Справа№734/1723/15-к
Провадження №1-кп/751/112/19
28 січня 2019 року м.Чернігів
Новозаводський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі: ОСОБА_4
за участі прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1201527008000073 від 04.06.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Рудьківка Бобровицького району Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, раніше судимого:
- 02 серпня 2010 року Бобровицьким районним судом Чернігівської області за ч.1 ст.190, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі;
- 04 квітня 2013 року Бобровицьким районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 28 травня 2013 року Бобровицьким районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 14 липня 2014 року за ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 липня 2014 року на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 04 квітня 2014 року;
за обвинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України,
До Новозаводського районного суду міста Чернігова надійшов обвинувальний акт з додатками за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України.
Ухвалою суду від 09.01.2019 року за обвинувальним актом призначено підготовче судове засідання.
Згідно з обвинувальним актом (т.1 а.с.4-7) ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 19.02.2015 приблизно в період часу з 5 по 6 годину ранку, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою придбання самогону, прийшов до господарства ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 , постукав у будинок та попросив останню продати йому горілку, але ОСОБА_8 , відкривши вхідні двері до будинку сказала, що горілки у неї немає, але коли він почав наполягати продати горілку, то господарка стала його проганяти з подвір'я, що не сподобалось ОСОБА_6 . Після цього він обурився, підібрав біля будинку металеву конструкцію зварену з двох кутників у вигляді «Г»-подібної форми, байдуже ставлячись до наслідків, розізлившись підійшов до ОСОБА_8 та біля порогу у веранді будинку, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з метою помсти за образу, на грунті виниклих неприязних стосунків, умисно наніс два удари вказаною металевою конструкцією по голові ОСОБА_8 та вчинив умисне вбивство останньої, завдавши, згідно висновку експерта № 11 від 08.04.2015 тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа з множинними вогнищами забоїв речовини головного мозку та крововиливами в м'які мозкові оболонки, в шлуночки мозку та під тверду мозкову оболонку, що є причиною смерті ОСОБА_8 .
ОСОБА_6 вчинив умисне вбивство ОСОБА_8 і його дії кваліфіковано за ст.115 ч.1 КК України.
19.02.2015 приблизно в період часу з 5 по 6 годину ранку ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, після умисного вбивства ОСОБА_8 , з метою вчинення крадіжки, через незамкнені вхідні двері проник до житлового будинку ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 звідки таємно, повторно викрав її майно: мобільний телефон «Samsung GT-E1080i» 2013 року випуску, в корпусі чорно-сірого кольору, вартістю 226,14 грн. із сім-карткою «Київстар» з номером НОМЕР_1 , вартістю 15 грн., пляшку шампанського «Советскоє» ємністю 0,75 л, вартістю 40 грн., пляшку вина торгової марки Коблево «Кагор український» ємністю 0,75 л, вартістю 30 грн., пляшку віскі «BLACK LABEL» ємністю 0,75 л, вартістю 935 грн. та дрібні гроші в сумі 36,95 грн., , чим заподіяв майнову шкоду потерпілій ОСОБА_9 на загальну суму 1283,09 грн. Викрадене використав для власних потреб.
ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднану з проникнення у житло і його дії кваліфіковано за ст.185 ч.3 КК України.
19.02.2015 приблизно в період з 6 по 7 годину ранку ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, після умисного вбивства ОСОБА_8 та крадіжки її майна, повертаючись до себе додому, зустрівся із ОСОБА_10 , а потім за попередньою домовленістю, з метою розпиття спиртних напоїв, разом через вибитий отвір у вікні, незаконно, таємно, без дозволу власника, проникли до житлового будинку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що розташований по АДРЕСА_3 , чим порушили конституційне право громадян України ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на недоторканість житла.
ОСОБА_6 вчинив незаконне проникнення до житла ОСОБА_11 та ОСОБА_12 і його дії кваліфіковано за ст.162 ч.1 КК України.
19 лютого 2015 року, близько 11 години ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у будинку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 по АДРЕСА_3 , вирішив вчинити крадіжку чужого майна, після чого, шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав: портативний стерео плеєр «LV 520» вартістю 953,26 грн.; дві акустичні колонки «Gembird SPK-721U», загальною вартістю 222,68 грн.; набір столових приборів на 24 предмети «Frico FRU-804», загальною вартістю 435,99 грн.; кросівки чоловічі «Adidas ZX-950» вартістю 157,42 грн.; бритву акумуляторну «Vigor HX-6420» вартістю 350 грн. та гладкоствольний самозарядний пістолет калібру 9 мм РА, моделі «AE-10G» № НОМЕР_2 , виробництва СП «Шмайсер» м. Київ, вартістю 2200 грн., чим заподіяв майнову шкоду потерпілому ОСОБА_11 на загальну суму 4319,35 грн. Викрадене використав для власних потреб.
ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно і його дії кваліфіковано за ст.185 ч.2 КК України.
19.02.2015 близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою переховування від міліції, через вибитий отвір у вікні, незаконно, таємно, без дозволу власника, проник до житлового будинку ОСОБА_13 , що розташований по АДРЕСА_4 , чим порушив конституційне право громадянки України ОСОБА_13 на недоторканість житла.
ОСОБА_6 вчинив незаконне проникнення до житла ОСОБА_13 і його дії кваліфіковано за ст.162 ч.1 КК України.
За сукупністю вчиненого дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ст.ст.115 ч.1, 185 ч.3, 185 ч.2, 162 ч.1 КК України.
В судовому засіданні прокурор просив призначити обвинувальний акт до розгляду, продовжити дію запобіжного заходу - тримання під вартою.
Захисник просив повернути обвинувальний акт прокурору з підстав вказаних в постанові Верховного Суду, запобіжний захід скасувати.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч.4 ст.110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 цього Кодексу.
Ч.3 ст. 314 КПК України передбачено, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення).
Згідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Формулювання обвинувачення має містити всі ознаки складу злочину та за своїм змістом відповідати диспозиції норми закону України про кримінальну відповідальність.
В обвинуваченні ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України не вказано спрямованість умислу обвинуваченого, тобто відсутнє формулювання обвинувачення, яке б відповідало диспозиції ч.1 ст.115 КК України (не визначена форма вини).
Допущене неконкретне викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , свідчить про порушення права обвинуваченого на захист.
В рішенні Європейського суду з прав людини, яке є джерелом права в Україні, по справі “Абрамян проти Росії” від 09 жовтня 2008 року, справі “Камасінскі проти Австрії”, “Матточіа проти Італії” від 25 липня 2000 року, зазначено, що відповідно до п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно приділяти особливу увагу роз'ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відіграти вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного, він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення. Надання повної та детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та правову кваліфікацію, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (п.47 рішення ЄСПЛ від І березня 2001 року у справі «Даллас проти Угорщини»). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «Ь» п. 3 ст. 6 Конвенції (п.54 рішення ЄСПЛ у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.47 у справі «Даллас протії Угорщини»).
Виявлені порушення суд розцінює як істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, функція обвинувачення реалізована не в повному обсязі, та поставлене під сумнів забезпечення захисту прав і законних інтересів особи, щодо якої проводилось розслідування, а отже, вислухавши учасників, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України слід повернути прокурору.
Згідно вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Строк запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_6 закінчується 03.02.2019 року, прокурором подано клопотання про продовження даного запобіжного заходу.
При вирішенні питання про запобіжний захід у даному провадженні суд виходить з наступного:
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що обґрунтування будь-якого тримання особи під вартою, має бути переконливо наведено державою, і хоча суворість покарання, що загрожує обвинуваченому, має значення, не можна зважати лише на тяжкість злочину (рішення у справах «Летельє проти Франції», «Белчев проти Болгарії»).
ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за яке частиною 1 статті 115 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
Обвинувачений вже тривалий час перебуває під вартою (з 21 лютого 2015 року), має постійне місце проживання та реєстрації. Суд враховує вік та стан здоров'я обвинуваченого, які колегія суддів оцінює виключно у сукупності з іншими наведеними вище даними, враховуює, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою - домашній арешт, шляхом заборони обвинуваченому залишати своє житло цілодобово, та вважає недоцільним застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Застосовуючи такий вид міри запобіжного заходу, колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також зі ступеня тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень.
Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого додаткові обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати обвинуваченого: не залишати житло цілодобово, за винятком випадків прибуття до суду, прокурора, органів досудового розслідування за викликом.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 372, 395 КПК України, суд,
Ухвалила:
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 1201527008000073 від 04.06.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України повернути прокурору Бобровицього району Чернігівської області як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - тримання під вартою - задовольнити частково.
Змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, заборонивши обвинуваченому ОСОБА_6 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткові обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати обвинуваченого: не залишати житло цілодобово, за винятком випадків прибуття до суду, прокурора, органів досудового розслідування, за викликом, крім того дозволити відвідування обвинуваченого медичним персоналом з приводу надання відповідної медичної допомоги.
Визначити строк дії ухвали в частині зміни запобіжного заходу тривалістю в два місяці - до 27 березня 2019 року.
Ухвалу в частині застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту передати для виконання ГУНП в Чернігівській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню в частині звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та застосування до останнього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
На ухвалу протягом семи днів може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2