04.02.2019 року м.Дніпро Справа № 904/3020/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіна О.В. (доповідач)
суддів: Кузнецов В.О., Вечірко І.О.
Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
учасники процесу не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належ-ним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Атем Плюс” (м. Дніпро)
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2018 року
( суддя Татарчук В.О.), повний текст якого складено 05 листопада 2018 року у справі № 904/3020/18
за позовом публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Українська залізнична швидкісна компанія” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (м. Київ)
до товариства з обмеженою відповідальністю “Атем Плюс” (м. Дніпро)
про стягнення заборгованості в розмірі 321 560,35грн.
Позивач - публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі філії “Українська залізнична швидкісна компанія” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю “Атем Плюс” з позовною заявою про стягнення 179586грн - передоплати, 96320,41грн. - пені за несвоєчасну поставку обладнання, 41903,40грн - 7% штрафу від вартості непоставленого обладнання, 2460,30грн - пені за несвоєчасне виконання робіт, 1290,24грн - 7% штрафу від вартості несвоєчасного виконання робіт.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2018 року у справі № 904/3020/18 позовні вимоги публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Українська залізнична швидкісна компанія” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” до товариства з обмеженою відповідальністю “Атем Плюс” - задоволено частково.
Суд стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю “Атем Плюс” на користь публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Українська залізнична швидкісна компанія” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” 179586грн - передоплати, 13387,89грн - пені за несвоєчасну поставку обладнання, 27946,10грн - 7% штрафу від вартості непоставленого обладнання, 100,16грн - пені за несвоєчасне виконання робіт, 3316,22грн - витрат по сплаті судового збору.
Суд відмовив у задоволенні позову в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Атем Плюс” на користь публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Українська залізнична швидкісна компанія” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” 82932,11грн - пені за несвоєчасну поставку обладнання, 13957,30грн - 7% штрафу від вартості непоставленого обладнання, 2390,14грн - пені за несвоєчасне виконання робіт, 1290,24грн - 7% штрафу від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю “АТЕМ ПЛЮС”, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду в частині стягнення суми попередньої плати в розмірі 179 586грн, ухвалити в даній частині нове рішення, яким суму попередньої оплати стягнути частково в розмірі 78474грн., а в частині стягнення суми попередньої оплати в розмірі 101 112,00грн. просив відмовити.
Апелянт посилається на те, що враховуючи односторонню відмову позивача від договору та часткове виконання відповідачем робіт на суму 101 112,00грн., стягнення повної суми внесеної попередньої оплати в розмірі 179586,00грн. не відповідає вимогам законодавства.
В свою чергу суд першої інстанції надав неправильну оцінку доказам, наданим відповідачем по даній справі, не застосував положення ч.4 статті 849 ЦК України, що призвело до безпідставного не зменшення судом суми передоплати на суму понесених відповідачем витрат під час виконання договору, а саме на 101 112,00грн.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми попередньої плати в розмірі 179586грн, та ухвалення нового рішення про часткове повернення попередньої оплати в розмірі 78474грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Атем Плюс” (м. Дніпро) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2018 року у справі № 904/3020/18, розгляд справи призначено на 04.02.2019рік.
Позивач - публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі філії “Українська залізнична швидкісна компанія” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін з підстав відсутності порушення судом норм матеріального і процесуального права.
04.02.2019 року сторони в судове засідання не з'явились, про дату та місце судового засідання повідомлені в належний спосіб, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.
1 лютого 2019 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника ТОВ « Атем плюс» про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю представника у іншому процесі у якості представника ТОВ « Компанія «Фреш».
До клопотання представником відповідача надана роздруківка з сайту Київського апеляційного суду, з якої вбачається призначення до розгляду на 4.02.2019 року справи № 22-ц/824/1384/2019, за участю сторін: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ « ОСОБА_3 ОСОБА_4 Україна».
Аналізуючи клопотання та роздруківку, колегія суддів зауважує, що з неї не вбачається, що саме адвокат ОСОБА_5 приймає участь у розгляді справи № 22-ц/824/1384/2019, та того, що ТОВ « Компанія «Фреш» є учасником даної справи.
