П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 січня 2019 р.м.ОдесаСправа № 520/6532/18
Категорія: 7.1 Головуючий в 1 інстанції: Пучкова І.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.
при секретарі -Поповій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Селіванова М.Г. в інтересах громадянина Болгарії ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2018 року по справі за позовом громадянина Болгарії ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Щербатова Антона Яковича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В травні 2018 року громадянин Болгарії ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся з позовом до Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря (надалі - відповідач, Інспекція), державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Щербатова Антона Яковича (надалі - інспектор) про скасування постанови Інспекції №100230 від 18.05.2018 року про накладення адміністративного стягнення на позивача у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.591 КУпАП.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за забруднення внутрішніх морських територіальних вод України здійснено безпідставно та з порушенням його прав у процедурі розгляду справ про такі правопорушення.
Постановою Київського районного суду м.Одеси від 02.11.2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, адвокат позивача - Селіванов М.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Зі службової записки інспектора Фрішко О.О. від 18.05.2018 року вбачається, що 16.05.2018 року з судна «Sakar» здійснювався скид вод невстановленого походження. Під час скиду спостерігалась піна сіро-білого кольору, поряд з кормовою частиною судна в районі стику причалів №6 та №7 ОФ ДП «АМПУ», також на водній поверхні води спостерігалась сіра плівка сріблястого кольору, яку видно при спокійному стані водної поверхні, про що складено акт обстеження підконтрольної території від 16.05.2018 року.
Того ж дня, інспекторами Держекоінспекції здійснено відбір проб поверхневих вод, про що був складений акт відбору проб вод №217 від 16.05.2018 року та складено схему відбору проб поверхневих вод ОФ ДП «АМПУ» від 16.05.2018 року, за результатами лабораторних вимірювань був складений протокол №239 вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 16.05.2018 року. Відповідно до цих вимірювань встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій завислих речовин у 3,5 рази, нафтопродуктів у 2,5 рази у порівнянні з пробами відібраними на фоновій відстані 250 метрів від місця відбору біля т/х «Sakar».
Листом №1628/08 від 16.05.2018 року було повідомлено агента та капітана судна «Sakar» про проведення інспекторами Держекоінспекції заходів, пов'язаних із збором інформації, метою яких було отримання відомостей про забруднення акваторії ОФ ДП «АМПУ», та відібрання проби баластних вод з неізольованої баластної системи, про що був складений акт відбору проб вод №220 від 17.05.2018 року.
Сектором інструментально-лабораторного контролю здійснено лабораторне вимірювання складу та властивостей проб вод і складено протокол №242 від 17.05.2018 року, у якому встановлено перевищення гранично допустимих концентрації завислих речовин у 6,5 разів, заліза у 3 рази, нафтопродуктів у 5 разів.
18.05.2018 року інспектором з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Щербатовим А.Я. було винесено постанову №100230 про накладення на позивача, як капітана судна «Sakar», адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.59-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн..
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв в межах та в спосіб встановлений чинним законодавством, в той час як твердження позивача спростовуються зазначеними вище обставинами, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.
При цьому, суд першої інстанції в якості доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення послався на наданий інспектором відеозапис, а також відхилив посилання позивача на нерозуміння ним української мови та порушення його прав мати перекладача в прецедурі розгляду справи про адміністративне правопорушення, зазначивши, що позивач повідомив інспектора, що розуміє російську мову, і цей факт підтверджується наданими інспектором відеозаписами.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може і вважає, що з боку відповідача мають місце порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, які полягають в наступному.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як встановлено судом і не заперечується учасниками процесу, позивач не володіє українською мовою, і його рідною мовою є болгарська мова.
Колегія суддів зауважує, що участь перекладача під час розгляду справ про адміністративні правопорушення є обов'язковою в усіх випадках, коли особа, яка притягується до відповідальності, не володіє українською мовою.
Конституційний Суд України у справі про офіційне тлумачення положень ст.10 Конституції України (справа про застосування української мови) від 14.12.1999 року роз'яснив: "українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом".
