"01" лютого 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/666/18
Господарський суд Закарпатської області у складі
головуючого судді Васьковського О.В.,
розглянувши матеріали справи №907/666/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ДЖУССО УКРАЇНА”,
м.Берегово
до відповідача 1 ОСОБА_1 Банк АКЦІЕНГЕЗЕЛЬШАФТ, м.Відень, Австрія
до відповідача 2 Партнерства з обмеженою відповідальністю КАНТА ПРЕСТИЖ,
м.Лондон, Об'єднане Королівство Великобританії
про визнання договору іпотеки від 22.12.2015 року недійсним,
у відповідності до ст.ст.203,215, 229, 230,241, 509 Цивільного кодексу
України та ст.193 Господарського кодексу України.
За участю секретаря судового засідання Дергачової Ю.А.
Представники:
Від позивача - ОСОБА_2, адвокат (договір № 4 від 24.01.18)
Від відповідача 1 - ОСОБА_3, адвокат (дов. б/н від 12.02.18)
Від відповідача 2 - не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: визнання недійсним договору іпотеки від 22.12.2015 року недійсним, у відповідності до ст.ст.203,215, 229, 230,241, 509 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ДЖУССО УКРАЇНА”, м.Берегово звернулося з позовною заявою до Господарського суду Закарпатського суду до відповідача 1 - ОСОБА_1 Банк АКЦІЕНГЕЗЕЛЬШАФТ, м.Відень, Австрія та до відповідача 2 - Партнерства з обмеженою відповідальністю КАНТА ПРЕСТИЖ, м.Лондон, Об'єднане Королівство Великобританії про визнання недійсним договору іпотеки від 22.12.2015 року недійсним, у відповідності до ст.ст. 203,215, 229, 230,241, 509 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області у справі №907/666/18 від 21.12.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Однак, після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем на підтвердження позовних вимог до позовної заяви додані докази, які належним чином не засвідчені, у відповідності до ч.4.ст.91 ГПК України.
Таким чином, судом встановлено, що позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “ДЖУССО УКРАЇНА”, м.Берегово подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.80, 91, 162, 164 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області у справі №907/666/18 від 25.01.2019 р. позивачу повідомлено про необхідність усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Закарпатської області зазначених в мотивувальній частині даної ухвали доказів у строк не пізніше п'яти днів з дня вручення (проголошення) ухвали про залишення позовної заяви без руху, а також роз'яснено, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Водночас, 01.02.19 продовжено розгляд справи за участі представників позивача та відповідача 1.
Так, судом встановлено, що позивачем 01.02.19 на виконання вимог ухвали суду від 25.01.19 подано клопотання про усунення недоліків з доказами, посвідченими у відповідності до вимог ч.4 ст.91 ГПК України.
Водночас, позивачем 01.02.19 подано до суду клопотання про визнання причин пропуску строку на усунення недоліків поважними. Вказане клопотання вмотивоване тим, ухвала суду від 25.01.19 не була вручена позивачу в момент оголошення, а про її наявність стало відомо з Єдиного реєстру судових рішень 30.01.2019 року, у звязку з чим стало відомо про встановлення судом строку для усунення таких недоліків протягом 5 днів з дня вручення (оголошення) ухвали про залишення без рух, а за загальними положеннями, встановленими ч 2 статті 174 суд встановлює строк на усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення без руху. Зазначає, що процесуальний закон передбачає відлік строку на усунення недоліків з дати отримання, а не оголошення ухвали (ч. 2 ст. 174 ГПК).
Також, позивач зазначає, що представник ОСОБА_2 не є автором позовної заяви, і докази які суд зобов'язав подати в оригіналах були відсутні у представника, отримання яких було об'єктивною підставою для наявних труднощів, пов'язаних з поданням вказаних доказів у строк, встановлений ухвалою, хоча зазначає, що представник в судовому слухані і повідомив, що йому достатньо 3-4 дні для усунення недоліків.
За таких обставин позивач, посилаючись на ст.119 ГПК України просить суд визнати поважною причино пропуску строку на усунення недоліків позовної заяви у відповідності до ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.0 .2019 року, яким передбачено усунення недоліків протягом 5 днів з моменту вручення(оголошення) ухвали.
Водночас, відповідачем 1 01.02.19 подано до суду клопотання про повернення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем не усунуто недоліки, визначені ухвалою суду від 25.01.19 у передбачений строк. Крім того, відповідач 1 звертає увагу суду на те, що станом 25.01.2019 на в матеріалах справи немає доказів сплати позивачем судового збору за подання позовної заяви у цій справі.
