справа № 1340/4383/18
31 січня 2019 року м. Львів
12 год. 57 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представниці позивача ОСОБА_1, представниці відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0231211307 від 22.06.2018 за платежем: податок на додану вартість на суму 705125,00 грн., № 0231221307 від 22.06.2018 за платежем: податок на додану вартість на суму 3910,00 грн. (за штрафною санкцією) та № 02311611307 від 22.06.2018 за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування на суму 6002,81 грн.
В обґрунтування цього позову зазначено про те, що контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо дотримання законодавства щодо укладення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017, про що складено акт № 1451/13-01-13-07/НОМЕР_3 від 08.06.2018. В подальшому, у зв'язку з виявленими порушеннями прийнято податкові повідомлення-рішення № 0231221307 від 22.06.2018, № 0231211307 від 22.06.2018 та № 0231161307 від 22.06.2018 за платежами податок на додану вартість та податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Позивач пояснив, що у період з 01.01.2015 по 16.10.2015 здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування та був платником 2 групи єдиного податку зі сплатою податку за ставкою 20% від мінімальної заробітної плати. З 17.10.2015 року він перейшов на загальну систему оподаткування. За період з 01.01.2015 по 16.10.2015 позивач задекларував дохід отриманий від реалізації товарів/послуг на суму 895124,00 грн. За період з 17.10.2015 по 31.12.2015 задекларував отриманий дохід на суму 127642,35 грн. За період з 17.10.2015 по 31.12.2015 позивач задекларував отриманий дохід на суму 127642,35 грн.
Вважає. що висновок відповідача про те, що загальна сума доходу, задекларованого позивачем за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 становить 1022766,35 грн. та перетнув межу 1000000,00 грн., а відтак повинен зареєструватись платником ПДВ не відповідають фактичним обставинам справи.
На переконання позивача, податковий орган до загального обсягу операцій платника ПДВ, включив операції платника єдиного податку, відтак, неправомірно визначив момент обов'язкової реєстрації як платника ПДВ та подання реєстраційної заяви платника ПДВ за формою 1-ПДВ, що в подальшому призвело до безпідставного визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.
Таким чином, висновок податкового органу по те, що платник податку перетнув межу в 1000000,00 грн., а тому з 11.01.2016 підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ суперечить нормам чинного законодавства.
Позивач вважає, що безпідставними також є нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 11.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 564100,00 грн. та штрафні санкції на суму 141025,00 грн., штрафної санкції у сумі 3910,00 грн. за неподання декларації платника ПДВ.
Позивач ствердив про відсутність оподатковуваного доходу у сумі 25923,63 грн., а тому відсутні підстави для донарахування податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності за 2017 рік на суму 4666,25 грн.
З врахуванням викладеного, оскаржувані у межах цієї справи податкові повідомлення-рішення є протиправними, безпідставними та підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 26.09.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 06.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представниця позивача позовні вимоги підтримала повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві, просила позов задовольнити.
Представниця відповідача проти позову заперечила повністю, з підстав, що викладені у відзиві на позову заяву за вх. № 32631 від 17.10.2018 (а.с.140-141). Зазначила, що податкові повідомлення-рішення від 22.06.2018 є правомірними та підлягають залишенню в силі.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0231161307 від 22.06.2018 зазначила, що позивач з 01.01.2015 по 16.10.2015 здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування, а з 17.10.2015 по 31.12.2017 - на загальній.
В декларації про майновий стан і доходи за період з 17.10.2015 по 31.12.2015 підприємцем задекларовано загальний оподатковуваний дохід в сумі 127642,35 грн., за 2016 - 1108352,33 грн., а за 2017 - не задекларовано суми загального оподатковуваного доходу. В ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 на підставі наданих первинних документів та банківських документів встановлено отримання підприємцем за період з 17.10.2015 по 31.12.2017 (на загальній системі) доходу у вигляді надходження коштів на розрахунковий рахунок в рахунок оплати за реалізовані товари в сумі 2985859,97 грн., зокрема, за період з 17.10.2015 по 31.12.2015 в сумі 1711692,00 грн., що є порушенням п. 177.2 ст. 172 ПК України. Під час перевірки використано надані первинні документи, що підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу; інформацію про рух коштів на розрахунковому рахунку.