З урахуванням такого тлумачення, уповноважені органи (посадові особи) не вправі використовувати іноземну мову під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
В ст.268 КУпАП чітко зазначено, що особа, яка не володіє мовою, якою ведеться провадження, має право виступати саме рідною мовою.
Відхиляючи доводи позивача про нерозуміння ним української мови, якою було складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення та спірна постанова, суду першої інстанції послався на те, що згідно наданих інспектором відеозаписів вбачається, що позивач розуміє російську мову, оскільки при складанні інспектором протоколу позивач спілкувався з інспектором російською мовою.
Колегія суддів не може погодитися з такими доводами суду першої інстанції, оскільки можливе розуміння позивачем російської мови не доводить факт дотримання відповідачем прав позивача виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача.
Слід також враховувати, що володіння мовою і розуміння мови - не тотожні явища.
Відповідно до ст.274 КУпАП обов'язок по залученню перекладача покладається на орган (посадову особу), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
Таким чином, факт незнання позивачем української мови в обов'язковому порядку покладав на відповідача обов'язок забезпечити участь при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності перекладача з української мови на болгарську.
Невиконання такого обов'язку призвело до порушення прав позивача, закріплених у ст.268 КУпАП.
Також колегія суддів звертає увагу на той факт, що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Щербатовим А.Я. спірна постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності №100230 від 18.05.2018 року винесена одразу після складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення №100230 від 18.05.2018 року на місці вчинення правопорушення.
Цей факт сторонами не заперечується.
Оцінюючи правомірність винесення у такий спосіб спірної постанови №100230 від 18.05.2018 року, колегія суддів виходить з наступного.
За загальним правилом відповідно до ст.254 КУпАП фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини третьої цієї статті протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.
Згідно ч.1 цієї статті протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116 2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 185 3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202 - 203 1, 204 2, 204 4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в'їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). (ч.2 ст.258 КУпАП).
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. (ч.3 ст.258 КУпАП).
Частина 1 ст.258 КУпАП не містить посилання на ст.591 КУпАП. Відповідно на ці правовідносини не поширюється положення частини третьої статті 258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Отже, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 591 КУпАП, обов'язково складається протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Словосполучення "на місці вчинення правопорушення", яке містяться у статті 258 Кодексу та словосполучення "за місцем вчинення правопорушення", вжитого у статті 276 Кодексу мають різний правовий зміст.
Зазначене питання аналізував Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26.05.2015 року №5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У п.2.4 мотивувальної частини цього Рішення зазначено, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні ч.1 ст.276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Як вже зазначено вище, випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те особами на місці вчинення правопорушення визначені статтею 258 КУпАП, а в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення, відповідно до статті 276 КУпАП.
Таким чином, на справи про адміністративні правопорушення за ст.591 КУпАП не поширюються передбачені ст.258 КУпАП випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення на місці вчинення правопорушення.
Тому, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.591 КУпАП, одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення є неправомірним і призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у ст.268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів проходить до висновку, що незалучення державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Щербатовим А.Я. перекладача в процедурі притягнення позивача до адміністративних відповідальності, а також винесення ним постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності №100230 від 18.05.2018 року одразу після складення ним відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення від 18.05.2018 року є неправомірним та має наслідком суттєве порушення прав позивача, закріплених у ст.268 КУпАП.
Такі порушення на думку колегії суддів не можуть вважатися суто формальними, а є достатніми для судового захисту прав позивача шляхом скасування спірної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, незалежно від факту вчинення позивачем дій, кваліфікованих Інспекцією за ч.1 ст.59-1 КУпАП.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Селіванова М.Г. в інтересах громадянина Болгарії ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2018 року - скасувати.
Винести по справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги громадянина Болгарії ОСОБА_1.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря №100230 від 18 травня 2018 року про накладення адміністративного стягнення на громадянина Болгарії ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.591 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.