Справа № 755/545/19
"08" лютого 2019 р. суддя Дніпровського районного суд м. Києва Виниченко Л.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Головного управління патрульної служби України в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 191742 від 06.01.2019 року, ОСОБА_2, 06.01.2019 року о 14 год. 00 хв. в м. Києві по просп. Гагаріна керував автомобілем НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідність обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями водій порушив п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_2 в судове засідання з'явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП визнав та пояснив, що він напередодні, а саме 30.12.2018 року дійсно вживав наркотичний засіб. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога на вимогу інспектора поліції відмовився, оскільки в автомобілі знаходився пасажир та він поспішав на зустріч. На підтвердження того, що він на момент зупинки не перебував у стані наркотичного сп'яніння надав відповідний Висновок щодо результатів медичного огляду від 08.01.2019 року виданого Київською міською наркологічною клінічною лікарнею «Соціотерапія».
Суд, вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наведене стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення та поясненнями свідків.
Положеннями ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із відеозапису нагрудної камери інспектора поліції долученого до матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 визнав факт вживання ним напередодні наркотичного засобу, в присутності двох свідків повідомив про небажання проходити медичний огляд та зауважень до викладених в протоколі про адміністративне правопорушення фактів не мав.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків, відеозапис із нагрудної камери інспектора поліції та взявши до уваги пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності з приводу події адміністративного правопорушення, оцінивши їх взаємозв'язок та достатність, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Пояснення ОСОБА_2 про те, що відмова у проходженні медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння була викликана тим, що в автомобілі знаходився пасажир та він поспішав на зустріч, на переконання суду безперечно підтверджують порушення водієм вимог п. 2.5 ПДР України.
Крім цього, не заслуговує також на увагу наданий ОСОБА_2 Висновок щодо результатів медичного огляду, оскільки останній, враховуючи інкриміноване ОСОБА_2 порушення п. 2.5 ПДР України жодним чином не спростовує його вину у вчиненні адміністративного правопорушення пов'язаного саме з відмовою у проходженні медичного огляду.
Відповідно до абз. 2 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За викладених обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, суд вважає, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, який згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» станом на день розгляду справи становить 384 грн. 20 коп.
Керуючись ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд-
постановив:
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 10 200 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Суддя