Справа № 226/3384/18
ЄУН 226/3384/18
Провадження № 2-а/226/2/2019
7 лютого 2019 року м. Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Рибкіна О.А.,
за участю секретаря Орлової О.В.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мирноград Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції м. Дніпро Департаменту патрульної поліції Національної поліції МВС України Панченка Андрія Івановича, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції МВС України, про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції м. Дніпро Департаменту патрульної поліції Національної поліції МВС України Панченка Андрія Івановича, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції МВС України, про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в обґрунтування якого вказав, що 27.11.2018 року між 10 та 11 годинами він перебував на своєму автомобілі Mercedes-Benz 308, номерний знак НОМЕР_1, в м.Дніпро в якості пасажира разом з іншою особою ОСОБА_3, яка керувала вказаним автомобілем за його згоди. Під час руху по проспекту Слобожанському в м.Дніпро о 10 год. 40 хвил. вони зупинилися та ОСОБА_4 вийшла з автомобіля до магазину. Перебуваючи в автомобілі, він побачив працівників поліції, які наближалися до його автомобіля та вийшов до них через двері водія, оскільки останнього в той момент в автомобілі не було, а вийти з правого боку йому заважала металева огорожа. До нього підійшов інспектор патрульної поліції - відповідач та повідомив, що він порушив ПДР України та виніс постанову серії АР №880963 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за ч.1 ст.126 КУпАП. В постанові зазначив, що ОСОБА_5, керуючи автомобілем Mercedes-Benz 308, державний номерний знак НОМЕР_1, 27.11.2018 о 10.42 в м. Дніпро пр-т Слобожанський порушив вимоги дорожнього знаку 5.18 ПДР України та був без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. Вважає вказану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. По-перше, оскільки він не керував автомобілем, відповідач безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності. Його пояснення щодо незгоди із притягненням до адміністративної відповідальності відповідачем не були взяті до уваги. Відповідач зробив в постанові помилку, не правильно вказав його прізвище, оскільки його прізвище ОСОБА_1, а в постанові вказано ОСОБА_5, що є фактично іншою особою. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення йому не було роз'яснено його права відповідно до номер статей 59, 63 Конституції України та норм КУпАП, а також безпідставно відмовлено йому у задоволенні клопотання про виклик захисника. чим порушено його право на захист, передбачене ст.268 КУпАП та ст.59 Конституції України. Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, проте він не керував автомобілем, а знаходився в ньому у якості пасажира. Оскільки в даному випадку законодавством не передбачено складання протоколу про адміністративне правопорушення, то посилання на докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, мають міститися в постанові про адміністративне правопорушення. Оскаржувана постанова не містить посилань на перелічені в ст.251 КУпАП докази вчинення правопорушення. Тому просить суд визнати дії відповідача по притягненню його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП неправомірними, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, провадження у справі закрити.
Позивач в судовому засіданні підтримав свої вимоги, обґрунтовуючи їх викладеними в позові обставинами. Також пояснив, що у нього на час складання відповідачем постанови про адміністративне правопорушення при собі не було поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, цей поліс тоді був у іншої особи. Але він наполягає, що він не керував належним йому автомобілем, а керувала інша особа, також вважає, що відповідачем не були дотримані його права при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, порушено його право на правову допомогу захисника, допущені інші порушення чинного законодавства, зазначені в позові. Також в постанові неправильно вказано його прізвище. Просив задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду пояснення, в яких просив розглянути справу за відсутністю представника та зазначив, що відповідач, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz 308, державний номерний знак НОМЕР_2, по проспекту Слобожанському в м.Дніпрі в районі будинку 36, порушив вимогу дорожнього знаку 5.18, та відсутність чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1ґ ПДР - відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно до п.1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Дорожній знак 5.18 «Напрямок руху по смузі» показує дозволений напрямок руху по смузі.
Згідно п.2.1 ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);
ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Згідно п.2.4 (а) ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно ст.53 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Згідно ч.3 ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Згідно ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки поліс обов'язкового страхування тягне за собою адміністративну відповідальність.
Пунктом 2.3. Рішення Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 року «у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» встановлено, що законодавство передбачає випадки коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова (ч.2,4 ст.258 КУпАП), в такому разі притягнення особи до адміністративної відповідальності фактично відбувається у скороченому провадженні.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
На відеозапису з нагрудного відеореєстратора зафіксовано порушення позивачем дорожнього знаку 5.18, а потім його пояснення, де останній не заперечує, що в нього відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Розгляд справи проводився згідно чинного законодавства, позивачу роз'яснено його права відповідно до ст.268 КУпАП.
Звертають увагу суду на той факт, що згідно бази МТСБУ водій не мав полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на зазначений автомобіль.
Стосовно реалізації права звернення за правовою допомогою до адвоката просять прийняти до уваги судову практику, а саме Європейський суд з прав людини в пункті 32, справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи. Санкція ст.126 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, а подальший захист прав і свобод особи забезпечено в суді при оскарженні дій чи рішень суб'єкта владних повноважень.
Також зазначає, що з урахуванням положень ч.3 ст.286 КАС України визнання дій посадової особи щодо складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності незаконними або визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності неправомірною чинним законодавством не передбачено.
Таким чином, вважає, що постанова за ч.1 ст.126 КУпАП складена відповідачем відносно позивача з дотриманням вимог чинного законодавства і просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 880963 від 24.11.2018 року інспектором Управління патрульної поліції м. Дніпро Департаменту патрульної поліції Національної поліції МВС України Панченко Андрієм Івановичем було притягнуто ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.1 КУпАП. Згідно цієї постанови 27.11.2018 року о 10 годині 42 хвилин в м.Дніпро на проспекті Слобожанський водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем Mercedes-Benz 308, номерний знак НОМЕР_1, порушив вимогу дорожнього знаку 5.18 ПДР та без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, чим скоїв правопорушення, передбачене ст.126 ч.1 КУпАП (а.с.4, 15).