Зазначає, що до позовної заяви ТОВ «Джуссо Україна» додано платіжне доручення про сплату судового збору у справі № 907/313/18 за подання зустрічного позову до MEINL BANK AG, ухвалу суду від 14.09.2018 про повернення зустрічного позову без розгляду та заявлено клопотання про звільнення ТОВ «Джуссо Україна» від сплати судового збору у справі № 907/666/18 у зв'язку з тим, що позивач начебто не звертався до Державної казначейської служби України із заявою про повернення судового збору у справі № 907/313/18.
З огляду на викладене, відповідач 1 просить повернути позовну заяву без розгляду.
Розглянувши матеріали позовної заяви судом встановлено, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви з пропущенням строку, встановленого ухвалою суду від 25.01.19 . При цьому, суд відхиляє доводи позивача щодо об'єктивних підстав усунення вказаних недоліків у визначених ухвалою суду від 25.01.19 строк, оскільки відсутність їх у представника позивача та труднощі з передачею необхідних документів для їх подання до суду не є поважною підставою для відновлення встановленого судом строку, у відповідності до ст.119 ГПК України.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Стаття 119 ГПК України встановлює, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Відповідно до п.п. 1, 2, 10, 11 ч. З ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Позивачем належним чином не обґрунтовано та не доведено поважність причин пропуску строку, встановленого для усунення недоліків, у відповідності до ухвали суду 25.01.19. У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про відновлення пропущеного строку.
Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься платіжне доручення №100 від 13.09.2018 року про сплату судового збору, яке прикріплене в системі ДССУ до справи № 907/313/18 за подання зустрічного позову до MEINL BANK AG, який повернуто заявнику, згідно ухвали суду від 14.09.2018 р. про повернення зустрічного позову без розгляду (суддя - Ушак І.Г.). У зв'язку з чим, позивачем заявлено клопотання про звільнення ТОВ «Джуссо Україна» від сплати судового збору у справі № 907/666/18 у зв'язку з тим, що позивач не звертався до Державної казначейської служби України із заявою про повернення судового збору у справі № 907/313/18 та використав дане платіжне доручення як доказ сплати судового збору у даній справі.
Щодо наведеного клопотання, то суду зазначає, що звільнення від сплати судового збору врегульоване Законом України «Про судовий збір».
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, визначених ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Розглянувши матеріали позовною заяви та поданого позивачем клопотання, суд не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору за подання позову у даній справі, у відповідності до ст.8 Закону України «Про судовий збір». Відтак, у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору належить відмовити.
Згідно ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 5 ст. б Закону України «Про судовий збір» за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 16.01.2019 виніс постанову у справі № 905/1057/18, в якій виклав правову позицію, згідно якої платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а уданому випадку апеляційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна апеляційна скарга та дата ухвали апеляційного господарського суду, яка оскаржується.
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що позивачем не подано належних та допустимих доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі за подання вказаної позовної заяви у справі №907/666/18, а долучене до матеріалів позовної заяви платіжне доручення №100 від 13.09.2018 року про сплату 1762,00 грн. судового збору за подання зустрічного позову в іншій справі не може вважатися належним та допустимим доказом сплати судового збору у даній справі.
Таким чином, судом встановлено, що позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “ДЖУССО УКРАЇНА”, м.Берегово подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.80, 91, 162,164 ГПК України. У зв'язку з цим, суд зазначає, що клопотання позивача та відповідача 1, які містяться в матеріалах справи, а саме про закриття провадження у частині співвідповідача, про залучення до участі у справі третіх осіб, про витребування у позивача оригіналів всіх поданих суду документів, про продовження процесуального строку для підготовки відзиву на позовну заяву, з огляду на наявність підстав та залишення позовної заяви без розгляду не підлягають розгляду судом.
Згідно п.8 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Отже, позов товариства з обмеженою відповідальністю “ДЖУССО УКРАЇНА”, м. Берегово належить залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 12, 20, 118, 119, 182, 183, 185, 202, 222, п.8 ч.1 ст.226, ст. 234, Господарського процесуального кодексу України, суд
позов товариства з обмеженою відповідальністю “ДЖУССО УКРАЇНА”, м. Берегово залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановленийч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу направити сторонам.
Суддя О.В. Васьковський