСОБА_1 слід надати суду докази на підтвердження того, що адвокат ОСОБА_6 вправі сплачувати судовий збір за подані ним позовні заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На виконання зазначеної ухвали заявник повинен подати до суду заяву в новій редакції відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 зацікавлена особа - ОСОБА_2, про встановлення факту родинних відносин залишити без руху та надати заявнику строк на усунення недоліків у термін до 18 лютого 2019 року, але не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку, якщо недоліки заяви у встановлений строк не будуть усунуті, заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Копію ухвали про залишення заяви без руху надіслати заявнику.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Т.В. Андрейчук