Представниця відповідача звернула увагу на те, що ФОП ОСОБА_3 не включено в декларацію про майновий стан і доходи за період 17.10.2015 по 31.12.2015 суми понесених та документально витрат на придбання товару, який реалізований підприємцем та пов'язаний з отриманим доходом за період 17.10.2015 по 31.12.2015, а відтак занижено витрати , пов'язані зі здійсненням діяльності у сумі 38173,29 грн. та не визначено витрати за 2017 рік на суму 1685768,37 грн.
В результаті допущених порушень ФОП ОСОБА_3 порушено п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України та встановлено заниження суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності за 2017 рік на суму 4666,25 грн.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 023122307 від 22.06.2018, яким застосовано штрафні санкції з ПДВ у сумі 3910,00 грн. повідомила, що оскільки сума доходу отримана позивачем від реалізації товарів/послуг за останні 12 календарних місяців становила 1060939,64 грн., йому слід було подати у Галицьку ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області заяву про реєстрацію платником податків на додану вартість за формою 1-ПДВ, однак таку платником податків у визначений термін подано не було. Платником податків не подано податкові декларації з податку на додану вартість за лютий 2016, березень 2016, квітень 2016, травень 2016, грудень 2016, січень 2017, лютий 2017, березень 2017, квітень 2017, травень 207, червень 2017, липень 2017, серпень 2017, , вересень 2017, жовтень 2017, листопад 207, грудень 2017, чим порушено п.п.49.18.1 п. 49 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0231231307 від 22.06.2018, яким визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 705125,00 грн, пояснила, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 11.01.2016 по 31.12.2017 встановлено їх заниження на загальну суму 564100,00 грн. перевіркою встановлено, що позивач здійснював операції з купівлі-продажу матеріальних цінностей на митній території України та допустив порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, в результаті встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 564100,00 грн.
З огляду на наведене, відповідачка вважає податкові повідомлення-рішення такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а позов - таким, що задоволенню не підлягає.
Суд заслухав вступне слово представниць сторін, з'ясував фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини та встановив таке.
ОСОБА_3 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем 20.08.2010. 20.08.2018 внесено запис про припинення юридичної особи (а.с.45, 48-49).
Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено планову виїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017, про що сладено акт № 1451/13-01-13-07/26675149990 (а.с.12-42).
Вказаною документальною плановою виїзною перевіркою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 встановлено порушення вимог:
- п. 183.4 ст. 183, п. 187.1 ст. 187, п. 193.1, ст. 193, п. 200.1 ст. 200, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за період з 11.01.2016 по 31.12.2017 на загальну суму 564100,00 грн., в тому числі: за 2016 рік на суму215874 грн., а саме: за лютий 2016 року - 17869 грн., за березень 2016 року - 13623 грн., за квітень 2016 року -16908 грн., за травень 2016 року - 22725 грн., за червень 2016 року - 27254 грн., за липень 2016 року - 25311 грн., за серпень 2016 року - 22623 грн., за вересень 2016 року - 16064 грн., за жовтень 2016 року - 18638 грн., за листопад 2016 року - 17053 грн., за грудень 2016 року- 89031,41 грн.; за 2017 рік на суму348227 грн., а саме: за січень 2017 року - 18127 грн., за лютий 2017 року-21499 грн., за березень 2017 року - 18579 грн., за квітень 2017 року-27081 грн., за травень 2017 року - 33798 грн., за червень 2017 року - 41816 грн., за липень 2017 року - 39902 грн., за серпень 2017 року - 33161 грн., за вересень 2017 року - 22057 грн., за жовтень 2017 року - 30365 грн., за листопад 2017 року - 27724 грн., за грудень 2017 року - 34118 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 11.01.2016 по 31.12.2017у сумі 564100,00 грн.;
- п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) неподання податкових декларацій по податку на додану вартість за лютий 2016, березень 2016, квітень 2016, травень 2016, червень 2016, липень 2016, серпень 2016, вересень 2016, жовтень 2016, листопад 2016, грудень 2016, січень 2017, лютий 2017, березень 2017, квітень 2017, травень 2017, червень 2017, липень 2017, серпень 2017, вересень 2017, жовтень 2017, листопад 2017, грудень 2017;
- п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (зі змінами та доповненнями), що призвело до несвоєчасного подання звіту з єдиного соціального внеску за формою № Д4 за грудень 2017 року;
- п. 1 ч. 4 ст. 1, абз. 1 п. 2 ч. 1 ст.7, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано єдиний внесок за період з 17.10.2015 по 31.12.2015 в розмірі 900,82 грн.
