Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"01" лютого 2019 р. м. Житомир Справа № 906/789/18
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кравець С.Г.
секретар судового засідання: Гекалюк О.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Ткачик П.О., представник за довіреністю №05/77 від 09.01.2019р.
Присутні: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом ОСОБА_3 (м.Коростишів, Житомирська область)
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м.Житомир)
про визнання дій протиправними та внесення змін до договору купівлі-продажу.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.01.2019р до 01.02.2019р.
ОСОБА_3 звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області про визнання протиправними дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області щодо відмови в задоволенні заяви від 30.01.2018р про внесення змін до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р та внесення змін до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р, з врахуванням неможливості добудови об'єкта.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.10.2018р, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 25.10.2018р.
Розгляд даної справи у підготовчому проваджені неодноразово відкладався. Зокрема, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.11.2018р продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголошено перерву в судовому засіданні до 11.12.2018р.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.12.2018р закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.01.2019р.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.01.2019р до 01.02.2019р.
Позивач у позовній заяві від 13.09.2018р, відповіді на відзив від 19.10.2018р, відповіді на додаткові пояснення від 19.11.2018р (а.с.6-9, 27-30, 47-49) позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.
В судові засідання 10.01.2019 та 01.02.2019р позивач не з'явилась, повноважного представника не направила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про що свідчить поштові повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.135,140).
На електронну адресу господарського суду від представника позивача за довіреністю ОСОБА_2 надійшло клопотання від 30.01.2019р (з додатками), підписане електронним цифровим підписом, про розгляд справи без участі позивача (а.с.141-147).
Зважаючи на наведене та те, що неявка в засідання суду позивача не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності позивача, за наявними у ній матеріалами.
Представник відповідача в судових засіданнях 10.01.2019р та 01.02.2019р проти позову заперечив, просив у позові відмовити з підстав, наведених у відзиві №05/3136 від 16.10.2018р на позовну заяву (а.с.23) та додаткових поясненнях №05/3347 від 06.11.2018р (а.с.36-38). Зокрема зазначив, що позивач звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору купівлі продажу та позовом до суду з аналогічною вимогою одночасно, так як вказана пропозиція була надіслана відповідачу з матеріалами позовної заяви (у справі №906/66/18), у зв'язку з чим пропозиція Регіональним відділенням ФДМУ по Житомирській області не розглядалась. Листом від 21.02.2018р відповідачем було надіслано відповідь на заяву позивача про внесення змін до договору купівлі-продажу з посиланням на те, що з даного питання відкрито провадження у справі №906/66/18. Також представник відповідача вказав, що спір стосовно внесення змін до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р вже розглядався господарським судом у справі №906/66/18 між тими ж сторонами, з того ж предмету та з аналогічних підстав і судом було прийнято рішення, яке набрало законної сили. Крім того, у клопотанні, що міститься у відзиві №05/3136 від 16.10.2018р на позовну заяву, відповідач просив позовні вимоги позивача залишити без розгляду, у зв'язку з тим, що позивачем об'єднано в одне провадження кілька вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Зокрема, вважає, що позовна вимога про визнання дій Регіонального відділення ФДМУ протиправними відповідно до статті 19 КАСУ повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Суд, розглянувши заявлене відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду, зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відтак, помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень), тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
У даній справі позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області щодо відмови в задоволенні заяви від 30.01.2018р про внесення змін до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р та внесення змін до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р, з врахуванням неможливості добудови незавершеного будівництва об'єкта державної власності - житлового будинку, придбаного ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку від 23.07.2004р.
Частиною 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
Заявлений у справі позов стосується дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області щодо відмови в задоволенні заяви від 30.01.2018р про внесення змін до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р не як суб'єкта владних повноважень, а як органу приватизації, який є стороною договору, тому такий спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, а тому даний спір підвідомчий господарському суду.
