Дата документу 04.02.2019
Справа № 501/1009/17
2/501/287/19
04 лютого 2019 року м.Чорноморськ Одеської області
Іллічівський міський суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Смирнов В.В.
за участю:
секретаря - Кочкіної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморськ Одеської області цивільну справу №501/1009/17.
за позовом ОСОБА_1
до
відповідача: Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»,
відповідача: державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2.
Предмет та підстави позову:
- скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про реєстрацію за ПАТ КБ «ПриватБанк» права власності на АДРЕСА_1, яке було прийняте 12 жовтня 2016 року о 14:31:05;
- скасувати у державному реєстрі прав на нерухоме майно реєстраційний запис приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про право власності 16869555, дата, час державної реєстрації 07 жовтня 2016 року о 16:04:49 на АДРЕСА_1 за ПАТ КБ «ПриватБанк»;
- поновити відомості у державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_2 (колишня назва вул. ОСОБА_3) в м. Чорноморськ (колишня назва м.Іллічівськ) Одеської області, що передували скасованим записам.
Учасники справи не з'явилися,
Негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне.
І.ОСОБА_4 позиції позивача:
02 червня 2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір №ODILGK01420097 на підставі якого банк наддав позивачу в кредит грошові кошти у розмірі 15 000,0 дол.США. Цього ж дня між позивачем та відповідачем ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_3 (нині вул.Парусна) в м.Іллічівську (нині м.Чорноморськ) Одеської області). 20 жовтня 2016 року ОСОБА_1 зателефонував представник банку та повідомив, що квартира, яка є іпотечним майном, перейшла у власність ПАТ КБ «ПриватБанк». Вважає, що такі дії ПАТ КБ «ПриватБанк» суперечать договору іпотеки, а саме п.27 в якому зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що Іпотекодержатель зобов'язаний письмово повідомити ОСОБА_5. Позивач зазначає, що будь-яких повідомлень вона від Іпотекодержателя не отримувала, Окрім того, вона повністю погасила заборгованість за кредитним договором, що підтверджується відповідною довідкою, яка надана її ПАТ КБ «ПриватБанк».
Позиція відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк».
ПАТ КБ «ПриватБанк» надав відзив на позов (а.с.106-109) в якому вказав, що позов не визнає з наступних підстав. На виконання вимог ст.. 35 ЗУ «Про іпотеку», ПАТ КБ «ПриватБанк» направлялось позивачу повідомлення про намір забезпечення іпотекою вимог шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Так як позивач, у визначені ЗУ «Про іпотеку» строки, своїх заперечень, щодо реалізації спірної квартири або повідомлення про намір придбати предмет іпотеки не надав, то таким чином позивач надав свою згоду на реалізацію квартири шляхом переходу права власності до ПАТ КБ «ПриватБанк».
Відповідач державний реєстратор приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та представник ПАТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.179-184), про причини неявки суд не повідомили.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов просила задовольнити.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Іллічівського міського суду від 24 серпня 2018 року відкрито провадження по справі (а.с.132).
Судом, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 09 червня 2017 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 та накладено арешт на АДРЕСА_4, заборонено працівникам ПАТ КБ «ПриватБанк» та іншим особам, які діють від імені та/або в інтересах ПАТ КБ «ПриватБанк» вчиняти будь-які дії направлені на перешкоджання ОСОБА_1 у користуванні АДРЕСА_1, в тому числі фізичний вхід-вихід з квартири, зміна замків, дверей та інше (а.с.41);
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 22 червня 2017 року позов ОСОБА_1, на підставі ст..ст.119-121 ЦПК України, був залишений без руху (а.с.50-51);
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 24 травня 2018 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів (а.с.120);
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 26 травня 2018 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, а саме:витребувати у Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги,50) належним чином завірені документи на підставі яких було здійснено реєстрацію права власності за ПАТ КБ «ПриватБанк» на АДРЕСА_5 (колишня назва вул. ОСОБА_3) в м.Чорноморську (колишня назва м.Іллічівськ) Одеської області;
витребувати у державного реєстратора - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2належним чином завірені документи на підставі яких було здійснено реєстрацію права власності за ПАТ КБ «ПриватБанк» на АДРЕСА_5 (колишня назва вул. ОСОБА_3) в м.Чорноморську (колишня назва м.Іллічівськ) Одеської області.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
02 червня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №ODILGK1420097, відповідно до якого позивачка отримала кредит у розмірі 15 000,0 дол.США на строк до 02 червня 2021 року зі сплатою 12% річних (а.с.7-9).
