Справа № 736/1423/18
Номер провадження 2/736/14/19
05 лютого 2019 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Чурупченка М.І.,
за участю секретаря - Макуха О.О.,
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні у м. Корюківці у приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -
27 серпня 2018 року (згідно штампу) позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору у розмірі - 114696,66 гривень, із яких: 3897,89 грн. - заборгованість за кредитом; 110798,77 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 25.02.2010 року 30.03.2018 року та судові витрати, згідно квитанції, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не виконує умов кредитного договору.
У судове засідання представник позивача АТ КБ «Приватбанк», надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити, про що надані письмові пояснення і клопотання.
У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач пропустив строк позовної давності, тому просив застосувати позовну давність щодо поданої позовної заяви, про що зазначено і в відзиві на позов.
Як встановлено судом, згідно заяви № б/н від 25.02.2010 року, ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до п.3.13. Умов та правил надання банківських послуг, в разі закінчення терміну внеску, клієнт не заявив банку про відмову продовження строку внеску, він автоматично рахується продовженим ще на один термін, вказаним у п. 1 даної угоди. Строк внеску продовжується неодноразово без явки клієнта в банк. При цьому відрахування нового строку внеску починається з дня слідуючого за датою закінчення попереднього строку внеску.
Відповідно до Умов надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за пере виплати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.
Позивач надав розрахунок заборгованості, яка станом на 30.03.2018 становить 114696,66 гривень, із яких: 3897,89 грн. - заборгованість за кредитом; 110798,77 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів. Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно наданих позивачем доказів, відповідач за заявою 0402100800142000522 отримав 25.02.2010 року кредитну картку за НОМЕР_1 про що поставлений підпис клієнта, яка була відкрита 11.02.2010 року. Термін дії картки згідно заяви ОСОБА_3 0402100800142000522 січень 2012 року, а згідно довідки до лютого 2014 року, тому останній день дії картки 28.02.2014 року. Починаючи від 01.03.2014 року розпочався відлік позовної давності, який закінчився 01.03.2017 року. Позовна заява подана до суду 27.08.2018 року, тобто, більше ніж через три роки з моменту закінчення строку позовної давності.
Згідно наданих доказів позивачем, відповідач інших карток у позивача з 01.03.2014 року не отримував.
Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ст.ст. 257, 261 Цивільного кодексу України, загальний строк позовної давності становить три роки. Його перебіг починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права.
Відповідно до п.1 ч.2. ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно із ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч.4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, а частиною 2 статті 207 цього Кодексу передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а згідно із ст. 257 цього Кодексу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із ч.1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги, вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Згідно із ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки із спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення та заставлене майно тощо), положення вищезазначеної статті застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Суд вважає, що за обставин, викладених вище, мають бути застосовані наслідки спливу позовної давності, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судовий збір, сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду, слід залишити за ними.
Керуючись ст.ст. 203, 207, 256-257, 259, 266-267 ЦК України, ст.ст. 258-259, 263, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору - відмовити за спливом строку позовної давності.
Судовий збір сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду залишити за ними.
На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Корюківський районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М. І. Чурупченко