Справа № 369/15/18
Провадження № 2/369/8/18
Іменем України
06.12.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Дубас Т.В.,
при секретарі Раситюк М.П.,
за участі представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
У січні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до районного суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.04.2012 року з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 13.04.2011 року та до досягнення дитини повноліття. В даний час його матеріальний стан значно погіршився, змінився сімейний стан. Так, 02.07.2016 року він уклав шлюб із ОСОБА_5, від подружнього життя у них народилась донька - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Таким чином, має на своєму утриманні іще одну доньку та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Тому просив суд ухвалити рішення про зменшення розміру аліментів до розміру 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, що стягуються з нього згідно рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.04.2012 року на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.02.2018 року відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі та розпочато підготовче провадження.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.09.2018 року зарито підготовче провадження та призначено справу до ссу довго розгляду.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просив суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні відповідач заперечувала проти позову у повному обсязі. Просила суд відмовити у його задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду невідомі. Письмовий відзив до суду не надходив.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За відсутності заперечень позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження кошті в;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
В п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, №3 зазначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
При розгляді справи судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.04.2012 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 13.04.2011 року та до досягнення дитини повноліття.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.12.2012 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.
Обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (частина четверта статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, далі ЦПК України).
02.07.2016 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 у виконавчому комітеті Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2.
Від подружнього життя у ОСОБА_2 та ОСОБА_7 народилась донька - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3.
З довідки про доходи №9513/10 від 06.12.2017 року вбачається, що ОСОБА_2 працює на посаді головного спеціаліста в Міністерстві молоді та спорту України та отримує заробітну плату, з якої щомісячно утримуються аліменти.
З матеріалів справи та пояснень представника позивача встановлено, що на утриманні ОСОБА_2 перебуває малолітня дитина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст.ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
З огляду на ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка згідно Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов'язковою для застосування національними судами, зміст якої передбачає, що рішення суду повинне бути не тільки законним та обґрунтованим, але й справедливим.
При визначенні розміру аліментів суд враховує потреби дитини з урахуванням її віку та стану здоров'я.
Згідно ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Разом з тим статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 1 статті 192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Таким чином, підставою для зменшення розміру стягнутих аліментів, є перелік обставин, за яких суд може ухвалити рішення.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п.23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3„Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини справи, приходить до висновку про необхідність зменшення розміру стягуваних аліментів до 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) до досягнення повноліття ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, .
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, на що звернув увагу в п. 23 Постанови Пленуму N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" Верховний Суд України від 15.05.2006 року.
Оскільки, у новому розмірі аліменти мають сплачуватись з часу набрання даним рішенням законної сили та враховуючи наявність на виконанні виконавчого документа - рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.04.2016 по справі N 2-1738/12 про стягнення аліментів в розмірі, встановленому до ухвалення цього рішення, керуючись ст. 267 ЦПК України, суд вважає за необхідне визначити, що стягнення за вищевказаним рішенням слід припинити станом на день набрання законної сили даним судовим рішенням та повернути виконавчий документ до суду після завершення виконання (погашення заборгованості по аліментах).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 84, 180, 181, 182, 183, 191,199 Сімейного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 141, 200, 206, 241, 247, 258, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Києво-Святошинським РВ УДМС України в Київській області 18 жовтня 2013 року), на користь ОСОБА_3, ( зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2), аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з часу набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення за виконавчим листом №2-1738/12, виданим Києво-Святошинським районним судом Київської області на підставі рішення від 04.04.2012 року припинити станом на день набрання чинності даним судовим рішенням та повернути виконавчий документ до суду після завершення виконання (погашення заборгованості по аліментах).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 14.12.2018 року.
Суддя: Дубас Т.В.