Справ№478/2140/18 Провадження №2/478/100/2019
про залишення позовної заяви без руху
05 лютого 2019 року смт.Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області в складі судді Томашевського О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, вважаю за необхідне залишити її без руху в зв'язку з наступним.
Відповідно до положень ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З роз'яснень наведених у п.26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вбачається, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Разом з тим, долучена до матеріалів позовної заяви квитанція № 0.0.1246087691.1 від 21.01.2019 року, не може слугувати доказом належної оплати позивачем судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп., оскільки вона є лише копією дублікату оригінала квитанції про сплату судового збору.
Таким чином, на підтвердження оплати судового збору за звернення з даним позовом до суду, позивач повинен надати відповідний платіжний документ в оригіналі.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб припиняється шляхом його розірвання за заявою подружжя або одного з них судом чи органом реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС). Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями 106, 107 СК України. При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст.107 СК України; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст.109 СК України; за позовом одного з подружжя відповідно до ст.110 СК України.
Позивач посилаючись на те, що шлюбно-сімейні відносини між нею та відповідачем припиненні, а також те, що шлюб фактично носить формальний характер та суперечить їхнім інтересам, просить розірвати шлюб, при цьому зі змісту позовної заяви вбачається, що у подружжя від шлюбу відсутні діти.
Враховуючи те, що у сторін від шлюбу відсутні діти, позивачу необхідно навести обґрунтування неможливості вирішення даного питання в органах реєстрації актів цивільного стану та необхідності звернення до суду, а також навести обставини, що свідчили б про намагання позивача вирішити вказане питання з відповідачем в органах РАЦСу (надати докази звернення позивача по даному питанню до відповідача, згода або ж відмова відповідача щодо розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану, тощо).
Крім того, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до позовної заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст.121 (ст.185) ЦПК.
Натомість всупереч вказаним положенням, до позовної заяви не долучено оригінал свідоцтва про шлюб.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивача слід попередити, що в разі не виправлення зазначених недоліків у строк встановлений судом, позовна заява буде визнана неподаною і повернута позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Попередити позивача, що в разі не виправлення зазначених в ухвалі недоліків протягом наданого часу, позовна заява буде визнана неподаною і повернута позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено та підписано 05 лютого 2019 року.
Суддя Казанківського районного суду
Миколаївської області ОСОБА_3