Єдиний унікальний номер 243/11714/18 Номер провадження 22-ц/804/538/19
Єдиний унікальний номер 243/11714/18
Номер провадження 22-ц/804/538/19
Головуючий у 1 інстанції Неминущій Г.Л.
Доповідач Корчиста О.І.
Іменем України
06 лютого 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:
головуючого судді Корчистої О.І.
суддів: Дундар І.О., Кішкіної І.В.
за участю секретаря Ситнік Д.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області цивільну справу №243/11714/18 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Прокуратури Донецької області, Краматорської місцевої прокуратури, треті особи: Державна Казначейська служба України, Міністерство фінансів України, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України, про визнання бездіяльності неправомірною, встановлення фактів, що мають юридичне значення та стягнення моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 грудня 2018 року, постановлену в місті Слов'янськ Донецької області,
встановив:
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що 09 листопада 2018 року він звернувся до керівника Краматорської місцевої прокуратури Прокуратури Донецької області ОСОБА_2 із заявою-повідомленням про вчинення кримінального правопорушення за вхідним номером №686 та про притягнення до кримінальної відповідальності заступника голови комісії з реорганізації ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області, в.о. першого заступника начальника ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_3. Керівник Краматорської місцевої прокуратури Прокуратури Донецької області ОСОБА_2 відповідні відомості до ЄРДР не вніс, розслідування обставин, викладених в заяві-повідомленні не розпочав, витяг з ЄРДР позивачу не надав, чим порушив присягу прокурора. Просив визнати протиправною, незаконною, неправомірною бездіяльність Прокуратури Донецької області, яка полягала в невиконанні керівником Краматорської місцевої прокуратури прокурором ОСОБА_2. його службових обов'язків внести відповідні відомості до ЄРДР за результатами розгляду заяви-повідомлення ОСОБА_1 № 686 від 09 листопада 2018 року; встановити факт порушення керівником Краматорської місцевої прокуратури прокурором ОСОБА_2. присяги прокурора, викладеної в статті 36 Закону України «Про прокуратуру»; встановити факт порушення прав ОСОБА_1 на розгляд його звернення та на отримання обґрунтованої відповіді від посадової особи органу державної влади у встановлений законом строк відповідно до норм статті 40 Конституції України та частини 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України; встановити факт порушення права ОСОБА_1 на ефективний правовий засіб захисту прав людини відповідно до статей 1,13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року; стягнути з Держави України за представництвом Прокуратури Донецької області за рахунок Державного бюджету України шляхом списання грошових коштів з єдиного казначейського рахунку моральну шкоду, спричинену протиправними діяннями, які порушили права позивача в сумі 134028,00 грн.
Ухвалою судді Слов'янського міськрайонного суду від 30 листопада 2018 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з несплатою позивачем судового збору та ненаданням належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб. Позивачу надано семиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків.
22 грудня 2018 року ОСОБА_1 подав заяву про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище, на підтвердження якого надав копію довідки про дохід ОСОБА_4 за період роботи з 21 грудня 2004 року на посаді юрисконсульта з 01 червня 2018 року по 30 листопада 2018 року.
Ухвалою судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 грудня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Прокуратури Донецької області, Краматорської місцевої прокуратури, треті особи: Державна Казначейська служба України, Міністерство фінансів України, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України, про визнання бездіяльності неправомірною, встановлення фактів, що мають юридичне значення та стягнення моральної шкоди визнано неподаною та повернуто заявнику. Роз'яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу судді скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що він не надав копії документів відповідно до кількості третіх осіб, бо діяв в межах приписів Закону. Також зазначив, що Слов'янським міськрайонним судом Донецької області розглядалась цивільна справа №243/3950/16-ц, провадження №2/243/9/2018 за його позовом до Держави Україна з іншими підставами позову. Рішенням суду першої інстанції від 12 березня 2018 року, єдиний унікальний №72811487, був встановлений факт невиконання ініційованих ним судових рішень, що набрали законної сили, проте суд не встановив фактів порушень його прав людини та не встановив інших фактів, що мали істотне значення для справедливого судового розгляду його позову. Апеляційний суд Донецької області в постанові від 07 червня 2018 року, єдиний унікальний номер 74599806, відповідні аргументи апеляційної скарги залишив без уваги. Саме з метою акценту суду на суттєві факти, що є підставами для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди у склад позовних вимог було включено питання, які суд мав вирішити при винесенні свого рішення за будь-якої умови: чи були вони зазначені як позовні вимоги, чи ні, про що прямо було вказано в позовній заяві. Тому вимога про сплату судового збору за розгляд вимог, які суд мав вирішити при виконанні вимог статей 264, 265 ЦПК України, є явно безпідставною та такою, що не відповідає завданням цивільного судочинства, що перешкоджає доступу до правосуддя. Також позивач в апеляційній скарзі зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
Відзиви у письмовій формі від відповідачів на адресу апеляційного суду не надійшли.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просив розглянути справу без його участі.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у встановлений строк не виконано вимоги ухвали Слов'янського міськрайонного суду від 30 листопада 2018 року про залишення позовної заяви без руху, а саме: не сплачено судовий збір та відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору.
