Справа № 199/375/19
(1-кс/199/145/19)
іменем України
08.02.2019 м. Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання слідчого Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ, громадянина України, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, на утриманні маючого неповнолітню доньку ОСОБА_4 , 2010 року народження, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
якому 18.08.2015 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
слідчого ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_3 ,
Відповідно до клопотання слідчого, погодженого з повноважним прокурором, ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні СВ АНД ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040630001359 від 02.07.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.06.2015 близько 22:00 годин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись на території ринку «Березинський» у м. Дніпрі, спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , своєю рукою наніс потерпілій два удари в область шиї справа, в цей момент потерпіла не втримавши рівноваги, впала на правий бік. Після нанесеного удару потерпіла встала, але ОСОБА_3 схватив останню за шию та почав душити.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у спричиненні тілесних ушкоджень, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, повідомлено 17.09.2013.
В судовому засіданні прокурор та слідчий просили застосувати до підозрюваного особисте зобов'язання, оскільки такий запобіжний захід зможе перешкоджати ризикам передбаченим ст.177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_3 не заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. Крім того, пояснив, що визнає провину у пред'явленій йому підозрі.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, вивчивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 , вважаю необхідним відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обравши запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, тим більше, що і в судовому засіданні прокурор і слідчий просили застосувати саме такий вид запобіжного заходу, виходячи з наступного.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні №1-р/2017 від 23 листопада 2017 року, тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, який полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установу тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням режиму цієї установи.
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктом 5 частини першою статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе: наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частини перша, друга статті 194 КПК України).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від потерпілої ОСОБА_7 , протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , висновком судово-медичної експертизи потерпілої №3296е від 22.07.2015, поясненнями підозрюваного слідчому судді.
Враховуючи, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення вперше, раніше не судимий, має постійне місце проживання, думку органу досудового розслідування щодо достатності запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, вважаю можливим застосувати у відношенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на нього відповідних обов'язків.
Керуючись ст.ст.110,131,132,176,177,178,179,369-372 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчого Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_3 - відмовити.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків протягом 60 днів:
-прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
З 06 квітня 2019 року ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов'язків припиняє свою дію, якщо відповідний строк не було продовжено слідчим суддею в порядку ч. 6 ст. 194 КПК України. На підставі ст. 203 КПК України ухвала припиняє свою дію також у разі ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження, в порядку передбаченому цим кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1