Згідно інформації з сайту МТСБУ поліс на ТЗ № НОМЕР_1 не знайдено (а.с. 33).
На диску з записом фіксації правопорушення, а також процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, зафіксовано як водій автомобіля Mercedes-Benz 308, номерний знак НОМЕР_1, в порушення вимог встановленого по ходу руху автомобіля дорожнього знаку 5.18 ПДР, яким передбачено дозволений напрямок руху по смузі, здійснює розворот, після чого при наближенні автомобіля патрульної поліції зупиняється. З автомобіля Mercedes-Benz виходить позивач і згодом патрульним поліцейським розглядається справа про адміністративне правопорушення та виноситься постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача за ст.126 ч.1 КУпАП за відсутність в нього полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. При цьому відповідачем були роз'яснені позивачу його права як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, після чого позивач заявив про своє бажання скористатися під час розгляду справи правовою допомогою захисника, але справа відповідачем була розглянута на місці за відсутності захисника (а.с.26).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Таким чином, із досліджених судом матеріалів справи вбачається, що водієм автомобіля Mercedes-Benz 308, номерний знак НОМЕР_1, було порушено вимоги дорожнього знаку 5.18 ПДР «Напрямок руху по смузі» і після зупинення вказаного автомобілю працівниками патрульної поліції було з'ясовано, що у водія автомобілю - позивача по справі відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що є порушенням вимог п.2.1ґ Правил дорожнього руху України і підставою для притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. При цьому суд вважає, що твердження позивача, що він не керував вищевказаним автомобілем, а ним керувала інша особа, спростовується відеозаписом, наданим третьою особою - Управлінням патрульної поліції, на якому не зафіксовано будь-якої іншої особи окрім позивача після зупинки транспортного засобу та розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення, під час якого сам позивач нічого не зазначає, що він не керував автомобілем, а також не заперечує відсутності в нього полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.
В той же час суд вважає, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення та складанні постанови у справі про адміністративне правопорушення було суттєво порушено права позивача, зокрема, право на захист за допомогою професійної юридичної допомоги адвоката (захисника), яке гарантоване як ст.268 КУпАП, так і ст.59 Конституції України.
Дійсно, відповідно до ст.258 КУпАП дана категорія справ розглядається на місці вчинення правопорушення, де і має виноситися постанова у справі про адміністративне правопорушення. Але, як вбачається із відеозапису, оскільки позивач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення заявив про бажання скористатися правовою допомогою адвоката, то співробітник поліції мав забезпечити реалізацію його гарантованого як Конституцією України, так і Кодексом України про адміністративне правопорушення права на захист за допомогою професійної юридичної допомоги адвоката (захисника). Те, що позивач на питання поліцейського не відповів через який час може з'явитися для розгляду справи адвокат не може бути підставою для ігнорування законного права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на правову допомогу. В такому випадку відповідач мав призначити розгляд справи на інший час, надавши позивачу можливість та час зв'язатися з адвокатом для забезпечення його явки на розгляд справи.
Посилання третьої особи - Управління патрульної поліції в своїх письмових запереченнях (поясненнях) проти позову на практику Європейського суду з прав людини по справі «Максименко проти України» щодо обґрунтування не порушення на їхню думку права звернення позивача за правовою допомогою адвоката суд вважає неправомірним, оскільки вказане рішення Європейського суду з прав людини було ухвалено по кримінальній справі за наявності зовсім інших обставин, які стали підставою для розгляду Європейським судом з прав людини, ніж обставини по даній справі.
Також суд зауважує, що в постанові про накладення адміністративного стягнення відповідачем вказано прізвище позивача з помилкою, а саме зазначено прізвище особи, щодо якої винесено постанову, - «Пономоренко», при тому, що прізвище позивача є ОСОБА_1.
Крім того, відповідно до ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Такі випадки передбачені законодавством, а саме п.21.2 ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якого контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
В даному ж випадку відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог дорожнього знаку 5.18 ПДР «Напрямок руху по смузі» і потім встановлена відсутність у нього полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, після чого позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, якою передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка, зокрема, не має при собі поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В той же час відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг передбачена ч.1 ст.122 КУпАП, за якою відповідачем ні протоколу, ні постанови щодо порушень правил дорожнього руху не складалося. Тобто, оскільки відповідач не складав постанову (протокол) за порушення позивачем вимог дорожнього знаку 5.18 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП, тому згідно п.21.2 ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» він не мав здійснювати контроль за наявністю договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов в частині позовних вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягає задоволенню, оскільки ця постанова, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, була винесена з порушенням норм закону, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
А в частині позовних вимог про визнання дій відповідача неправомірними позов задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право виключно: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі вищевикладеного, ст.ст.19, 59 Конституції України, ст.268 КУпАП, ст.16 Закону України «Про дорожній рух», ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст.2, 5, 72-77, 242-244, 250, 268, 286, 293 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, до інспектора Управління патрульної поліції м. Дніпро Департаменту патрульної поліції Національної поліції МВС України Панченка Андрія Івановича, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пл. Троїцька, 2а, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції МВС України, місцезнаходження якого: 49000, м.Дніпро, площа Троїцька, 2-а, про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.
Скасувати постанову серії АР № 880963 від 27.11.2018 року інспектора Управління патрульної поліції м. Дніпро Департаменту патрульної поліції Національної поліції МВС України Панченка Андрія Івановича про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_5 за ч.1 ст.126 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., справу про адміністративне правопорушення закрити.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 08.02.2019 року.
Суддя О.А. Рибкін