Вказаного висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі за текстом Закон).
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду від 30 листопада 2018 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з несплатою позивачем судового збору та ненаданням належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.
В ухвалі судді визначено, що позовна заява підлягає оплаті судовим збором за ставками, визначеною ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
У статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено об'єкти справляння судового збору.
Згідно з положеннями пункту 13 частини 2 статті 3 цього Закону судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
Отже, позивачі, які звільнені від сплати судового збору при поданні окремих позовів, звільняються не лише від сплати судового збору за подання позову, а й за подання апеляційних скарг.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просив визнати протиправною, незаконною, неправомірною бездіяльність Прокуратури Донецької області, яка полягала в невиконанні керівником Краматорської місцевої прокуратури прокурором ОСОБА_2. його службових обов'язків внести відповідні відомості до ЄРДР за результатами розгляду заяви-повідомлення ОСОБА_1 № 686 від 09 листопада 2018 року; встановити факт порушення керівником Краматорської місцевої прокуратури прокурором ОСОБА_2. присяги прокурора, викладеної в статті 36 Закону України «Про прокуратуру»; встановити факт порушення прав ОСОБА_1 на розгляд його звернення та на отримання обґрунтованої відповіді від посадової особи органу державної влади у встановлений законом строк відповідно до норм статті 40 Конституції України та частини 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України; встановити факт порушення права ОСОБА_1 на ефективний правовий засіб захисту прав людини відповідно до статей 1,13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року; стягнути з Держави України за представництвом Прокуратури Донецької області за рахунок Державного бюджету України шляхом списання грошових коштів з єдиного казначейського рахунку моральну шкоду, спричинену протиправними діяннями, які порушили права позивача в сумі 134028,00 грн.
Із наведеного слідує, що позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору при поданні даної позовної заяви.
Пункт 13 частини 2 статті 3 закону України «Про судовий збір» як правову підставу звільнення від сплати судового збору позивач зазначав в позовній заяві, на що суд першої інстанції уваги не звернув та жодного мотиву щодо неможливості застосування положень п.13 ч. 2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» до правовідносин сторін не навів.
Крім того, Європейський суд з прав людини зауважив, що «сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету» («Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), № 28249/95, ЄСПЛ від 19 червня 2001 року).
Таким чином, ухвала Слов'янського міськрайонного суду від 30 листопада 2018 року про залишення позовної заяви без руху була передчасною, оскільки судовий збір в справах даної категорії не справляється за подання позовної заяви.
За таких обстави, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1, оскільки останній не мав обов'язку сплачувати судовий збір за подання даної позовної заяви.
Крім того, апеляційний суд звертаю увагу, що не можуть бути предметом судового розгляду заявлені разом позивачем вимоги про визнання протиправною бездіяльності прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за результатами заяви-повідомлення та про відшкодування завданої цією бездіяльністю моральної шкоди.
Такий правовий висновок, викладений Великою палатою Верховного Суду 13 червня 2018 року у справі № 454/143/17-ц.
Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною і обґрунтованою та у відповідності до положень п.4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 374, 379, 382, 383 ЦПК України, Донецький апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 грудня 2018 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Прокуратури Донецької області, Краматорської місцевої прокуратури, треті особи: Державна Казначейська служба України, Міністерство фінансів України, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України, про визнання бездіяльності неправомірною, встановлення фактів, що мають юридичне значення та стягнення моральної шкоди направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий
Судді: