09 січня 2019 року м. Дніпросправа № 811/1539/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держаної Фіскальної служби у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року (суддя у 1 інстанції Черниш О.А., повний текст рішення складено 27.07.2018 року)
у справі №811/1539/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної Фіскальної служби у Кіровоградській області
про скасування податкового рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДФС у Кіровоградській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000019400 від 24.01.2018 року.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що спірним податковим повідомленням - рішенням до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 47600 грн. за порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Це податкове повідомлення-рішення винесено на підставі матеріалів адміністративної справи, яка розглядалася адміністративною комісією при виконавчому комітеті Куцобалківської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області та якою 17.01.2018 року прийнято рішення №1 про накладення на позивача штрафу розмірі 510 грн. за порушення ч.2 ст.156 КУпАП України. Позивач, стверджуючи, що вказаного порушення він не вчиняв, а рішення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Куцобалківської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області №1 від 17.01.2018 року скасовано як незаконне Вільшанським районним судом Кіровоградської області в адміністративній справі №384/124/18, просить суд його позов задовольнити.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 р. у справі № 811/1539/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000019400 від 24.01.2018 року.
Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 р. у справі № 811/1539/18, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 20.10.2007 року. Основним видом його економічної діяльності є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 47.11). Позивач здійснює торгівлю у магазині, розташованому за адресою: пл. Центральна, 1 у с. Куца Балка Вільшанського району Кіровоградської області.
Співробітниками Вільшанського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області 04.01.2018 року в ході патрулювання с. Куца Балка Вільшанського району було встановлено факт реалізації ОСОБА_1 зі свого домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, тютюнових виробів (одну пачку сигарет "Київ") та алкогольних напоїв (однієї пляшки лікеру "VDALA" 0,5 л з вмістом спирту 20 % об.) неповнолітньому ОСОБА_2, про що складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.156 КУпАП України серії ГП №597023 від 05.01.2018 року.
На підставі статті 218 КУпАП матеріали перевірки направлені до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Куцобалківської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, а їх копії 12.01.2018 року направлені до ГУ ДФС у Кіровоградській області для прийняття рішення в порядку Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Куцобалківської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, розглянувши 17.01.2018 року надані матеріали, дійшла до висновку про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої ч.2 ст.156 КУпАП України, та рішенням №1 від 17.01.2018 року наклала на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Крім того, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №597023 від 05.01.2018 року першим заступником начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "С" №00000194000 від 24.01.2018 року, яким згідно з абз.10 ч.2 ст.17, абз. 5 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", за порушення вимог п.2 ч.1 ст.15-3, ч.14 ст.15 вказаного Закону до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 47600 грн., з яких:
- 6 800 грн. - за реалізацію алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років,
- 6 800 грн. - за реалізацію тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років,
- 17 000 грн. - за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії,
- 17 000 грн. - за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії.
Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.
Перевіряючи правомірність спірного рішення, суд виходить з того, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Статтею 15 цього Закону встановлено вимоги щодо імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Згідно з частиною 14 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Статтею 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачена відповідальність за порушення норм цього Закону.
Згідно з частиною 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
- оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (абзац 5);
- порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень (абзац 10).
Механізм застосування цих фінансових санкцій визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790.
Згідно з пунктами 3, 5 вказаного Порядку до суб'єктів господарювання, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.
Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є зокрема матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Аналіз цих норм свідчить, що суб'єктами відповідальності за частиною 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є суб'єкти господарювання.
Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з частиною 1 статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частинами 1, 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 26.03.2018 року, яке набрало законної сили 06.04.2018 року, в адміністративній справі №384/124/18 за позовом ОСОБА_1 до голови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Куцобалківської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області про скасування рішення №1 від 17.01.2018 року, встановлено, що ОСОБА_1 продав пляшку лікеру та пачку цигарок, але як фізична особа із свого домоволодіння, а не як працівник підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування. У зв'язку з цим рішення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Куцобалківської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області №1 від 17.01.2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. скасовано. Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП закрито.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Зміст норми абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" свідчить, що базою для обрахування розміру штрафу за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій є вартість отриманої партії товару.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач продав неповнолітній особі пачку сигарет та пляшку лікеру не з господарської одиниці (магазину), де він займався господарською діяльністю, здійснюючи роздрібну торгівлю продуктами харчування та напоями, а з власного домоволодіння, де він проживав та зберігав ці речі, призначені для власного споживання. Отже, при цьому він не здійснював роздрібну торгівлю у розумінні статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а відтак не може нести відповідальність за реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, та за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії на підставі частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" як суб'єкт господарювання.
З огляду на встановлені обставини, у тому числі рішенням суду в адміністративній справі №384/124/18, що набрало законної сили, колегія судів вважає, що дії позивача, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП №597023 від 05.01.2018 року, не пов'язані зі здійсненням ним господарської діяльності, а матеріали цього протоколу не могли бути підставою для прийняття відповідачем рішення про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафів, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Окрім того, суд першої інстанції вірно вказав, що відповідачем не доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення №00000194000 від 24.01.2018 року
У відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відтак, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог обґрунтований, та спрямований на забезпечення виконання покладених на ГУ ДФС обов'язків у встановленому порядку.
Також судом апеляційної інстанції не беруться до уваги доводи скаржника, які стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують висновки суду першої інстанції та правову позицію позивача.
Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 р. у справі № 811/1539/18 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 р. у справі № 811/1539/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної Фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування податкового рішення - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 05 лютого 2019 року.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя В.А. Шальєва