22 січня 2019 року Справа № 915/1041/18
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,
при секретарі судового засідання Степановій І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом акціонерного товариства “Миколаївобленерго”, 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40 (код ЄДРПОУ 23399393),
до відповідача: житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради “БРИЗ”, 54029, м. Миколаїв, вул. Правди, 6-А (код ЄДРПОУ 33250539),
про стягнення 6589,30 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №01/54-42 від 02.01.2019 року;
від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 09 від 04.01.2019 року,
СУТЬ СПОРУ.
Акціонерне товариство “Миколаївобленерго” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради “БРИЗ” про стягнення 6589,30 грн., з яких:
- 6063,36 грн. - пеня,
- 525,94 грн. - 3% річних.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ.
Ухвалою суду від 01.10.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 26.10.2018 року.
26.10.2018 року підготовче засідання відкладено на 23.11.2018 року.
23.11.2018 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.12.2018 року.
21.12.2018 року розгляд справи не відбувся у зв'язку із знаходженням головуючого судді у нарадчій кімнаті по справі № 915/582/18.
Ухвалою суду від 21.12.2018 року розгляд справи призначено на 22.01.2019 року.
22.01.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
19.10.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив (а.с. 43-44).
05.11.2018 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 55-56).
06.11.2018 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення (а.с. 58-59).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
05.03.2018 року між публічним акціонерним товариством “Миколаївобленерго” (правонаступником якого є акціонерне товариство “Миколаївобленерго”), як постачальником та житлово-комунальним підприємством Миколаївської міської ради “БРИЗ”, як споживачем був укладений договір про постачання електричної енергії №44/6184 (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 2778,779 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору (а.с. 11-15).
Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2 Договору постачальник зобов'язався виконувати умови цього договору, постачати споживачу електроенергію в обсягах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 2.3.3 Договору споживач зобов'язаний оплачувати позивачу вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків № 10 “Порядок розрахунків” (далі - додаток № 10 до Договору) та № 4 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” (далі - додаток № 4 до Договору).
Відповідно до п. 9.4 Договору умови цього Договору застосовуються до відносин, які виникли з 01.01.2018 року, Договір укладається на строк до 31.12.2018 року. А в частині розрахунків - до повного їх завершення.
Відповідно до додатку № 4 до Договору (а.с. 26) споживач в останній календарний день місяця на 24.00 год. знімає покази засобів обліку і 1 числа місяця, наступного за розрахунковим, повідомляє про них постачальнику за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг (далі-Сервіс), що розміщений за адресою www.ukrbilling.com.
Постачальник проводе контрольне зняття показів розрахункових засобів обліку наприкінці розрахункового періоду.
Якщо дата повідомлення постачальника про покази засобів обліку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, визначений відповідно до законодавства, споживач може повідомити про них у найближчий робочий день, що слідує за вихідним чи святковим днем.
Якщо покази засобів обліку, які занесені споживачем через сервіс є меншими, ніж зафіксовані представниками постачальника на дату проведення ним контрольного зняття показів засобів обліку споживача, розрахунок за спожиту електричну енергію проводиться згідно з показами засобів обліку, знятими представниками постачальника.
Споживач на підставі показів засобів обліку самостійно формує рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, “Акт про прийняття-передавання товарної продукції” за допомогою Сервісу. У разі необхідності споживач може отримати у Постачальника рахунки та інші документи у паперовому вигляді. Споживач протягом одного робочого дня після повідомлення постачальника про покази засобів обліку зобов'язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі - ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, “Акт про прийняття-передавання товарної продукції” та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження споживачем підписаних ЕЦП рахунку на оплату за спожиту електричну енергію, інших рахунків, Акту про прийняття-передавання товарної продукції протягом одного робочого дня після повідомлення постачальника про покази засобів обліку, зазначені рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, “Акт про прийняття-передавання товарної продукції” вважаються підписаними з боку споживача без зауважень.
Відповідно до додатку № 10 до Договору (а.с. 28) розрахунковим вважається період з 01 числа місяця по 31 число цього місяця (або іншого останнього дня місяця) включно.
Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів споживача і точок комерційного обліку фіксуються споживачем на останній календарний день місяця та оформлюються “Актом про використану електричну енергію” по наведеному у Додатку № 4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони.
Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.
За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточні рахунки Постачальника.
Споживач протягом розрахункового періоду здійснює плановий платіж на поточний
рахунок із спеціальним режимом використання до 06 числа поточного місяця у розмірі
вартості 100 % заявленого обсягу споживання активної електричної енергії поточного
розрахункового періоду по об'єкту(ам) (майстерні, кімната школяра, контора,
адміністративне приміщення, офіс, орендарі), розрахунки по яким здійснюються за роздрібними тарифами на електричну енергію відповідного класу напруги. По об'єктам, на яких електрична енергія використовується на потреби населення, оплата здійснюється за фактичними показами засобів обліку.
Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії з урахуванням розрахункової величини втрат електричної енергії на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж визначається відповідно до “Акту про використану електричну енергію”.
Акт про використану електричну енергію субспоживачем узгоджується з основним споживачем.
Якщо постачальник електричної енергії не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється відповідно до Правил користування електричною енергією.
У випадку співпадання дати оплати з вихідним чи святковим днями, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню.
