ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
04 лютого 2019 року Справа № 903/57/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Дужич С.П. , суддя Огороднік К.М.
секретар судового засідання Величко К.Я.
за участю представників сторін:
органу прокуратури - ОСОБА_1,
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
відділу ДВС - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Флора" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 07 листопада 2018 року (повний текст складено 12.11.2018) у справі №903/57/18 (суддя Дем'як В.М.)
за позовом Заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
до Приватного підприємства "Флора"
до Державного підприємства "ГрінЕнерго"
про визнання недійсним договору про встановлення земельних сервітутів від 30.10.2015р., скасування його реєстрації та застосування наслідків недійсності правочину (скарга на дії ДВС)
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 07.11.2018 у справі №903/57/18 за позовом Заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Приватного підприємства "Флора", Державного підприємтсва "Гріненерго" про визнання недійсним договору про встановлення земельних сервітутів від 30.10.2015р., скасування його реєстрації та застосування наслідків недійсності правочину, у задоволенні скарги Приватного підприємства "Флора" на дії Маневицього районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Приватне підприємство "Флора" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Волинської області скасувати та прийняти нову ухвалу, якою задоволити скаргу Приватного підприємства "Флора" на дії Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права.
Маневицький районний відділ ДВС ГТУЮ у Волинській області та прокурор у відзивах на апеляційну скаргу вважають оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судове засідання представники позивачів та відповідача не з'явилися. При цьому, від Приватного підприємства "Флора" на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Представники органу ДВС та прокурор проти відкладення розгляду скарги заперечили.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Враховуючи те, що ухвалою апеляційного суду від 15 січня 2019 року, якою призначено розгляд справи, явку сторін визнано на власний розсуд, а також те, що з поданого клопотання про відкладення не вбачається поважних причин, які б свідчили про необхідність перенесення судового засідання на іншу дату, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання та з огляду на належне повідомлення всіх учасників справи про дату, час і місце розгляду справи - відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
При цьому колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Безпосередньо в судовому засіданні представники Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області та прокурор повністю підтримали вимоги та доводи, викладені у відзивах на апеляційну скаргу.
Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора та представників Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Волинської області від 21.05.2018 у справі №903/57/18 позов Заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Приватного підприємства "Флора", Державного підприємства "ГрінЕнерго" задоволено. Визнано недійсним договір про встановлення земельних сервітутів від 30.10.2015 року, укладений між державним підприємством "ГрінЕнерго" та приватним підприємством "Флора", серія та номер 1298, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №11839488; скасовано реєстрацію договору про встановлення земельних сервітутів від 30.10.2015 року, укладеного між державним підприємством "ГрінЕнерго" та приватним підприємством "Флора", серія та номер 1298, зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №11839488; застосовано наслідки недійсності правочину та зобовязано приватне підприємство Флора (код ЄДРПОУ 32890325) повернути державному підприємству "ГрінЕнерго" (код ЄДРПОУ 37814558) земельну ділянку площею 20,7632 га (двадцять одна ціла сім тисяч сімсот шістдесят два десятитисячних гектарів), яка знаходиться за адресою Волинська обл., Маневицький район, Галузійська сільська рада, кадастровий номер 0723681500:02:002:0080.
На виконання вказаного рішення 13 червня 2018 року Господарським судом Волинської області видано відповідні накази № 903/57/18-1, № 903/57/18-2, 903/57/18-3.
16.08.2018 головним державним виконавцем Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Дана постанова надіслана на адресу Приватного підприємства "Флора" 16.08.2018 за вихідним №7810, що підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області за період з 16.08.2018 по 16.08.2018 та описом документів відправлених рекомендованим листом від 03.10.2018 (т.2, а.с. 10-12).
Актом державного виконавця від 07.09.2018 встановлено, що при розмові в телефонному режимі з ДП "Грін Енерго" було встановлено, що акт прийому - передачі земельної ділянки не підписано, а отже рішення суду не виконано (т.2, а.с.13).
03.10.2018 головним державним виконавцем Маневицького районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_5 винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 14892,00грн. та постанову про арешт коштів боржника від 03.10.2018, які надіслані боржнику рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за №9899, №9918-9922, які були вручені представнику юридичної особи 16.10.2018, що підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області за період з 03.10.2018 по 03.10.2018 та описом документів відправлених рекомендованим листом від 03.10.2018 (т.2, а.с. 21-24).
Актом державного виконавця від 18.10.2018 встановлено, що в телефоному режимі директор ДП "Грін Енерго" повідомив, що акт прийому - передачі був підписаний після відкриття виконавчого провадження (т.2, а.с.25).
18.10.2018 Приватне підприємство "Флора" звернулось до Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області з заявою №318, в якій просить закрити виконавче провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Волинської області від 21.05.2018 у справі №903/57/18 з підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження” та зняти арешт, накладений на майно (кошти) Приватного підприємства "Флора", виключити відомості про Приватне підприємство з Єдиного реєстру боржників, а також скасувати інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення (т.2, а.с. 27).
