ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.02.2019Справа № 910/17567/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ»
До Національного банку України
За участю третьої особи1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»
про визнання недійсним договору
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національного банку України про визнання недійсним з моменту укладення іпотечного договору № 39, укладеного 10.06.2014 між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крюковою Тамарою Віталіївною та зареєстрований в реєстрі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при укладанні оскаржуваного договору сторонами не було дотримано обов'язкових норм закону щодо наявності в умовах договору істотної умови, передбаченої Законом України «Про іпотеку», та відсутності у представника іпотекодавця повноважень на укладання правочину, у зв'язку з чим, зазначений договір іпотеки укладено в супереч стст.7, 18 Закону України «Про іпотеку», ст.203 Цивільного кодексу України та підлягає визнанню недійсним.
Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/17567/18 від 28.12.2018 позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ» залишено без руху.
Ухвалою від 15.01.2019р. відкрито провадження по справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11.02.2019р. Одночасно, вказаною ухвалою також залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».
06.02.2019р. до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Національного банку України про розгляд справи у закритому судовому засіданні.
Вказане клопотання, за висновками суду, підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
За приписами ч.1 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.
Одночасно, частиною 5 вказаної статті передбачено, що розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.
Згідно ч.ч.8, 9 ст.8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.
Забезпечення відкритості судового розгляду становить основоположний принцип, закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Такий публічний характер судового розгляду гарантує сторонам у справі, що правосуддя не здійснюватиметься таємно, без публічного контролю; це також один із засобів підтримання довіри до судів. Здійснення правосуддя і, зокрема, судовий процес набувають легітимності завдяки гласності.
Проте, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Шагін проти України, no. 20437/05, від 10.12.2009, вказано, що існують винятки з вимоги забезпечення відкритості судового розгляду. Це випливає з тексту самого пункту 1 статті 6 Конвенції, який передбачає, що "преса і громадськість можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах... національної безпеки в демократичному суспільстві, ... або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя". Отже, за статтею 6 Конвенції іноді може виявитися необхідним обмежити відкритість і публічність процесу для того, щоб, наприклад, забезпечити безпеку свідків чи нерозголошення відомостей про них або сприяти вільному обміну інформацією та думками при здійсненні судочинства.
Виняткові обставини, що стосуються природи питань, які розглядає суд у відповідному провадженні, можуть виправдати відмову від публічного розгляду (рішення Суду у справі Олюджіч проти Хорватії, no. 22330/05, від 05.02.2009).
Щодо вимоги про публічне проголошення рішень суд постановив, що у кожному випадку форма публічності, що надається «рішенню» згідно з національним законодавством держави-відповідача, повинна визначатися з огляду на особливості відповідного провадження, враховуючи його повноту, та згідно з предметом та метою пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Суду у справі Шмушкович проти України, no. 3276/10, від 14.11.2013).
Судом враховано, що відповідно до ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.
За таких обставин, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, враховуючи викладені вище приписи законодавства з урахуванням представлених до матеріалів справи документів, з метою забезпечення збереження банківської таємниці, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи №910/17567/18 в закритому судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 8, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Розгляд справи №910/17567/18 здійснювати у закритому судовому засіданні.
2. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.
Повний текст складено та підписано 07.02.2019р.
Суддя Спичак О.М.