Отже, зважаючи на предметну юрисдикцію та характер правовідносин, доводи відповідача про неналежність даного спору до юрисдикції господарського суду є помилковими, підстави для залишення позовної заяви без розгляду по справі відсутні, внаслідок чого клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
Як вбачається із матеріалів справи, 23.07.2004р між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір №2367 купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку в АДРЕСА_1) (далі - договір купівлі-продажу ОНБ)(а.с.12-13).
Відповідно до п.1.1 договору купівлі-продажу ОНБ продавець зобов'язується передати у власність покупцеві незавершений будівництвом об'єкт державної власності - житловий будинок (позиція за генпланом 627), що перебуває на балансі управління капітального будівництва Житомирської обласної державної адміністрації і знаходиться за адресою: 12600, Житомирська область, Брусилівський район, смт.Брусилів, на земельній ділянці 0,12га. Питання придбання або оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, покупець вирішує з органами місцевого самоврядування після набуття ним права власності.
Згідно п.1.3 договору купівлі-продажу ОНБ право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору.
Відповідно до п.3.2 договору купівлі-продажу ОНБ передача об'єкта приватизації продавцем і прийняття об'єкта приватизації покупцем здійснюється відповідно до акта приймання-передачі, який підписується сторонами.
Кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї договором, та сприяти другій стороні у виконанні її обов'язків (п.4.1 договору купівлі-продажу ОНБ).
Згідно з п.11.1 договору купівлі-продажу ОНБ зміна умов договору або внесення доповнень до нього можливі тільки за згодою сторін.
Пунктом 11.2 договору купівлі-продажу ОНБ сторони домовились, що всі зміни та доповнення до договору здійснюються тільки в письмовій формі з наступним посвідченням таких змін та доповнень в органах нотаріату.
У разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду (п.11.3 договору купівлі-продажу ОНБ).
Питання щодо розірвання договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р та повернення об'єкту незавершеного будівництва було предметом розгляду у справі №906/460/16 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області до ОСОБА_3 та за зустрічним позовом про зобов'язання внести зміни до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р, з врахуванням неможливості добудови об'єкта.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.11.2017р у справі 906/460/16 серед іншого, встановлено, що за актом приймання-передачі від 25.10.2004р позивач передав, а відповідач прийняв державне майно - незавершений будівництвом житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 придбаний покупцем в ході аукціону (протокол №3 від 16.07.2004р) за ціною 2300,00грн з ПДВ.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В подальшому, 30.01.2018р ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3 звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирські області з пропозицією про внесення змін до договору купівлі продажу, якою запропонував внести зміни до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р в редакції заявника (а.с.62).
21.02.2018р листом №03/569 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирські області повідомило позивача, що відповідно до вимог п.2.3 Порядку пропозиції про внесення змін до договору купівлі-продажу, що надійшли після звернення до суду по факту невиконання умов, органами приватизації не розглядаються. Окрім того, відповідач зазначив, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.02.2018р по справі №906/66/18 було порушено провадження та призначено розгляд позовної заяви позивача щодо внесення змін до договору купівлі-продажу від 23.07.2004р №2367 на 02.03.2018р (а.с.65).
Поряд з цим, питання щодо внесення змін до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р було предметом розгляду у справі №906/66/18 за позовом ОСОБА_3 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирські області.
За результатами розгляду вказаного спору рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.04.2018р у справі №906/66/18 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирські області про внесення змін до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р, з врахуванням неможливості добудови об'єкта (а.с.108-110). Вказане рішення залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2018р (а.с.111-115) та постановою Верховного Суду від 11.09.2018р (а.с.116-129).
Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі про визнання протиправними дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області щодо відмови в задоволенні заяви від 30.01.2018р про внесення змін до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р та внесення змін до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р, позивач вказує, що постановою ВГСУ від 26.07.2017р у справі №906/460/16 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Господарського суду Житомирської області від 06.12.2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 року, прийняті у справі №906/460/16 скасовано в частині задоволення первісних позовних вимог щодо розірвання договору купівлі-продажу від 23.07.2004 року та повернення об'єкта незавершеного будівництва - житлового будинку (позиція за генпланом 627) шляхом підписання між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та ОСОБА_3 акта прийому-передачі. В іншій частині рішення Господарського суду Житомирської області від 06.12.2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 року прийняті у справі №906/460/16 залишено без змін. Справу №906/460/16 направлено на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області в іншому складі суду для розгляду в частині первісно заявлених позовних вимог.