В забезпечення виконання вказаного кредитного договору між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 02 червня 2006 року був укладений іпотечний договір, відповідно до якого позивачка передала в іпотеку АДРЕСА_6 (нині вул. Парусна) в м. Іллічівськ (нині м.Чорноморськ) Одеської області (а.с.10-12).
П.1 Іпотечного договору від 02 червня 2006 року передбачено, що предметом цього договору є надання ОСОБА_5 в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п.7 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань перед Іпотекодержателем, в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання ОСОБА_5 зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку Предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами ОСОБА_5.
П.2 Іпотечного договору від 02 червня 2006 року передбачено, що за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань ОСОБА_5 ОСОБА_1, що випливають з Кредитного договору №№ODILGK1420097 від 02 червня 2006 року.
Згідно п.7 Іпотечного договору від 02 червня 2006 року, предметом іпотеки є АДРЕСА_7 (нині вул.Парусна) в м.Іллічівську (нині м.Чорноморськ) Одеської області.
07 червня 2016 року о 16:04:49, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 зареєструвала за ПАТ КБ «ПриватБанк» право власності на АДРЕСА_8, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.13-15).
В графі «Підстави виникнення права власності» зазначено іпотечний договір, в графі «Підстави внесення запису» зазначено «Рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень.
Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 21 квітня 2014 року був задоволений позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 а саме було вирішено: - в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № №ODILGK1420097 від 02 червня 2006 року в розмірі 8552.52 дол США, що за курсом НАБ України складає 68 334,63 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки -кв. на АДРЕСА_9 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом із іншою особою - покупцем; виселити ОСОБА_1, яка проживає у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_10.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 18 січня 2016 року заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 21 квітня 2015 року скасовано та ухвалено нове, яким ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення (а.с.18-20).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 15 червня 2016 року рішення Апеляційного суду Одеської області від 18 січня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с.22-23).
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2017 року заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 21 квітня 2015 року, в частині звернення стягнення на предмет іпотеки АДРЕСА_11 було скасовано, та в цій частині, за заявою представника ПАТ КБ «ПриватБанк», позов був залишений без розгляду. Підставою звернення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» до Апеляційного суду Одеської області із заявою про залишення позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки слугувало те, що 07 жовтня 2016 року, на підставі застереження в іпотечному договорі від 02 червня 2006 року у позасудовому порядку за Банком здійснена державна реєстрація права власності на спірну квартиру.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2017 року заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 21 квітня 2015 року у частині виселення з кв.219 по вул.Г.Сталінграда.16 в м.Іллічівську Одеської області і стягнення судових витрату вигляді судового збору скасоване та постановлено рішення про відмову ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволені позову до ОСОБА_1 про виселення (а.с.44-46).
П.27 Іпотечного договору від 02 червня 2006 року передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом - переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що Іпотекодержатель зобов'язаний письмово повідомити ОСОБА_5;
-продажу предмета іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст.38 ЗУ «Про іпотеку», для чого ОСОБА_5 надає Іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд Іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодержателя.
V. Оцінка Суду.
При вирішенні такої категорії справ судам слід встановити наявність чи відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, а також вчинення виконавчого напису нотаріусом, як правову підставу для реєстрації права власності іпотекодержателя, якщо такі умови передбачені договором іпотеки, такого правового висновку дійшов ВС України у справі 14-343цс18.
