06 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 908/454/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,
розглянувши заяву Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про ухвалення додаткового рішення
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Лещенко В.М." до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області про визнання незаконною відмови відповідача у поновленні договору оренди землі від 29.04.2006 та укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії зазначеного договору оренди землі,
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.04.2017 (суддя Носівець В.В.) позовні вимоги задоволено, визнано незаконною відмову ГУ Держгеокадастру від 06.02.2017 № 27-8-0.62-665/2-17 в поновленні договору оренди землі, укладеного 29.04.2006 Вільнянською районною державною адміністрацією та СФГ "Лещенко В.М.", зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.02.2007 за № 040726000001. Вирішено вважати додаткову угоду до договору оренди землі від 29.04.2006 укладеною на умовах поданого СФГ "Лещенко В.М." проекту цієї додаткової угоди.
Постановою колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у складі: Москальова І.В., Агапова О.Л., Сгара Е.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.
Постановою Верховного Суду від 15.02.2018 касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та касаційну скаргу ОСОБА_8 задоволено частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2017 та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.04.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
10.01.2019 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати шляхом стягнення з відповідача на користь Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області сплачений судовий збір у розмірі 3 840, 00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2019 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є.В.- головуючий, Мачульський Г.М., Кушнір І.В.
Перевіривши заяву Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Суд дійшов таких висновків.
Стаття 315 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає зміст постанови суду касаційної інстанції, а саме, постанова суду касаційної інстанції складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частини.
Відповідно до підпунктів б), в) пункту 4 частини 1 статті 315 ГПК України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Відповідно до частин 1, 4, 14 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (абзац 2 частини 3 статті 233 ГПК України).
Стаття 244 ГПК України передбачає право учасників справи звернутись з заявою до Суду, що ухвалив рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Із системного аналізу зазначених норм вбачається, що у разі направлення справи на новий розгляд у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи, оскільки не ухвалювалося судове рішення, яким спір вирішено по суті, про що було зазначено у відповідній постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Зазначена постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо якої заявником порушено питання про судові витрати не може бути об'єктом розгляду у даному випадку, виходячи зі змісту статті 244 ГПК України, яка передбачає прийняття додаткового рішення у разі наявності підстав визначених цією статтею.
Оскільки в даному випадку зазначені норми не передбачають розподілу касаційною інстанцією судових витрат під час направлення справи на новий розгляд колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав у прийнятті до розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат.
Керуючись статтями 129, 233, 234, 244, 301, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Відмовити у прийнятті до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду заяви Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/454/17.
2. Заяву і додані до неї документи повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. Краснов
Суддя Г. Мачульський
Суддя І. Кушнір