При цьому позивач вказує, що постановляючи рішення у справі №906/460/16 Вищий господарський суд України вказував, що відповідач за первісним позовом не був позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом про внесення змін до договору, тобто фактично дав вказівки щодо порядку розгляду даного спору.
Зазначає, що Рівненський апеляційний суд постановою від 22.01.2018р прийняв рішення - зустрічний позов ОСОБА_3 від 28.08.2017р до Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області про зобов'язання внести зміни до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р, з врахуванням неможливості добудови об'єкта залишити без розгляду, посилаючись на ст.60 ГПК України (в редакції до 15.12.2017р), яка передбачає можливість подання лише одного зустрічного позову під час розгляду справи.
Посилається на те, що 30.01.2018р ОСОБА_3 звернулась до Регіонального відділення ФДМУ з заявою, в якій просила внести зміни в договір купівлі продажу №2367 від 23.07.2004р з врахуванням неможливості добудови об'єкта, а саме: в ст.5.3 договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004 року частину 1 "завершення будівництва протягом 5 (п'яти) років" - виключити повністю, в частині 3 ст.5.3 договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004 року, текст "до моменту завершення будівництва, введення його в експлуатацію та..." виключити. Зазначає, що 31.01.2018р позивач звернулася з позовної заявою до суду. У відповіді на заяву позивача відповідач відмовив у внесенні змін до договору, посилаючись на розгляд справи в суді.
Вказує, що рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №906/66/18 відмовлено у задоволенні позову з огляду на те, що позивач не дотримався процедури внесення змін до договору, а саме через те, що заява позивача про внесення змін до договору, адресована Регіональному відділенню ФДМУ по Житомирській області, підписана представником позивача 30.01.2018р, а позовна заява з вказаними вимогами датована 31.01.2018р.
Посилаючись на наведене, позивач стверджує, що відповідач фактично проігнорував вказівки Вищого господарського суду України, наведені в постанові від 26.07.2017р у справі №906/460/16, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися з даним позовом.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач в тижневий термін з моменту надходження пропозиції щодо внесення змін до договору купівлі-продажу, переліку документів необхідних для розгляду питання та прийняття рішення не визначив і про це позивача не повідомив; розгляд позовних вимог про внесення змін до договору без розгляду питання визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в задоволенні заяви від 30.01.2018р про внесення змін до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004 року неможливий.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд приймає до уваги вищевикладені встановлені обставини справи, а також таке.
Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу об'єкта приватизації, тобто приватизаційною угодою.
Відносини, пов'язані з договором купівлі-продажу об'єкта приватизації регулюється спеціальним законом, а саме, Законом України "Про приватизацію державного майна", що регулює правовідносини сторін в процесі приватизації, у т.ч. порядок укладання договорів купівлі-продажу майна в процесі приватизації, зобов'язання сторін за такими договорами, наслідки порушення зобов'язань.
Частиною 2 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" (тут і надалі - в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших законів України з питань приватизації.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.
Згідно з пунктом 3 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" державні органи у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження, зокрема, контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна.
Пунктами 2.1 та 2.2 наказу №631 від 10.05.2012р Фонду державного майна України "Про затвердження Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державний орган приватизації здійснює плановий та позаплановий контроль за виконанням умов договору шляхом: проведення перевірок безпосередньо на об'єкті приватизації або у господарському товаристві, акції (частки, паї) якого є об'єктом приватизації; письмового запиту щодо стану виконання умов договору та подальшого опрацювання наданих власником об'єкта приватизації документів (документарний контроль). Про проведення перевірки державний орган приватизації письмово повідомляє (не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку її проведення) шляхом направлення рекомендованого листа, окрім іншого, власнику (якщо об'єктом приватизації є об'єкт малої приватизації або єдиний майновий комплекс).
