79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"31" січня 2019 р. Справа №926/1172/18
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кордюк Г.Т.
суддів: Кравчук Н.М.
ОСОБА_1
Секретар судового засідання Андреюк Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Мій дім вул. Головна, 275”, б/н від 02.11.2018 (вх. №01-05/912/18 від 05.11.2018)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2018 (повне рішення складено 16.10.2018)
у справі №926/1172/18 (суддя Миронюк С.О.)
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Мій дім вул. Головна, 275”, м.Чернівці,
до відповідача-1: Акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Чернівціобленерго”, м. Чернівці
відповідача-2: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Головна 275 “Д” - Надія”, м. Чернівці
про: визнання недійсним договору про постачання електричної енергії,
за участю представників:
від позивача : ОСОБА_2 - адвокат;
від відповідача-1 : не з'явився;
від відповідача-2 : не з'явився;
Автоматизованою системою документообігу суду справу №926/1172/18 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Кравчук Н.М. та Хабіб М.І.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Мій дім вул. Головна, 275” на рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2018 у справі №926/1172/18.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2018 розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 10.12.2018.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.01.2019.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 28.01.2019.
В судовому засіданні 28.01.2019 за згодою представників сторін оголошено перерву до 31.01.2019.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2018 у справі №926/1172/18 (суддя Миронюк С.О.) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що оспорюваний договір повністю відповідає вимогам законодавства, типовому договору, форма та зміст якого затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529 “Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій”, а позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів у зв'язку з укладанням оспорюваного договору. Відтак, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Мій дім вул. Головна, 275” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2018 у справі №926/1172/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що оспорюваний договір не відповідає положенням ст.ст. 24, 29 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”, оскільки Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Головна 275 “Д” - Надія” не є належним балансоутримувачем будинку № 275 “Д” по вул. Головна, а відтак не мало права укладати договір про постачання електричної енергії. Апелянт зазначає,
При цьому, скаржник зазначає, що належним балансоутримувачем будинку № 275 “Д” по вул. Головна є ОСББ “Мій дім вул. Головна, 275” і 08.05.2009 між ОСББ “Мій дім вул. Головна, 275” та ПАТ ЕК “Чернівціобленерго” був укладений Договір № 3891 про постачання електричної енергії, в тому числі і відносно будинку 275 “Д. Відтак, апелянт вважає, що оспорюваний договір від 08.05.2009 № 3891 порушує права та законні інтереси позивача як належного балансоутримувача будинку 275-“Д” та позбавляє його можливості реалізовувати права та виконувати обов'язки за Договором № 3891 від 08.05.2009 та порушує його права передбачені ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
26 листопада 2018 до суду від Акціонерного товариства “Чернівціобленерго” надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2018 у справі №926/1172/18 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В обгрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що порядок укладення договору про постачання електричної енергії регулюється не Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією, яким оспорюваний договір повністю відповідає. Відтак, підстави, визначені ст.ст. 203,215 ЦК України, для визнання оспорюваного договору недійсним відсутні.
Окрім того, відповідач зазначає, що апелянтом не підтверджено порушення його прав, оскільки електроенергія до будинку 275 “Д по вул. Головна постачається мережами, власником яких є АТ «Чернівціобленерго», а не апелянт. При цьому, відповідач зазначає, що електропостачання будинку 275 “Д по вул. Головна здійснюється виключно по оспорюваному договору, а в договір № 3891 від 08.05.2009, укладений між ОСББ “Мій дім вул. Головна, 275” та ПАТ ЕК “Чернівціобленерго”, вказаний будинок не був включений.
В судове засідання прибув представник позивача.
Відповідачі участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.
З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, провив рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2018 у справі №926/1172/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:
Предметом позову у цій справі є вимога Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) “Мій дім вул. Головна, 275” про визнання недійсним укладеного між ПАТ “ЕК “Чернівціобленерго” та ОСББ “Головна 275 “Д” - Надія” договору від 28.06.2015 № 2172/2 про постачання електричної енергії (далі - Договір).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Частинами 1 - 3, 5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як зазначено у п.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відповідно до ст.204 ЦК України правомірність правочину презюмується.
Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Підставою позову у даній справі позивачем зазначено невідповідність Договору вимогам ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” та порушення таким прав позивача, як балансоутримувача багатоквартирного житлового будинку 275 “Д по вул. Головна.
Однак колегія суддів зазначає наступне:
Відповідно до преамбули ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Разом з тим, взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) на момент укладення оспорюваного договору регулювались Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) , затвердженими постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996.
Відповідно до статті 26 ЗУ "Про електроенергетику" та п.5.1 ПКЕЕ споживання електроенергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником.
Відповідно до п.1.2 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст.1 ЗУ "Про електроенергетику" споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору (п.1.2. ПКЕЕ).
Згідно з п. 1.6. ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.
Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається. Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача (п.5.1. ПКЕЕ)
Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Аналогічно унормовано поняття спільного майна багатоквартирного будинку частиною 1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Таким чином, власники квартир у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна в ньому.
Відповідно до ч.2,3 ст. 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», на який посилається апелянт, власник має право доручати повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору балансоутримувачу або управителю. У разі спільної власності кількох співвласників рішення щодо утримання на балансі та/або управління майном приймається відповідно до закону.
Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Статтею 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що однією із форм управління багатоквартирним будинком є ОСББ.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Отже, факт створення у багатоквартирному будинку ОСББ є підтвердженням надання власниками квартир у багатоквартирному будинку повноважень ОСББ на управління, утримання і використання спільного майна цього багатоквартирного будинку, в тому числі і на укладення договору про постачання електроенергії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є юридичною особою, яка створена власниками квартир багатоквартирних будинків №№ 275-Б, 275-В, 275-Г, 275-Д, що розташовані у м. Чернівці по вул. Головній, відповідно до Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”, та яка зареєстрована 16.11.2006, що підтверджується свідоцтвом про його державну реєстрацію та Статутом (зі змінами до нього).
Входження будинку № 275-Д по вул. Головній у м. Чернівці до обслуговування позивача здійснено на підставі змін до статуту, зареєстрованих 09.08.2011.
Водночас, судом встановлено, що ОСББ “Головна, 275 “Д” - Надія” є юридичною особою, яка створена власниками квартир у будинку № 275-Д по вул. Головній у м. Чернівці відповідно до Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” та зареєстрована 05.04.2012, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З врахуванням предмета позову, в даній справі судом не надається правова оцінка правомірності створення та реєстрації як позивача, так і відповідача-2.
Разом з тим, колегія суддів враховує те, що ОСББ “Головна, 275 “Д” - Надія” створена лише власниками квартир у будинку № 275-Д по вул. Головній, реєстрація вказаного ОСББ у встановленому законом порядку не скасована, а власники квартир у будинку № 275-Д заперечують факт їх членства у ОСББ “Мій дім вул. Головна, 275”, що вбачається з наявних в матеріалах справи письмових заяв власників таких квартир.
Отже, ОСББ “Головна, 275 “Д” - Надія” було наділене необхідними повноваженнями на укладення Договору.
Враховуючи наведені вище положення чинного на момент укладення оспорюваного договору законодавства та обставини справи, колегія суддів вважає, що підстави для визнання Договору недійсним, визначені ст.ст. 203,215 ЦК України, відсутні.
З приводу посилання апелянта на порушення Договором його прав, як належного балансоутримувача будинку № 275-Д по вул. Головній, колегія суддів зазначає наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2010 між ТзОВ “Рембудсервіс-Інвест” та ОСББ “Мій дім вул. Головна, 275” складено акт приймання-передачі житлового будинку (№ 275 “Д” по вул. Головна) з балансу на баланс. Даний акт складений за формою визначеною Порядком передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою КМУ № 1521 від 11 жовтня 2002 р.
Разом з тим, з вказаного акту не вбачається прийняття позивачем на баланс внутрішньобудинкових мереж електропостачання чи електроустановок.
Окрім того, відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання після набуття статусу юридичної особи може прийняти на власний баланс весь житловий комплекс.
Житловий комплекс - це не тільки квартири, а єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком разом із спорудами та інженерними мережами (стаття 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Частиною 6 статті 11 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що передача майна відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМ України).
Постановою КМ України від 11 жовтня 2002 року № 1521 "Про реалізацію Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" затверджено Порядок передачі майна на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Порядок).
Пунктами 2 та 5 Порядку передбачено, що передача житлового комплексу на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку відбувається разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) після прийняття загальними зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку відповідного рішення та у двомісячний термін після надходження відповідного звернення від об'єднання.
Отже, Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" і зазначений Порядок пов'язують передачу на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку житлових комплексів тільки з прийняттям об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку відповідного рішення.
Однак, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутнє рішення загальних зборів про прийняття будинку № 275-Д по вул. Головній на баланс як позивача, так і відповідача-2.
Окрім того, за змістом оскаржуваного договору, відповідач-1 продає електричну енергію відповідачу-2 для забезпечення потреб електроустановок з дозволеною потужністю 51 кВт. величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком № 7.1, а відповідач 2 оплачує вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії: на кабельн.накін.ел.щит.від ТП-450.
Технічною підставою укладення вищеназваного договору слугував Робочий проект на приєднання ( розроблений на замовлення відповідача-2 та погоджений відповідачем-1), який був розроблений на виконання Технічних умов приєднання. Згідно вказаних технічних документів ОСББ “Головна 275 “Д” - Надія” приєднаний до ТП-450, власником якої є АТ “Чернівціобленерго” (Відповідач 1.).
При цьому, будинок № 275-Д по вул. Головній приєднаний до електричних мереж на підставі договору про нестандартне приєднання до електричних мереж №5-12 від 16.01.2015, укладеного між ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» та ОСББ “Головна 275 “Д” - Надія” і саме ОСББ “Головна 275 “Д” - Надія” здійснено оплату за нестандартне приєднання вказаного будинку до електричних мереж відповідача-1, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем факту порушення оскаржуваним договором його прав.
З приводу посилання апелянта на те, що укладення оспорюваного договору позбавляє його можливості реалізовувати права та виконувати обов'язки за Договором № 3891 від 08.05.2009 суд зазначає наступне:
В судовому засіданні 28.01.2019 судом оглянуто оригінали Договору про постачання електричної енергії №3891 від 08.05.2009, надані представниками як позивача, так і відповідача-1, та встановлено, що в Додатках № 3 та № 7 до вказаного Договору що надані позивачем зазначаються будинки по вулиці Головній, 275 “В”, “Г”, “Б”, “Д”, в той час як у оригіналі примірника Договору, наданому відповідачем-2, вказані лише будинки “В” та “Г”.
При цьому, договір №3891 від 08.05.2009 укладений між позивачем та відповідачем-1 08.05.2009, в той час як будинок по вулиці Головній, 275 “Д” був прийнятий позивачем на баланс від ТзОВ “Рембудсервіс-Інвест” на підставі відповідного акту приймання-передачі лише 07.09.2010, а акт готовності вказаного будинку до експлуатації датований 11.03.2010.
Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Однак, позивачем не подано доказів внесення змін до договору про постачання електричної енергії №3891 від 08.05.2009 шляхом включення до такого умов про постачання електричної енергії до будинку по вулиці Головній, 275 “Д”.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено, що укладення оспорюваного договору позбавляє його можливості реалізовувати права та виконувати обов'язки за Договором № 3891 від 08.05.2009.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку ст.ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, -
Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.10.2018 у справі №926/1172/18 залишити без змін, апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Мій дім вул. Головна, 275” - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку і строки встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України.
Головуючий суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Хабіб М.І.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.02.2019