Справа № 487/5703/18
Провадження № 1-кп/487/274/19
04.02.2019 року Заводського районного суду м. Миколаєва у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , його законного представника - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України, -
В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на обгрунтованість підозри у вчиненні ікнкримінованого йому злочину, який законом віднесено до тяжких злочинів, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, з урахуванням тяжкості вчиненного ним злочину, вчинення ним іншого кримінального правопорушення, оскільки відносно ОСОБА_7 23.07.2018 року, 27.12.2018 року та 28.01.2019 року до суду направлені обвинувальні акти за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 185 КК України, тобто обвинувачений на шлях виправлення не став та повторно вчинив корисливі злочини.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на не обґрунтованість та не доведеність ризиків.
В судовому засіданні обвинувачений підтримав думку свого захисника.
В судовому засіданні законний представник обвинуваченого просив вирішити клопотання на розсуд суду.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 177 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Так, запобіжні заходи у кримінальному провадженні можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України.
Так, ухвалою судді від 08.08.2018 року ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду та встановлені обов'язки.
Ухвалою від 11.12.2018 року ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Судовий розгляд по справі триває, але у обвинуваченого 09.02.2019 року закінчується строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При вирішенні питання щодо продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються у їх сукупності та обґрунтованість підстав для продовження запобіжного заходу, а саме: обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінуємого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, наявність ризиків, передбачених ч. 1 п.1, 5 ст.177 КПК України, які продовжують існувати до теперішнього часу, а саме: переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, оскільки не одружений, дітей на утриманні немає, тобто немає стійких соціальних зв'язків, крім того, може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з тим, що не працює, тобто не має постійного офіційного джерела доходу, а також порушив умови та обов'язки покладені на нього судом під час застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та вчинив нові корисливі злочини.
Отже, суд вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти зазначеним ризикам.
Таким чином, суд приходить до переконання, про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з метою забезпечення безперервного розгляду провадження в суді та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяють застосування у відношенні нього вказаного виду запобіжного заходу.
На підставі викладеного суд приходить до переконання про наявність підстав для продовження ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утримання в державній установі «Миколаївській слідчий ізолятор» на 60 днів - до 17-00 годин 04.04.2019 року.
Копію ухвали надіслати начальнику СІЗО м. Миколаєва.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1