Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 лютого 2019 р. Справа№200/11211/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, паспорт
від відповідача - Хлудєєва А.О., довіреність від 03.01.2019 року № 122/08/34
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області в якому просить суд:
- визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії протиправними;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області призначити пенсію на пільгових умовах з моменту подання заяви від 27 червня 2018 року з урахуванням періодів пільгового стажу з 01.09.1985 року по 05.05.1986 року, з 06.05.1986 року по 13.06.1988 року, з 01.08.1988 року по 01.07.2002 року;
- стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області судовий збір, сплачений за подачу позовної заяви у розмірі 704,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27 червня 2018 року він звернувся з заявою за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 року №1058 IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки має 28 років 8 місяців та 11 днів загального стажу та з них 16 років 8 місяців та 12 днів стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і пеобливо важкими умовами праці за списком №1, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Страховий стаж додатково підтверджений індивідуальними відомостями про застраховану особу. Однак при розгляді наданих документів про стаж пільгового характеру відповідачем 04 липня 2018 року листом 234/Г -22-01-01 позивача було повідомлено про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, на підставі того, що документи надані ним до заяви про призначення пенсії видані з порушенням чинного законодавства.
Позивач вважає рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії необґрунтованим, таким, що позбавляє його права на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі № 200/11211/18-а та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов ОСОБА_1, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача, просив у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.
Так, згідно наданого відзиву від 14 листопада 2018 року вих. № 20183/07, який надійшов на адресу суду 14 листопада 2018 року, як аргумент для відмови у задоволенні позову відповідач зазначив, що ОСОБА_1 до управління разом із зверненням від 27.06.2018 були надані наступні документи: копія довідки про заробітну плату від 14.05.2018 №331 за період з 01.11.1991 по 30.10.1996; копія довідки про призначення пільгової пенсії від 14.05.2018 №127 за період з 01.08.1988 по 01.07.2002; копія довідки про підземні спуски від 14.05.2018 №127, видані ОП «Шахта «Октябрьский рудник» ГП «ДУЄК» м.Донецьк. Пунктом 4.1 розділу IV постанови правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстрованою Міністерством юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 затверджено порядок приймання, оформлення і розгляду документів. Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Форма заяви затверджена постановою. Відповідна заява встановленого зразка позивачем до управління не надавалася. Жодного рішення про відмову управлінням не приймалось. Позивачу надана відповідь на його звернення від 27.06.2018 року.
10 грудня 2018 року, позивачем надано відзив на заперечення до адміністративного суду, в якому зазначив, що 14 червня 2018 року він звернувся до Пенсійного фонду України у м.Краматорськ Донецької області, в порушення закону співробітник Пенсійного фонду не надав заяви встановленого зразку та не прийняла відповідні документи для призначення пенсії, вказавши на необхідність надання додаткових доказів. 26.06.2018 року після надання додаткових довідок позивачу було вімовлено у прийомі документів та наданні бланка заяви встановленого зразку, у зв'язку з чим, він змушений був написати заяву про призначення пенсії в довільній формі. Його заява була зареєстрована на порталі ПФУ за реєстраційним номером НОМЕР_2 дата реєстрації 27.06.2018 року, код заяви НОМЕР_1 на порталі pfu.gov.ua.
На підставі зазначеного, просив суд заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах вважати поданою 27.06.2018 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії призначено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25 січня 2019 року.
Підготовче засідання, призначене на 25 січня 2019 року відкладено до 04 лютого 2019 року у зв'язку з знаходженням судді Кочанової П.В. на лікарняномуз 14.01.2019 року.
У підготовче засідання, призначене на 04 лютого 2019 року о 13:00 год. з'явилися позивач та представник відповідача.
У підготовчому засіданні 04 лютого 2019 року протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04 лютого 2019 року о 13 год 50 хв.
У судовому засіданні, призначеному на 04 лютого 2019 року о 13:50 год., позивач просив позовні вимоги задовільнити у повному обсязі, відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Судом із доданих сторонами матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області із заявою від 27 червня 2018 року про призначення пенсії відповідно до списку № 1, що сторонами не заперечувалось.
До заяви, складеної в довільній формі, позивачем додані наступні документи:
- довідка про заробітну плату для нарахування пенсії,
-довідка уточнююча особливий характер та умови праці;
- довідка про підземні спуски в шахту;
- довідка про перейменування підприємства;
- накази про результати атестації робочих місць за умовами праці.
Відповідач своїм листом від 04 липня 2018 року № 234/Г-22-01-01 позивачу надав пояснення, в яких повідомлено, що згідно Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затвердженого розпорядженням КМУ № 1085-р від 07.11.2014 (із змінами), місто Донецьк належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відповідно до Закону України від 02.09.2014 № 1669 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та набранням чинності Розпорядження Кабінету Міністрів від 02.12.2015 № 1275 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання. Таким чином прийняти для призначення пенсії документи, які видані з порушенням чинного законодавства України, немає законних підстав.
