Справа №127/32945/18
Провадження № 2-а/127/522/18
31.01.2019 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого-судді Клапоущака С.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кучеренко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Летичівського відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови серії ДПО18 №901698 від 15 грудня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Летичівського відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови серії ДПО18 №901698 від 15 грудня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що 15 грудня 2018 року працівниками поліції Летичівського відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області винесено постанову серії ДПО18 №901698 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 425 гривень. Відповідно до зазначеної постанови, він, керуючи автомобілем марки «Skoda Superb», д/н НОМЕР_1, нібито здійснив обгін транспортного засобу, який рухався попереду, ближче ніж 50 метрів перед пішохідним переходом, чим порушив п. 14.6 «в» Правил дорожнього руху України. Однак, правил дорожнього руху він не порушував. Працівники поліції не стали його слухати та без будь-яких пояснень безпідставно винесли постанову про адміністративне правопорушення.
В порушення вимог ст. 245 КУпАП працівниками поліції не з»ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винен він у його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом»якшують і обтяжують відповідальність. Поліцейським під час винесення оскаржуваної постанови не враховані його пояснення, а також, в порушення ст. 268 КУпАП, не надано можливості скористатися правовою допомогою. Крім того, йому не були роз»яснені права та обов»язки, не досліджувались докази та не вирішувались клопотання.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, несправедливою та такою, що має бути скасована, оскільки правил дорожнього руху він не порушував, жодного доказу вчинення ним правопорушення відповідачем не надано.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явився, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч. 2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
26 грудня 2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області даний позов був прийнятий до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 04 січня 2019 року.
Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 10 січня 2019 року підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено адміністративну справу до судового розгляду на 31 січня 2019 року.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.
Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як вбачається із оскаржуваної постанови, позивач 15 грудня 2018 року о 18.12 год. в смт. Летичів, керуючи автомобілем марки «Skoda Superb», д/н НОМЕР_1, здійснив обгін транспортного засобу, який рухався попереду, ближче ніж 50 метрів перед пішохідним переходом, чим порушив п. 14.6 «в» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. За вказане правопорушення на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 425 гривень.
Як зазначив у своєму позові позивач, правил дорожнього руху він не порушував, стверджує, що відповідачем були порушені вимоги ст.ст. 245, 268, 279 КУпАП, останній жодного доказу на підтвердження факту порушення ним правил дорожнього руху не надав.
Суд вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки у ній не зазначено про наявність будь-яких доказів на підтвердження обґрунтованості її винесення.
Відповідно до ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, відповідач, в порушення ст. 280 КУпАП, при винесенні постанови не з»ясував, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення, не зібрав доказів щодо підтвердження вини позивача у вчиненні правопорушення, адже обов»язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Однак відповідачем жодного доказу вчинення позивачем правопорушення не надано.
Згідно з частиною 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного та справедливого розгляду справи, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу і стадією розгляду справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту.
За таких обставин суд вважає, що при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суб'єктом владних повноважень не дотримано вимог зазначених вище норм, що порушило законні права та інтереси позивача, в оскаржуваній постанові не наведено на підставі яких доказів позивача визнано винним у вчиненні даного порушення.
Оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив вказане правопорушення, а відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд вважає, що постанова про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №901698 від 15 грудня 2018 року є незаконною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 2 ст. 122, ст. 7, ст. 247, ст. 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 243-244, 246, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий 17 грудня 1996 року Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області) до Летичівського відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області (адреса: вул. І. Франка, 20, смт. Летичів, Хмельницька область) про скасування постанови серії ДПО18 №901698 від 15 грудня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення- задоволити.
Скасувати постанову серії ДПО18 №901698, винесену 15 грудня 2018 року поліцейським Летичівського відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у виді штрафу в дохід держави у розмірі 425 гривень, та провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: