вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"04" лютого 2019 р. Справа№ 910/6003/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Смірнової Л.Г.
Пономаренка Є.Ю.
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компанії Беті" про відвід головуючого судді Зубець Л.П.
у справі №910/6003/18 (суддя Паламар П.І.)
за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компанії Беті"
на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2018 року
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УСПА ЛЕД"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компанії Беті"
про стягнення боргу, неустойки, ціна позову 225 739, 96 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.09.2018 у справі №910/6003/18 позовні вимоги ТОВ "УСПА ЛЕД" задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача боргу 11 285, 48 грн., пені 2 981, 66 грн. та витрат по сплаті судового збору. У іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Група Компанії Беті" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2018 у справі №910/6003/18 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ "УСПА ЛЕД" відмовити в повному обсязі.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компанії Беті" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2018 у справі №910/6003/18 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Дідиченко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Група Компанії Беті" пропущений процесуальний строк та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компанії Беті" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2018 у справі №910/6003/18. Розгляд апеляційної скарги призначено на 24.01.2019.
23.01.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про відвід головуючого судді Зубець Л.П. від розгляду справи №910/6003/18.
Узагальнені доводи заяви про відвід головуючого судді у даній справі зводяться до того, що під час судового розгляду спору головуючий суддя Зубець Л.П. створює відповідачу умови, які ставлять його у краще становище у порівнянні із позивачем, оскільки всупереч вимогам ч. 1 ст. 267 ГПК України, головуючий суддя Зубець Л.П. належним чином не з'ясував питання необхідні для підготовки справи до розгляду, тобто справа була призначена до розгляду без попередньої підготовки, а про наявність підстав для відводу представник відповідача дізнався 23.01.2019, під час підготовки до судового засідання та вивчення матеріалів з Єдиного державного реєстру судових рішень, встановивши відсутність ухвали про проведення підготовки справи до апеляційного розгляду.
Відповідно до п. п. 1-3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Колегія суддів у складі: головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Дідиченко М.А. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, головуючому судді Зубець Л.П. у зв'язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 р., матеріали справи №910/6003/18 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2019 р. заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній Беті» про відвід головуючого судді Зубець Л.П. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А., суддів: Пономаренко Є.Ю., Смірнова Л.Г.
Згідно з п. п. 7, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Колегія суддів, розглянувши заяву про відвід головуючого судді Зубець Л.П. у справі № 910/6003/18, прийшла до висновку про її необґрунтованість, з огляду на наступне.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У рішенні у справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Як уже було зазначено, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній Беті» про відвід головуючого судді Зубець Л.П., суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявниками доводи у розумінні ст. ст. 35, 36 ГПК України не можуть бути підставою для відводу судді.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 4 ст. 35 ГПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Варто звернути увагу, що товариство з обмеженою відповідальністю «Група Компаній Беті» не наводить жодного аргументу, який би свідчив про упередженість головуючого судді Зубець Л.П., оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу вказаного судді від розгляду даної справи.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що заява товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній Беті» про відвід головуючого судді Зубець Л.П. є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 35, 38-40 234 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній Беті» про відвід головуючого судді Зубець Л.П. у справі № 910/6003/18 відмовити.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Л.Г. Смірнова
Є.Ю. Пономаренко