У зв'язку з тим, що позивач вважає такі дії відповідача протиправними, ним було подано даний позов до суду.
Правову оцінку спірним правовідносинам надано з урахуванням наступного.
Пунктом 6 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( далі- Закон № 1058).
Відповідно до статті 26 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону №1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 5 Закону №1058, винятково цим Законом визначається, зокрема, пенсійний вік чоловіків і жінок, після досягнення якого особа має право на призначення пенсії за віком.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно п. «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 44 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням ПФУ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Частиною п'ятою статті 45 цього Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі - Порядок).
Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
У пункті 7 Порядку міститься перелік документів, необхідних для призначення пенсії.
До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року.
4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;
5) документи, які засвідчують особливий статус особи.
Відповідно до п.2.3 Порядку, документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
Пунктом 2.9 цього Порядку передбачено, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку).
Згідно з пунктом 30 Порядку документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію:
а) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;
в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження (пункт 38 Порядку).
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ (пункт 39 Порядку).
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 43).
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.
Суд не може погодитись з висновками ПФУ у листі від 04.07.2018 року № 234/Г-22-01-01 щодо відсутності законних підстав у прийнятті для призначення пенсії документів, які видані з порушенням чинного законодавства України.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 7 жовтня 2009 року N 25-рп/2009 «в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України)».
Зазначені конституційні положення розвинуті врозділі II Конституції України"Права, свободи та обов'язки людини і громадянина". Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (ч. 2 ст. 46 Основного Закону України) і забезпечується ч. 2 ст. 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість проведення перевірки підприємства, яке видало довідки, оскільки місто Донецьк належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Окрім того, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, "Loizidouv. Turkey", "Cyprusv. Turkey"), проти Молдови та Росії (зокрема, "Mozerv/theRepublic of Moldova and Russia", "Ilascu and Othersv. Moldova and Russia"), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Однак, і позовні вимоги у цій справі не можуть бути задоволені з огляду на наступне.
ПФУ, як орган державної влади, в силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Твердження позивача, що він звернувся до ПФУ із належним пакетом документів спростовуються встановленими обставинами, а саме заявою позивача про призначення пенсії із зазначенням додатків, які надані разом із нею (довідка про заробітну плату для нарахування пенсії, довідка уточнююча особливий характер та умови праці; довідка про підземні спуски в шахту; довідка про перейменування підприємства; накази про результати атестації робочих місць за умовами праці).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до заяви від 27.06.2018 року додано довідку про заробітну плату для нарахування пенсії, довідку уточнюючу особливий характер та умови праці; довідку про підземні спуски в шахту; довідку про перейменування підприємства; накази про результати атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, позивачем до заяви не було додано всіх документів, зазначених в пункті 7 Порядку, необхідних для призначення пенсії.
Суд, дослідивши наявну в матеріалах справи копію заяви позивача від 27 червня 2018 року встановив, що вона не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як встановлено, позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки він не звертався до управління ПФУ із необхідним пакетом документів, що визначає право на даний вид пенсії, а відтак територіальний орган ПФУ не мав підстав для призначення пенсії.
Таким чином, лист за №234/Г-22-01-01 від 04.07.2018 року, складений управлінням відповідно до Закону України «Про звернення громадян» є відповіддю на звернення позивача від 27 червня 2018 року та є роз'ясненням довідкового характеру.
Суд звертає увагу на те, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є управління Пенсійного фонду, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і нових. Суд не може перебирати компетенцію суб'єктів владних повноважень та досліджувати нові документи, яким не надана була оцінка, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права та встановлювати наявний стаж на призначення пенсії. Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.02.2018 року справа № 425/1867/16-а, від 20 грудня 2018 року справа №132/3485/16-а.
Оскарження позивачем відмови у призначенні пенсії за списком №1 не породжує для нього будь-яких прав чи обов'язків, оскільки йдеться лише про надання інформації, а не про відмову в призначенні пенсії.
Крім того, відповідачем фактично не приймалось рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком, а у межах вимог Порядку № 22-1 здійснено розгляд питання прийняття поданих документів.
З огляду на викладене суд визнає позовні вимоги безпідставними й такими, що не належать до задоволення.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд бере до уваги, що позивачем було сплачено судовий збір в сумі 704,80 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір не присуджується на користь ОСОБА_1.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Вступну та резолютивну частину рішення складено у нарадчій кімнаті 04 лютого 2019 року та проголошено в присутності представників сторін.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 08 лютого 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Кочанова П.В.