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі статтею 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" при приватизації об'єкта державної власності шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. Укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу здійснюється відповідно до вимог законодавства. Зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу, укладених у процесі приватизації, здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України та не можуть передбачати: зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов'язань; зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов'язань; зменшення загального обсягу інвестицій, визначених договором купівлі-продажу.
Процедура внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, укладених органами приватизації, регулюється Порядком внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна №605 від 03.05.2012р (тут і надалі - в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок).
Згідно з п.1.2 Порядку, внесення змін до договору купівлі-продажу державного майна (далі - договір купівлі-продажу) здійснюється шляхом укладання між державним органом приватизації (далі - орган приватизації) та власником об'єкта приватизації (далі - власник) договору про внесення змін до договору купівлі-продажу (далі - договір про внесення змін).
Згідно з п.1.3 Порядку, право внесення пропозицій щодо змін умов договору купівлі-продажу мають орган приватизації, який уклав договір купівлі-продажу, та власник.
Зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу, не можуть передбачати: зменшення відповідальності власника за невиконання ним зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу; зменшення загального обсягу інвестицій, визначених договором купівлі-продажу (далі - зобов'язання) (п.1.5 Порядку).
Порядок підготовки проекту договору про внесення змін визначено розділом ІV Порядку.
Пунктом 4.2 Порядку передбачено, що якщо ініціатором внесення змін до договору купівлі-продажу виступає власник, то пропозиції щодо внесення зазначених змін подаються ним у листі, що направляється органу приватизації, з яким укладався договір купівлі-продажу, за його місцезнаходженням.
Орган приватизації в двотижневий строк з моменту надходження пропозицій щодо внесення змін до договору купівлі-продажу у разі відсутності всіх необхідних документів для прийняття остаточного рішення визначає перелік таких документів і повідомляє про це заявника листом. У разі внесення змін до договорів купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва щодо продовження строків будівництва заявник, крім документів, визначених у цьому пункті, повинен надати рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду (пункт 4.3 Порядку).
Згідно з п.4.5 Порядку у двадцятиденний строк після одержання від власника всіх потрібних документів їх розглядає орган приватизації. Якщо зауваження відсутні, то договір про внесення змін підписується органом приватизації.
Отже, з аналізу положень розділу 2 "Порядку внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна" слідує, що ним врегульована позасудова процедура внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, укладених державними органами приватизації, шляхом укладення сторонами договору про внесення змін до договору купівлі-продажу.
Як уже зазначалось, 30.01.2018р ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3 звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області з пропозицією про внесення змін до договору купівлі продажу, якою запропонував внести зміни до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р в редакції заявника (а.с.62).
З матеріалів справи вбачається, що після відкриття Господарським судом Житомирської області провадження у справі №906/66/18 (ухвала від 13.02.2018р), Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області листом від 21.02.2018р за №03/569 надало позивачу відповідь на пропозицію, в якій повідомило, що відповідно до вимог п.2.3 Порядку пропозиції про внесення змін до договору купівлі-продажу, що надійшли після звернення до суду по факту невиконання умов, органами приватизації не розглядаються. В листі також зазначено, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.02.2018р по справі №906/66/18 було порушено провадження та призначено до розгляду (а.с.65).
Як пояснив представник відповідача під час розгляду справи, позивач звернувся до відповідача з пропозицією від 30.01.2018р про внесення змін до договору купівлі-продажу та одночасно до суду з позовною заявою про внесення змін до договору, тому вказана пропозиція Регіональним відділенням ФДМУ по Житомирській області не розглядалась.
У справі №906/66/18 судом встановлено, що заява позивача про внесення змін до договору, адресована Регіональному відділенню ФДМУ по Житомирській області, підписана представником позивача 30.01.2018р, а позовна заява у справі №906/966/18 про внесення змін до договору датована 31.01.2018р.