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином сторони, підписавши іпотечний договір, обумовили всі його умови, і передбачили (П.27 Іпотечного договору від 02 червня 2006 року), що звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом - переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що Іпотекодержатель зобов'язаний письмово повідомити ОСОБА_5.
Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валют.
Верховний Суд України у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-1356цс15, дійшов правового висновку про те, що поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України).
Установлений Законом мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення на майно (відчуження без згоди власника).
У статті 12 ЗУ «Про іпотеку» № 898-IV вказано, що в разі порушення іпотекодавцем обов'язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 33 цього Закону передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.
Згідно зі статтею 36 Закону № 898-IV сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: 1) передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, а також надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.
Стаття 37 Закону № 898-IV не вказує про можливість визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду.
Відповідно до статті 37 Закону № 898-IV іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем у суді.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Реалізація іпотекодержателем права на звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки передбачена у статті 3 Закону України від 07 липня 2004 року № 1953-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у якій визначено, що загальними засадами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) є:
1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;
2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;
3) публічність державної реєстрації прав;
4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;
5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Статтею 18 вказаного Закону передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та процедура державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
Згідно з пунктами 6, 9, 12, 18, 19, 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав.
Розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який установлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.
За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.
Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя в разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;
3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На виконання ухвали суду від 24 травня 2018 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» надав суду копію розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №ODILGK01420097 від 02 червня 2006 року за період з 02 червня 2016 року по 22 червня 2017 року в якому в графі «загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту)» сума заборгованості вказана -0.00 грн. (а.с.136), аналогічна сума заборгованості вказана і в інших графах.
Згідно довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» від 30 жовтня 2017 року (а.с.142), ОСОБА_1 станом на 30 жовтня 2017 року не має заборгованості перед ПАТ КУБ «ПриватБанк».
Таким чином, ОСОБА_1 повністю погасила заборгованості за кредитним договором №ODILGK01420097 від 02 червня 2006 року.
Враховуючи, що:
- ПАТ КБ «ПриватБанк» не надав суду доказів того, що ним були виконані вимоги ст.37 ЗУ «Про іпотеку», п.27 Іпотечного договору, а саме; не надана копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя;
- не надані докази згоди ОСОБА_1 на примусове стягнення на предмет іпотеки,
- за наслідками прийнятого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 рішення про проведення державної реєстрації права власності на двокімнатну квартиру за адресою: Одеська область, м.Іллічівськ (нині м.Чорноморськ), вул.Героїв Сталінграда (нині вул.Парусна), буд.16 кв.219 за ПАТ КБ «ПриватБанк» за відповідним застереженням в іпотечному договорі, фактично відбулося примусове стягнення зазначеного майна без згоди власника, незважаючи на заборону, встановлену Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»;
- ОСОБА_1 повністю погасила заборгованості за кредитним договором №ODILGK01420097 від 02 червня 2006 року,
то суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Керуючись ст..ст.2,5,10-13, 18, 258-259, 263-265, 235, 352 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання неправомірним рішення про реєстрацію права власності іпотеко держателя на нерухоме майно та скасування рішення -задовольнити.
Скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про реєстрацію за Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» права власності на АДРЕСА_1, яке було прийняте 12 жовтня 2016 року о 14:31:05.
Скасувати у державному реєстрі прав на нерухоме майно реєстраційний запис приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про право власності 16869555, дата, час державної реєстрації 07 жовтня 2016 року о 16:04:49 на АДРЕСА_12 за Публічним акціонерним товариством комерційнийм банком «ПриватБанк»;
Поновити відомості у державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_2 (колишня назва вул. ОСОБА_3) в м.Чорноморськ (колишня назва м.Іллічівськ) Одеської області, що передували скасованим записам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всім учасникам справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, місцезнаходження:м.Одеса, Французький бульвар 53/1.
Суддя Іллічівського міського суду
Одеської області ОСОБА_4.