- п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1, ст. 163, пп. 1.2 п. 16.1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV (із змінами і доповненнями)в результаті чого донараховано військового збору за 2017 рік в розмірі 388,85 грн.;
- п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із внесеними змінами і доповненнями), в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності за 2017 рік на суму 4666,25 грн.;
- п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.5 та п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із внесеними змінами і доповненнями), що призвело до неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік;
- п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із внесеними змінами і доповненнями), що призвело доне ведення книги обліку доходів та витрат за період з 17.10.2015 по 31.12.2015, за 2016 та 2017 роки;
- пп. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із внесеними змінами і доповненнями), в результаті чого податкову декларацію платника єдиного податку за період з 01.01.2015 по 16.10.2015 подано несвоєчасно.
За результатами перевірки, на підставі встановлених у акті перевірки порушень контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
- форми «ПС» № 0231221307 від 22.06.2018 за платежем: податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), на суму 3910,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом) (а.с.9);
- форми «Р» № 0231211307 від 22.06.2018 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг), відповідно до якого збільшено суму податкового зобов'язання на 564100,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 141025,00 грн., на загальну суму705125,00 грн. (а.с.10);
- форми «Р» № 0231161307 від 22.06.2018, за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 4666,25 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 1166,56 грн., на загальну суму 5832,81 грн. (а.с.11).
Позивач не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішення, вважаючи такі протиправнии та такими, що слід скасувати, звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).
У п. 36.1 ст. 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 49.2 ст. 49 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Нормою підпункту 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПК України).
Отже, платник відповідного податку має подавати у конкретні строки податкову звітність за відповідним платежем, а неподання цієї звітності тягне за собою накладення штрафу.
Відповідно до приписів пунктів 291.2, 291.3 ст.291 ПК України (у редакції, чинній станом на момент періоду, що перевірявся), спрощена система оподаткування, обліку та звітності особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, в тому числі, друга група фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень (підпункт 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України).
Отже, для перебування на спрощеній системі оподаткування другої групи платників єдиного податку обсяг доходу фізичних осіб-підприємців протягом календарного року не має перевищувати 1500000,00 грн.
Податковий кодекс України визначає як обов'язкову, так і добровільну реєстрацію особи платником податку на додану вартість.
Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву (п. 183.1 ст. 183 ПК України).
У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу (п. 183.2 ст. 183 ПК України).
Однак, у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті (п. 183.4 ст. 183 ПК України).
Відповідно до п. 183.10 ст.183 ПК України, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Вимоги щодо обов'язкової реєстрації особи платником податку на додану вартість передбачено статтею 181 ПК України.
Пунктом 181.1 ст. 181 ПК України передбачено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої-третьої групи.
Тобто, обов'язковій реєстрації платниками податку на додану вартість підлягають особи, у яких загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податку на додану вартість, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000,00 грн.
Разом з тим, особи, які є платником єдиного податку першої-третьої групи, не підлягають обов'язковій реєстрації платниками податку на додану вартість.
Відповідачем не оскаржується факт того, що у період з 01.01.2015 по 16.10.2015 перебував на спрощеній системі оподаткування. Вказаний факт неодноразово описано у акті перевірки позивача від 08.06.2018, а також підтверджується відомостями електронного кабінету платника "Реєстр платників єдиного податку" (а.с.46, 47).
Згідно з долученою до матеріалів справи копією податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за 2015 рік обсяг доходу за звітний (податковий) період відповідно до ст. 292 глави 1 розділу XVI Податкового кодексу України (згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XVI Податкового кодексу України), код рядка 03, та загальна сума доходу за звітний (податковий) період, код рядка 08, відповідають один одному, та такий становив 895124,00 грн. (а.с.52-53, 54).
Таким чином, вказаний дохід у сумі 895124,00 грн. за період з 01.01.2015 по 16.10.2015, за який ОСОБА_3 був платником єдиного податку другої групи, не може враховуватись при обчисленні доходу для обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість, доказів, того, що обсяг доходу перевищував встановлені у підпункті 2, 3 п. 291.4 ст. 291 ПК України розміри, до матеріалів справи не представлено. З огляду на наведене судом критично оцінюються доводи відповідача про те, що ФОП ОСОБА_3 був особою, яка підлягає обов'язковій реєстрації платником податком на додану вартість.