Тобто, у даному випадку, пропозиція від 30.01.2018р про внесення змін до договору фактично була подана позивачем одночасно з позовною заявою про внесення змін до договору, а тому твердження позивача про недотримання відповідачем порядку вирішення питання щодо розгляду та прийняття рішення про внесення змін до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р, та, у зв'язку з цим, неправомірності дій відповідача, є безпідставними.
Звернення однієї із сторін договору з пропозицією до іншої сторони про внесення змін до договору є способом врегулювання питання щодо внесення змін до договору в добровільному порядку до звернення до суду. У даному ж випадку, позивач, не дочекавшись від відповідача відповіді на пропозицію внести зміни у договір, одночасно звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області з вимогою про внесення змін у договір. Наведене свідчить про недотримання позивачем порядку та строків досудового врегулювання питання про внесення змін до договору.
Слід також зазначити, що саме на позивача покладений обов'язок обґрунтувати суду заявлені позовні вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту, а обраний спосіб захисту буде ефективним для відновлення порушеного права.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суд має зважати на ефективність обраного позивачем способу захисту. Тобто, у кінцевому результаті ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
Ненадання відповідачем відповіді на пропозицію позивача про внесення змін до договору та/або несвоєчасне надання такої відповіді, за наявності перебування у провадженні суду спору про внесення змін до договору, жодним чином не порушує права позивача та не може свідчити про ефективність обраного позивачем способу захисту, який може забезпечити поновлення порушеного права.
За таких обставин, позивачем не доведено протиправності дій відповідача, у зв'язку з чим суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області щодо відмови в задоволенні заяви позивача від 30.01.2018р про внесення змін до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р, а тому суд відмовляє в їх задоволенні.
Розглядаючи вимогу позивача про внесення змін до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р, з врахуванням неможливості добудови об'єкта, суд враховує таке.
В обґрунтування заявленої вимоги про внесення змін до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р, з врахуванням неможливості добудови об'єкта, ОСОБА_3 посилається на приписи ст.652 ЦК України та те, що на час укладення договору їй не були відомі істотні умови, які унеможливлюють його виконання в частині щодо добудови об'єкта, а саме: незавершене будівництво житлового будинку смт.Брусилів (позиція за генеральним планом №627) знаходиться в аварійному стані та добудові не підлягає, що підтверджується актом обстеження незавершеного будівництва житлового будинку (позиція №627) від 15.09.2006р; під час укладання договору №2367 позивачу не було відомо про відсутність проектно-кошторисної та виконавчої документації на об'єкт незавершеного будівництва. ОСОБА_3 також зазначає, що направляла листи до Регіонального відділення з пропозиціями зняти з контролю виконання умов договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р через аварійність будівлі, а також повідомляла відповідачу про неможливість виконання умов договору у зв'язку відсутністю проектно-кошторисної документації. Крім того, позивач просила врахувати пропозицію від 30.01.2018р про внесення змін до договору купівлі-продажу, на які посилалась позивач як доказ у справі №906/66/18. При цьому, правовими підставами позову позивач визначає статті 41, 55 Конституції України, ст.ст. 179, 181, 182, 184, 190, 316, 331, 334, 373, 652 ЦК України, ст.ст.116, 118, 121 Земельного кодексу України.
Водночас, як встановлено судом, у провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа №906/66/18 за позовом ОСОБА_3 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирські області про внесення змін до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р, з врахуванням неможливості добудови об'єкта.
Як вбачається з позовної заяви від 31.01.2018р (а.с.77-79) та змісту рішення Господарського суду Житомирської області від 27.04.2018р у справі №906/66/18 (а.с.108-110), позивачем - ОСОБА_3 заявлялась вимога до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області про внесення змін до договору купівлі-продажу державного майна №2367 від 23.07.2004р, з врахуванням неможливості добудови об'єкта, а саме: в ст.5.3 договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004 року частину 1 "завершення будівництва протягом 5 (п'яти) років" - виключити повністю, в частині 3 ст.5.3 договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004 року, текст "до моменту завершення будівництва, введення його в експлуатацію та …" виключити.
