28 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/1729/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Студенець В.І., Ткач І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь",
на ухвалу Господарського суду Донецької області
(суддя - Чернова О.В.)
від 18.09.2018,
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Пуль О.А., судді - Білоусова Я.О., Фоміна В.О.)
від 22.11.2018,
у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь",
до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",
про стягнення 765 581,05 грн,
у вересні 2019 року ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення 765 581,05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у квітні 2018 року несвоєчасно доставив вантаж позивача відповідно до залізничних накладних, у зв'язку з чим позивач на підставі 116 Статуту залізниць України просив стягнути з відповідача штраф в сумі 765 581,05 грн.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.09.2018 повернуто без розгляду позовну заяву ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" до ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення 765 581,05 грн.
Постановляючи ухвалу господарський суд дійшов висновків, що об'єднання позивачем в одній позовній заяві вимог про стягнення заборгованості за 155 залізничними накладними є порушенням правил об'єднання позовних вимог.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 ухвалу Донецької області від 18.09.2018 залишено без змін.
У грудні 2018 року ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції, зокрема частини 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України. Зазначає, що нормами процесуального законодавства закріплено право позивача об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних підставами виникнення або поданими доказами. Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості винесення різних рішень за однакових обставин. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на правову позицію, викладену Верховним Судом у справі № 904/8655/17 у постанові від 10.04.2018.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Частиною 1 статті 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Таким чином, нормою процесуального права закріплювалося право позивача об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарські суди дійшли висновків, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог в одній позовній заяві, оскільки позивачем заявлено різні вимоги, не пов'язані між собою підставами виникнення (зобов'язання є окремими) та поданими доказами (за кожним зобов'язання докази є самостійними), єдиною спорідненістю вимог за позовом є склад учасників, а тому повернули позовну заяву без розгляду на підставі пункту 2 частини 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій необґрунтованими з огляду на таке.
Як вбачається зі змісту позовної заяви ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" № 09-5/29 від 31.08.2018 (а.с. 36 - 41, т. 1) у цій справі позивачем заявлено вимогу: стягнути з ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" на користь ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" штраф за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 765 581,05 грн. Наявність тільки одної вимоги виключає можливість порушення правил об'єднання позовних вимог в одній позовній заяві.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що на стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам поданим позивачем в обґрунтування позовних вимог, тому висновки суду про непов'язаність доказів доданих до позовної заяви доказів є передчасними. При цьому, на стадії відкриття провадження у справі, суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору.
Необхідно відзначити, що порядок заявлення і розгляду претензій з приводу платежів, зборів і штрафів, пов'язаних з залізничним перевезенням пасажирів, багажу і вантажів врегульовано Правилами заявлення та розгляду претензій (статті 130-137 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.
За умовами пункту 3 таких Правил претензії про відшкодування за втрату, псування або пошкодження вантажу пред'являються щодо кожної відправки окремо. На однорідні вантажі, завантажені на одній станції одним відправником на одну станцію призначення на адресу одного одержувача, допускається пред'явлення однієї претензії на групу відправок, але не більше п'яти, а на вантажі, на які складено один комерційний акт на маршрут або групу вагонів, - на всі відправки, зазначені в акті.
Щодо претензій, які пред'являються з інших підстав, наприклад, про стягнення штрафу за невиконання плану перевезень або штрафу за несвоєчасну доставку вантажів, то кількість об'єднуваних в одній претензії вимог не обмежується. Статут залізниць України не обмежує права позивача об'єднати кілька вимог в одній позовній заяві. У вирішенні відповідного питання слід керуватися статтею 173 ГПК України.
Також, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що при визначенні наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі суд має враховувати принцип процесуальної економії. Такий принцип господарського судочинства передбачає, що господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.
Враховуючи, що позивачем у справі заявлено тільки одну вимогу, яка випливає з правовідносин щодо залізничного перевезення вантажу; беручи до уваги те, що кількість накладних як перевізних документів у цьому спорі не є визначальною умовою для повернення позову без розгляду; оскільки Правила заявлення та розгляду претензій і Статут залізниць України не встановлюють обмежень щодо претензій/позовів про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів, Верховний Суд дійшов висновку, що суди безпідставно вказали про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, такі висновки суди зробили без врахування принципу процесуальної економії.
Отже, господарськими судами було безпідставно, в порушення вимог ст. ст. 173, 174 ГПК України повернуто позовну заяву без розгляду, а тому ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.09.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 необхідно скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Оскільки справа підлягає передачі для продовження розгляду до місцевого суду, то відповідно до вимог п. 14 ст. 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.
Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.09.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 у справі за № 905/1729/18 скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді В. Студенець
І. Ткач