Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 лютого 2019 р. № 520/11467/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Індустріального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Харкова, в якому просить суд, з підстав протиправності рішення:
- визнати протиправним та скасувати рішення Індустріального об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Харкова, код ЄДРПОУ 41248021, № 8 від 05.01.2018 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1;
- зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи на шахті ім.С.Тюленіна при об'єднанні "Краснодонуголь" з 01.01.1992 по 20.06.1996 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення Індустріального об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Харкова № 8 від 05.01.2018 року, на думку позивача, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує його право на отримання пенсії, оскільки у позивача достатньо стажу для призначення пільгової пенсії.
Відповідач, Індустріальне об'єднане Управління Пенсійного фонду України м.Харкова, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Індустріального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Харкова із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням відповідача № 8 від 05.01.2018 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. В рішенні зазначено, що періоди роботи ОСОБА_1 з 01.01.1992 року по 20.06.1996 року не може бути зарахований до пільгового стажу. Також, вказано, що до стажу, що дає право на пільго пенсійне забезпечення (Список №1), можливо зарахувати такі періоди роботи: з 22.09.1986 року по 12.10.1986 року, з 13.10.1986 року по 04.01.1987 року, з 05.01.1987 року по 25.10.1988 року, з 26.10.1988 року по 11.01.1989 року, з 12.01.1989 року по 31.12.1991 року. Вказано, що після 21.08.1992 року до пільгового стажу зараховується період роботи на посадах, віднесених до Списку№1, лише за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Позивач, вважаючи протиправним вказане рішення відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
До набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом України 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон України "Про пенсійне забезпечення").
Як передбачено положеннями ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 5 листопада 1991 року до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
При цьому, відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно записів трудової книжки позивача, 22.09.1986 року його було прийнято на шахту ім.С.Тюленіна при об'єднанні "Краснодонуголь" учнем гірника з повним робочим днем на підземній роботі, у період з 13.10.1986 року по 04.01.1987 року навчався на курсах машиністів підземних установок, 05.01.1987 року позивача переведено гірником на підземній роботі з повним робочим днем, у період з 26.10.1988 року по 11.01.1989 року проходив навчання за фахом гірник з ремонту гірничих вироблень, з 12.01.1989 року позивача переведено на ремонтно-відновлювальну дільницю гірником з ремонту гірничих вироблень з повним робочим днем під землею, 20.06.1996 року позивача було звільнено з посади.
Таким чином, записи у трудовій книжці, підтверджують характер роботи позивача у спірний період, що дає правові підстави на включення цього періоду до стажу, який дає право на пільгову пенсію згідно п. "а" ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" .
Щодо посилань відповідача про те, що період роботи позивача з 01.01.1992 року по 20.06.1996 року не може бути зарахований до пільгового стажу у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця позивача у вказаний період, суд зазначає наступне.
Згідно з п.п. 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 1 серпня 1992 року атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до п. 4 вищевказаного Порядку відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
З вищевказаних норм вбачається, що позивач не може відповідати за невиконання роботодавцем обов'язку покладеного на нього законом щодо проведення атестації робочого місця та нести негативні наслідки через невчинення відповідних дій роботодавцем.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Судом встановлено, що підприємство - шахта ім.С.Тюленіна при об'єднанні "Краснодонуголь" знаходиться на тимчасово окупованій території.
Отже, позивач на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії був позбавлений можливості отримати документи, які б створювали правові наслідки та були видані легітимними органами.
Те що, у зв'язку з проведенням АТО позивач не має можливості отримати додаткові докази атестації робочого місця у період роботи з 01.01.1992 року по 20.06.1996 року, не може впливати на право особи на отримання пенсії у належному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 23.01.2018 року по справі № 583/392/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд приходить про безпідставність посилань відповідача про те, що період роботи позивача з 01.01.1992 року по 20.06.1996 року не може бути зарахований до пільгового стажу.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно із частиною 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, пенсійний орган в силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідачем не надано до суду доказів вчинення ним дій щодо перевірки записів у трудовій книжці позивача, обгрунтованості видачі позивачу довідок та документів, які підтверджували наявний трудовий стажу для призначення пенсії.
Тобто, органом пенсійного фонду не вчинено заходів, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для з'ясування обставин наявності у позивача пільгового стажу.
Таким чином, позивач має достатньо трудового стажу для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту а) ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи рішення № 8 від 05.01.2018 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1, діяв всупереч приписам чинного законодавства, а тому таке рішення є протиправним, що дає суду підстави для скасування оскаржуваного рішення.
З огляду на висновки суду про протиправність рішення відповідача та для належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо зобов'язання Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи на шахті ім.С.Тюленіна при об'єднанні "Краснодонуголь" з 01.01.1992 по 20.06.1996 року.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Індустріального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Харкова (61082, м.Харків, пр.Московський, буд. 198/3) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Індустріального об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Харкова, код ЄДРПОУ 41248021, № 8 від 05.01.2018 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1.
Зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи на шахті ім.С.Тюленіна при об'єднанні "Краснодонуголь" з 01.01.1992 по 20.06.1996 року.
Стягнути з Індустріального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Харкова (код ЄДРПОУ 41248021, 61082, м.Харків, пр.Московський, буд. 198/3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) сплачений судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.