В обґрунтування даної заяви Приватне підприємство "Флора" зазначає, що 14.06.2018 на виконання вищезазначеного рішення Господарського суду Волинської області ПП "Флора" повернуло, а ДП "Гріненерго" прийняло земельні ділянки площею 20,7632 га, яка знаходиться за адресою: Волинська область, Маневицький район, Галузійська сільська рада, кадастровий номер 0723681500:02:002:0080, про що свідчить доданий до заяви відповідний акт приймання-передачі (т.2, а.с. 28).
22.10.2018 головним державним виконавцем Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_5 винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 150,00 грн. (т.2, а.с. 29). Дана постанова надіслана на адресу Приватного підприємства "Флора", що підтверджується описом документів відправлених рекомендованим листом від 23.10.2018 (т.2, а.с. 36).
22.10.2018 головним державним виконавцем Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_5 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №57017206 (т.2, а.с. 31). Дана постанова надіслана на адресу Приватного підприємства "Флора" 22.10.2018, що підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області за період з 22.10.2018 по 22.10.2018 та описом документів відправлених рекомендованим листом від 23.10.2018 (т.2, а.с. 33-36).
Не погоджуючись із винесеними постановами про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та закриття виконавчого провадження 27 жовтня 2018 року ПП "Флора" звернулося до Господарського суду Волинської області зі скаргою на дії ДВС, в якій просив з урахуванням доповнення і уточнення до скарги від 07.11.2018: поновити строк для звернення до суду із скаргою, визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 16 серпня 2018 року ВП № 57017206, визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 03 жовтня 2018 року ВП № 57017206, визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22 жовтня 2018 року ВП № 57017206, визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 22 жовтня 2018 року ВП № 57017206.
Подана скарга мотивована тим, що Державне підприємство "Гріненерго", пред'являючи до Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області на виконання судовий наказ № 903/57/18-1 від 13 червня 2018 року, зобов'язане було сплатити авансовий внесок у розмірі двох мінімальних розмірів заробітних плат, а саме 7446 грн., проте такого авансового внеску сплачено не було. Тому, як вважає скаржник, державний виконавець Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області був зобов'язаний повернути ДП "Гріненерго" судовий наказ без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення.
В порушення викладеного, державний виконавець Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_5 всупереч вимогам п.8 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" відкрив виконавче провадження постановою від 16 серпня 2018 року, а відтак оскаржувана постанова від 16 серпня 2018 року не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, скаржник вважає, що оскільки державний виконавець Маневицького районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_5 при винесенні оскаржуваної постанови від 16.08.2018 діяв поза межами повноважень, не на підставі та не у спосіб, передбачений законодавством, винесення постанов про стягнення виконавчого збору від 03.10.2018, стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22.10.2018, закінчення виконавчого провадження від 22.10.2018 також є протиправними та не сумісними з принципом законності та верховенства права, передбачених ст.2 Закону України "Про виконавче провадження", а тому дані постанови також підлягають скасуванню.
Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги поданої скарги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
У відповідності до ст.124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України.
Згідно з ч.1 ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст.327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 339 ГПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч.4 вказаної статті).
Частиною 5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Разом з тим, Приватне підприємство "Флора" вказує, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2018 винесена виконавцем з порушенням вимог п.8 ч.8 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", так як стягувачем не сплачено авансовий внесок.
Як вбачається з рішення суду від 21.05.2018 у справі №903/57/18 позов у даній справі подано Заступником прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області; Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Згідно п.1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №459, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує: формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об'єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів; формування та реалізацію державної політики у сфері державної статистики, державного матеріального резерву, експортного контролю; формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізацію державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності. Мінекономрозвитку є уповноваженим органом з питань координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення.
У відповідності до п.п.66 п.4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014р. №459, до основних його завдань належить здійснення контролю за виконанням суб'єктами управління функцій з управління об'єктами державної власності шляхом проведення єдиного моніторингу ефективності управління об'єктами державної власності.
Отже, колегією суддів встановлено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України належить до системи державних органів України.
Відповідно до п.1.1 Статуту Державного підприємства "Гріненерго" (ідентифікаційний код 37814558) в новій редакції затвердженої наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.01.2018 №103, Державне підприємство "Гріненерго" засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - уповноважений орган управління) та є державним комерційним підприємством.
Пунктом 10.1 даного Статуту передбачено, що уповноважений орган управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює повноваження щодо реалізації прав держави як власника майна, переданого підприємству, що пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням ним у межах, визначених законодавством, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Згідно із ч.1 ст.62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Частиною 2 ст.62 Господарського кодексу України встановлено, що підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.
Згідно ст.73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство". Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.
Стаття 74 Господарського кодексу України визначає, що державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Статутний капітал державного комерційного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу державного комерційного підприємства встановлюється зазначеним уповноваженим органом.
Згідно ст.4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.08.2018р. № 826 цілісний майновий комплекс ДП "ГрінЕнерго" віднесено до сфери управління Мінекономрозвитку.
Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області відповідно до вимог ст.122 Земельного кодексу України є органом, який від імені держави здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.
З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 Господарського кодексу України, статей 80, 84,121, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що Державне підприємство "Гріненерго" є складовою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та в комплексі системи центральних органів виконавчої влади забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об'єктами державної власності.
Частиною 2 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів, заборгованості зі сплати аліментів, додаткових витрат на дитину, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суми індексації аліментів, встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, особи з інвалідністю внаслідок війни, особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.
Отже, враховуючи те, що спір у справі №903/57/18 розглядався за позовом Заступником прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а стягувач в даному випадку Державне підприємство "ГрінЕнерго" засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, що діє як державний орган, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що дане державне підприємство звільнено від сплати авансового внеску.
Крім того, колегія суддів відзначає, що у відповідності до ч.1 ст.44 Закону України "Про виконавче провадження", органи державної виконавчої служби мають рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках для зарахування коштів виконавчого провадження, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам.
Абзацом 2 ч.1 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, врегульовано, що авансові внески стягувачів перераховуються на окремий небюджетний рахунок, відкритий Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування, приватним виконавцем в банках. Тобто, авансовий внесок сплачується на спецрахунок, де вони зберігаються. З цих коштів виконавець здійснює витрати по веденню виконавчого провадження. Зокрема, оплачується користування реєстрами, канцтовари, папір, поштові марки та інші витрати саме за цим конкретним виконавчим провадженням. В даному випадку авансовий внесок не зараховується до державного бюджету. А витрачається суто на витрати по веденню виконавчого провадження.
Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України "Про виконавче провадження", після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу авансовий внесок повертається стягувачу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що авансовий внесок у виконавчому провадженні є коштами, внесеними стягувачем на окремий не бюджетний рахунок, який відкритий відділом державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування, та які використовуються виконавцем для організації та проведення виконавчих дій в спосіб та порядок встановлений Міністерством юстиції України.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд вірно зазначив в оскаржуваній ухвалі, що авансовий внесок ніяким чином не впливає на виконання рішення боржником, а навпаки, при сплаті авансового внеску стягувачем, авансовий внесок стягується з боржника та повертається стягувачу.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Флора" звертаючись до суду зі скаргою на дії ДВС підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2018, постанови про стягнення виконавчого збору від 03.10.20182018, постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22.10.2018 та постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.10.2018 посилається лише на факт несплати стягувачем ДП "ГрінЕнерго" авансового внеску, будь-яких інших доводів щодо скасування даних постанов не наводить.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що скаржником не доведено обставин, належних та допустимих доказів, які б вказували на незаконність рішення чи дій Маневицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області з примусового виконання рішення Господарського суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення скарги Приватного підприємства "Флора".
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження міститься заява від 18.10.2018 за №318 з додатками, а саме, актом приймання-передачі №14/06/18-1, (т.2, а.с. 27-28) представника Приватного підприємства "Флора", в якій боржник у відповідності до ч.4 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" повідомляє Маневицький РВ ДВС області про те, що рішення Господарського суду Волинської області від 21.05.2018 у справі №903/57/18 виконано в повному обсязі, а тому виконавче провадження підлягає закриттю.
Крім того, в матеріалах виконавчого провадження наявний лист №18/10-08 від 30.10.2018 в.о. директора ДП "ГрінЕнерго" ОСОБА_6 в якому останній повідомив Маневицькй РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області про те, що підписання акту відбулося після 16 серпня 2018 року, а в момент підписання не було звернуто увагу на дату поставлену в актах (т.2, а.с. 38).
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що подання вищезгаданої заяви з додатками спростовує доводи скаржника про те, що виконання рішення Господарського суду Волинської області від 21.05.2018 у справі №903/57/18 було здійснено до відкриття виконавчого провадження у даній справі.
На підставі даної заяви боржника та доданих до неї документів про фактичне виконання рішення суду, що підтверджено актом приймання-передачі земельної ділянки, який складений між Державним підприємством "ГрінЕнерго" та Приватним підприємством "Флора" від 14.06.2018 за №14/06/18-1 (т.1, а.с. 28), головним державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, про що доведено до відома сторін виконавчого провадження - стягувача, боржника та прокурора.
Дана обставина судом розцінюється, як така, що скаржник погодився про підставність відкриття виконавчого провадження та його закінчення.
Враховуючи викладене, несплата стягувачем ДП "ГрінЕнерго" авансового внеску при поданні заяви про виконання наказу господарського суду не є безумовною обставиною для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2018, постанови про стягнення виконавчого збору від 03.10.2018, постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 22.10.2018, постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.10.2018 після фактичного виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Флора" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 07 листопада 2018 року у справі №903/57/18 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
4. Справу №903/57/18 повернути Господарському суду Волинської області.
Повний текст постанови складений "06" лютого 2019 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Огороднік К.М.