Вказаним рішенням від 27.04.2018р у справі №906/66/18 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирські області внесення змін до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р, з врахуванням неможливості добудови об'єкта. Дане рішення залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2018р та постановою Верховного Суду від 11.09.2018р.
У позовній заяві від 31.01.2018р (справа №906/66/18) позивач, як підставу для внесення змін до договору купівлі-продажу державного майна №2367 від 23.07.2004р зазначала, що під час укладення договору їй не були відомі істотні умови договору які унеможливлюють його виконання в частині добудови об'єкта, а саме: аварійний стан незавершеного будівництвом житлового будинку; відсутність проектно-кошторисної та виконавчої документації на об'єкт незавершеного будівництва. Підставою для внесення змін в договір у позові від 31.01.2018р ОСОБА_3 зазначала ст.652 ЦК України. ОСОБА_3 також зазначала, що направляла листи до Регіонального відділення з пропозиціями зняти з контролю виконання умов договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р через аварійність будівлі, а також повідомляла про неможливість виконання умов договору у зв'язку відсутністю проектно-кошторисної документації. Правовими підставами позову, на які посилалась позивач, були статті 41, 55 Конституції України, ст.ст. 179, 182, 184, 316, 331, 334, 373, 652 ЦК України, ст.ст.116, 118, 121 Земельного кодексу України.
З матеріалів справи №906/66/18, які оглядались судом під час судового розгляду та копії яких було долучено до даної справи, вбачається, що в обґрунтування позовних вимог позивачем була подана пропозиція від 30.01.2018р про внесення змін до договору купівлі продажу, якою запропоновано внести зміни до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р. При цьому, зі змісту судових актів у справі №906/66/18 вбачається, що судами в мотивувальній частині рішення та постанов надавалась, серед іншого, правова оцінка пропозиції ОСОБА_3 від 30.01.2018р про внесення змін до договору купівлі-продажу, яка адресована Регіональному відділенню ФДМУ по Житомирській області.
З викладеного вбачається, що підстави і предмет позову у справі №906/66/18 є аналогічними підставам та предмету позову у даній справі. Позовна вимога про внесення змін до договору купівлі-продажу державного майна №2367 від 23.07.2004р з врахуванням неможливості добудови об'єкта, з вищенаведених мотивів, що є аналогічними доводам, викладеним у поданій позовній заяві, вже була розглянута по суті у справі №906/66/18, рішення у вказаній справі набрало законної сили.
Судом досліджено та встановлено, що сторонами у справах №906/66/18 та №906/789/18 є одні і ті ж особи.
Пунктом 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
З наведеного вбачається, що наявність такого, що набрало законної сили рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є підставою для закриття провадження у справі.
З огляду на наведене, провадження у справі №906/789/18 в частині заявлених вимог про внесення змін до договору купівлі-продажу державного майна №2367 від 23.07.2004р, з врахуванням неможливості добудови об'єкта, підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 123, 129, п.3 ч.1 ст.231, ст.ст. 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. У задоволенні позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (10008, Житомирська область, м.Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 20, ідентифікаційний код 13578893) про визнання протиправними дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області щодо відмови в задоволенні заяви від 30.01.2018р про внесення змін до договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004р - відмовити.
2. Закрити провадження у справі в частині вимог ОСОБА_3 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (10008, Житомирська область, м.Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 20, ідентифікаційний код 13578893) про внесення змін до договору купівлі-продажу державного майна №2367 від 23.07.2004р з врахуванням неможливості добудови об'єкта, а саме: в ст.5.3 договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004 року частину 1 "завершення будівництва протягом 5 (п'яти) років" - виключити повністю, в частині 3 ст.5.3 договору купівлі-продажу №2367 від 23.07.2004 року, текст "до моменту завершення будівництва, введення його в експлуатацію та..." виключити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 05.02.19
Суддя Кравець С.Г.
Друк:
1 - в справу
2 - позивачу (рек. з пов.),
3 - відповідачу (рек. з пов.).