У цьому випадку, з позиції суду, відсутні підстави для донарахування ОСОБА_3 у зв'язку з не реєстрацією платником податку на додану вартість грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 705125,00 грн. (в т.ч. за штрафними (фінансових) санкцій (штрафами) за період з 11.01.2016 (граничний термін реєстрації платником податку на додану вартість, як вважає відповідач) по 31.12.2017 та для застосування штрафних санкцій у загальному розмірі 3910,00 грн. за не подачу підприємцем контролюючому органу декларацій з податку на додану вартість за вказані періоди.
Отже, на переконання суду податкові повідомлення-рішення № 0231221307 від 22.06.2018 та № 0231211307 від 22.06.2018 є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0231161307 від 22.06.2018 за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, суд зазначає таке.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, внормовано положеннями статті 177 Податкового Кодексу України.
Пунктом 177.2. цієї статті обумовлено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
При цьому, згідно підпунктом 177.4.4. п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту.
Відповідно до акта перевірки ФОП ОСОБА_3 від 08.06.2018 (а.с.19), перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності, за період з 01.10.2015 по 31.12.2017 у відповідності до наданих до перевірки документів було використано: відомості, відображені в податкових деклараціях про майновий стан і доходи, відомості стосовно доходів, наявні в інформаційних фондах ДФС України; відомості про рух коштів на розрахунковому рахунку; надані для перевірки первинні документи.
В декларації про майновий стан і доходи за період з 17.10.2015 по 31.12.2015 рік підприємцем задекларовано загальний оподатковуваний дохід в сумі 127642,35 грн., за 2016 рік в сумі - 1108352,33 грн., за 2017 рік підприємцем не задекларовано суми загального оподаткованого доходу.
Згідно п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, загальним оподатковуваним доходом вважається виручка у грошовій та негрошовій формі. Тобто всі суми коштів, що поступили на розрахунковий рахунок чи в касу підприємця в рахунок оплати за реалізовані товари, виконані роботи чи надані послуги є його виручкою за відповідний період.
В ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 на підставі наданих первинних документів та банківських документів встановлено отримання підприємцем за період з 17.10.2015 по 31.12.2017 доходу у вигляді надходження коштів на розрахунковий рахунок в рахунок оплати за реалізовані товари в сумі 2985859,97 грн., зокрема за період з 17.10.2015 по 31.12.2015 в сумі 165815,64 грн., 2016 рік в сумі 1108352,33 грн., 2017 рік в сумі 1711692,00 грн.
Дані перевірки отриманих доходів ФОП ОСОБА_3 свідчать, як зазначено у акті перевірки (а.с.20), про заниження суми її загального річного оподатковуваного доходу: за 2015 рік в сумі 38173,29 грн., чим порушено п. 177.2 ст. 177 ПК України; за 2017 рік в сумі 1711692,00 грн., чим порушено п. 177.2 ст. 177 ПК України.
Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності за період з 01.10.2015 по 31.12.2017, використано: надані для перевірки первинні документи, що підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу; інформацію про рух коштів на розрахунковому рахунку.
В ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 представив первинні документи (накладні, акти виконаних робіт, рахунки, банківські виписки, товарні чеки, відомість нарахування заробітної плати, тощо), які підтверджують суму витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, за період 17.10.2015 по 31.12.2015 в розмірі 163943,29 грн.
Перевіркою показників, відображених в податковій декларації про майновий стан і доходи за періоді 17.10.2015 по 31.12.2015, встановлено, що до складу витрат підприємця, понесених за період 17.10.2015 по 31.12.2015 включено вартість придбаних товарно- матеріальних цінностей, що реалізовані, на суму 120147,00 грн.
Проведеною перевіркою витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані, в сумі 165815,64 грн. на підставі таких документів: товарних чеків, договорів, накладних, рахунків, банківських виписок, встановлено їх заниження на загальну суму 38173,29 грн. (158320,29 грн. - 120147,00 грн.). Зокрема, ФОП ОСОБА_3 не включено в декларацію про майновий стан і доходи за період 17.10.2015 по 31.12.2015 суми понесених та документально підтверджених витрат на придбання товару, який реалізований підприємцем та пов'язаний з отриманим доходом за період 17.10.2015 по 31.12.2015.
Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у податковій декларації за 2016 рік порушень не встановлено.
Проведеною перевіркою витрат понесених платником податків за 2017 рік, використано: надані для перевірки первинні документи, що підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу; інформацію про рух коштів на розрахунковому рахунку; одержані з інших джерел відомості; та встановлено, що загальна сума витрат понесених платником податків складає 1685768,37 грн., зокрема витрати на: оплату праці та нарахування на зарплату на підставі відомостей нарахування заробітної плати, банківських виписок та інших первинних документів складають 18048,00 грн., на придбання товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані, в сумі 1711692,00 грн. на підставі таких документів: договорів, накладних, товарних чеків, банківських виписок та інших первинних документів, складають 1636184,00 грн.,інші витрати (комісія банку, витрати на доставку) складають 31536,37 грн.
Виходячи з вищенаведеного, ФОП ОСОБА_3 занижено витрати, пов'язані із здійсненням діяльності за період з 17.10.2015 по 31.12.2015 на суму 38173,29 грн., та не визначено витрати за 2017 рік на суму 1685768,37 грн.
Актом перевірки зафіксовано, що у результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в частині перевірки правильності визначення загального оподаткованого доходу та витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу (документально підтверджених), ФОП ОСОБА_3 занижено чистий дохід за 2017 рік на суму 25923.63 грн., чим порушено п. 177.2, пп. 177.4.1. п. 177.4 ст.177, п. 177.10 ст.177, п. 177.11 ст.177Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного в податкових деклараціях, встановлено порушення.
Оскільки проведеною перевіркою ФОП ОСОБА_3 встановлено заниження суми загального оподатковуваного доходу на 1749865,29 грн., зокрема за період 17.10.2015 по 31.12.2017 в сумі 38173,29 грн., за 2017 рік в сумі 1711692,00 грн., та занижено суми витрат, безпосередньо пов'язаних з одержаним доходом, на 1723941,66 грн., зокрема за період 17.10.2015 по 31.12.2015 на 38173,29 грн., за 2017 рік -1685768,37 грн., чистий оподатковуваний дохід, визначений в ході перевірки занижено на 25923,63 грн., зокрема, за 2017 рік на 25923,63 грн., чим порушено п. 177.2 ст. 177 ПК України.
Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за період 17.10.2015 по 31.12.2017, що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_3 встановлено заниження суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності.
Відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб підприємців оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу. Ставка податку становить у 2015- 15% бази оподаткування, 2016-2017рр. - 18% бази оподаткування .
В результаті допущених порушень, як зазначив відповідач, ФОП ОСОБА_3 було порушено п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, п. 177.5 ст. 177 ПК України та встановлено заниження суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності за 2017 рік на суму 4666,25 грн.
Разом з тим, до матеріалів справи відповідачем не представлено жодних письмових доказів на підтвердження вказаних порушень та на підставі яких встановлено заниження суми податкового зобов'язання.
Крім цього, у ході судового розгляду жодним чином не підтверджено наявності оподатковуваного доходу за 2017 рік у сумі на 25923,63 грн. Відповідачем не надано розрахунку такого доходу, та які витрати та доходи враховувались при його обчислені.
Склад податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття податкового повідомлення-рішення № 0231161307 від 22.06.2018 року доводиться податковим органом виключно на підставі акта перевірки від 08.06.2018 та не підтверджено наявними доказами у справі.
У вказаному акті також не здійснено покликань на конкретні первинні документи та проведення аналізу на підставі таких документів, а висновки у такому зводяться до узагальнених тверджень.
З огляду на наведене, суд вважає податкове повідомлення-рішення № 023116307 від 22.06.2018 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Вказані приписи кореспондують приписам ст. 77 КАС України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З врахуванням наведеного, оцінюючи долучені до матеріалів справи письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 п. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 7150,39 грн. відповідно до квитанції № 0.0.1135451953.1 від 17.09.2018 (дата валютування: 18.09.2018), а відтак, такий підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0231221307 від 22.06.2018 року.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0231211307 від 22.06.2018 року.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0231161307 від 22.06.2018 року
5. Стягнути на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ: 38700743) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 7150 (сім тисяч сто п'ятдесят) грн. 39 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 08.02.2019.
Суддя Качур Р.П.