В день надання “Акту про використану електричну енергію” постачальник надає споживачу рахунок на здійснення планового платежу за активну електроенергію поточного розрахункового періоду по об'єкту(ам) (майстерні, кімната школяра, контора, адміністративне приміщення, офіс, орендарі), розрахунки по яким здійснюються за роздрібними тарифами на електричну енергію відповідного класу напруги, та рахунки за фактично спожиту активну електроенергію і фактичне перетікання реактивної електроенергії (за наявності додатку № 5) за розрахунковий період.
Якщо фактичне споживання електричної енергії (перетікання реактивної електроенергії) виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії (перетікання реактивної електроенергії) має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію (перетікання реактивної електроенергії).
У червні 2018 року позивач надав відповідачу активну електроенергію в кількості 273095 кВт.г на суму 446238,72 грн., що підтверджується звітом про використану електроенергію за червень 2018 року (а.с. 30-32), актом про прийняття товарної продукції від 30.06.2018 року за червень 2018 року (а.с. 34) та рахунком № 44/6184/6/1 від 01.07.2018 року з терміном сплати - до 06.07.2018 року (а.с. 33)
Згідно розрахунку позивача, 06.07.2018 року відповідачем за червень 2018 року сплачено 68000,00 грн.
Заборгованість в сумі 378238,72 грн. (446238,72 - 68000,00) оплачена відповідачем з порушенням строку, у зв'язку з чим позивачем нараховано пеню в сумі 6063,36 грн. та 3% річних в сумі 525,94 грн.
Детальні розрахунки пені та 3 % річних наявні у матеріалах справи (а.с. 35, 36).
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 44/6184 від 05.03.2018 року щодо своєчасної оплати рахунків.
Відповідач з позовними вимогами позивача погоджується частково та заперечує проти задоволення їх в поновному обсязі з наступних підстав.
Житлово-комунальне підприємство Миколаївської міської ради “БРИЗ” є підприємством, основним видом господарської діяльності якого є надання послуг у сфері утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Основним прибутком підприємства є кошти, отримані від мешканців житлових будинків, які перебувають на балансі підприємства, за надання вищевказаних послуг, оскільки підприємство не здійснює будь-яку іншу господарську діяльність.
Також, однією зі складових надходження коштів на підприємство є кошти, які надходять в якості відшкодування державним бюджетом отриманих населенням пільг та субсидій.
Не всі мешканці житлових будинків, які перебувають на балансі підприємства, є сумлінними платниками. Факт існування великої дебіторської заборгованості підтверджує Звіт про фінансовий стан підприємства за 1-ше півріччя 2018 року (Баланс Ф-1). За результатами роботи підприємства за 1-ше півріччя 2018 року підприємство має дебіторську заборгованість в розмірі 8270000 грн.
Збиток підприємства за результатами роботи в 1-му півріччі 2018 року складає 2077000 грн. (Звіт про фінансові результати Баланс Ф-2)
Відповідач також зазначає, що впродовж 2018 року зі сторони держави систематично порушувались терміни повернення коштів підприємству в якості відшкодування отриманих населенням пільг та субсидій.
Систематичне порушення з боку держави та існування великої заборгованості перед ЖКП ММР “БРИЗ” підтверджує виписка з бухгалтерської програми 1С (відомість по рахунку 484).
Так, відповідно до зазначеної Виписки, в період з січня 2018 по квітень 2018 року спостерігалась найбільша заборгованість держави, яка станом на 25.04.2018 року досягла розміру в 2299018,76 грн. Після цього періоду заборгованість держави перед ЖКП ММР “БРИЗ” зменшилась, але все одно мала і має систематичний характер. Станом на 31.07.2018 року склала 497701,65 грн.
Враховуючи викладене, відсутність вини відповідача у порушенні строку оплати рахунку та майновий стан підприємства, відповідач просить зменшити розмір пені.
ВИСНОВКИ СУДУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 6 додатку № 10 до Договору та п. 4.2.1 Договору у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком платежів, постачальник електричної енергії проводить нарахування споживачу за весь час прострочення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування та 3 % річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено за період з 06.07.2018 року по 24.07.2018 року, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем вірно.
Розрахунок 3 % річних також здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено за період з 06.07.2018 року по 24.07.2018 року, період нарахування визначено позивачем вірно.
Отже, вимога про стягнення пені в сумі 6063,36 грн. та 3% річних в сумі 525,94 грн. є обґрунтованою.
Разом з тим, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором (залучення кредитних коштів зі сплатою процентів тощо) або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 44/6184 від 05.03.2018 року; порушення відповідачем умов договору обумовлено невчасною оплатою комунальних платежів населенням; нарахування та стягнення з відповідача 3 % річних у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем умов Договору, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі, на думку суду, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання, суд вважає за можливе зменшити розмір належної до стягнення пені на 25% - до 4547,52 грн., тобто позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 1762,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради “БРИЗ” (54029, м. Миколаїв, вул. Правди, 6-А, код ЄДРПОУ 33250539) на користь акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393, на поточний рахунок № 26002392418001 у МРУ ПАТ КБ “ПриватБанк”, МФО 326610, код 24789699):
- 4547,52 грн. - пеня,
- 525,94 грн. - 3% річних,
- 1762,00 грн. - судовий збір.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Південно-Західного апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.
Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.
Повний текст рішення складено і підписано 04.02.2019 року.
Суддя А.П. Алексєєв