Інших належних та допустимих доказів поважності причин неявки в судове засідання, представником апелянта не надано, як не надано доказів того, що суд буде позбавлений можливості розглянути справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Суд вважає за необхідне відхилити дане клопотання та розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені в належний спосіб, суду не надано доказів неможливості відповідача забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника, у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги, а відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору.
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.10.2017 між ПАТ “Українська залізниця” в особі філії “Українська залізнична швидкісна компанія” ПАТ “Українська залізниця” (замовник) та ТОВ “Атем Плюс” (виконавець) укладено договір №165-УЗШК поставки обладнання та його монтування, введення в експлуатацію та навчання персоналу із збереженням гарантій на станок.
Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець зобов'язується виготовити обладнання відповідно до специфікації № 1, надалі - обладнання, та виконати роботи по монтажу обладнання, пусконалагоджувальних робіт, а також провести навчання персоналу по роботі на обладнанні та сервісному обслуговуванню, надалі - роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити обладнання, а також прийняти та оплатити виконані роботи.
Згідно з п. 1.2 договору, найменування, кількість та вартість поставки обладнання зазначаються в специфікації № 1 (додаток №1 до договору), найменування та вартість виконання робіт, а також адреса об'єкту, на який здійснюється поставка обладнання та на якому викопуються роботи (надалі - об'єкт), зазначаються у калькуляції № 1 (додаток № 2 до договору), яка є невід'ємною частиною даного договору.
Строки виконання робіт передбачені цим договором, визначаються в графіку виконання робіт (п. 1.3 договору).
За умовами додатку №3 до договору - “Графік виконання робіт” строк виготовлення обладнання складає 60 календарних днів; строк монтажу обладнання - 15 календарних днів; строк виконання пусконалагоджувальних робіт - 10 календарних днів; строк навчання персоналу - 5 календарних днів.
Згідно з додатком №1 до договору - специфікація №1 найменування, кількість та вартість обладнання: поворотна платформа, загальна вартість - 598620 грн з ПДВ.
Відповідно до додатку №2 калькуляція №1 найменування та вартість робіт по виготовленню, монтажу обладнання, пусконалагоджувальних робіт та навчання персоналу по роботі на обладнанні та сервісному обслуговуванні. Найменування робіт: розробка та погодження технічної документації - 84260 грн без ПДВ, виготовлення обладнання - 399230грн без ПДВ, монтаж обладнання, пусконалагоджувальні роботи - 8940 грн без ПДВ, навчання персоналу по роботі на обладнанні та сервісному обслуговуванню - 6420 грн без ПДВ.
Звертаючись до ТОВ “Атем Плюс” із позовом про повернення 179586грн - передоплати, 96320,41грн. - пені за несвоєчасну поставку обладнання, 41903,40грн - 7% штрафу від вартості непоставленого обладнання, 2460,30грн - пені за несвоєчасне виконання робіт, 1290,24грн - 7% штрафу від вартості несвоєчасного виконання робіт, позивач - Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі філії “Українська залізнична швидкісна компанія” публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” посилався на те, що відповідачем не виконані зобов'язання за договором поставки обладнання та його монтування, введення в експлуатацію та навчання персоналу із збереженням гарантій на станок №165-УЗШК від 09.10.2017.
Задовольняючи позовні вимоги частково, та стягуючи на користь позивача 179586грн. - передоплати, 13387,89грн - пені за несвоєчасну поставку обладнання, 27946,10грн - 7% штрафу від вартості непоставленого обладнання, 100,16грн - пені за несвоєчасне виконання робіт, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав зобов'язання з поставки обладнання та виконання робіт, а тому позивач мав право вимагати повернення попередньої оплати, та нарахованих у відповідності до умов договору пені та штрафу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі було укладено договір поставки обладнання та його монтування, введенням в експлуатацію та навчання персоналу із збереженням гарантій на станок №165-УЗШК від 09.10.2017.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивачем перераховано на користь відповідача передплату в сумі 179 586грн. згідно платіжного доручення №453631 від 19.10.2017.
Пунктом 4.2 договору визначено, що поставка обладнання здійснюється протягом двох місяців з дня укладання даного договору.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 від 26.12.2017 були внесені зміни до договору в тому числі сторонами узгоджено графік виконання робіт:
- виготовлення обладнання - 130 календарних днів;
- монтажу обладнання - 25 календарних днів;
- пусконалагоджувальні роботи - 15 календарних днів;
- навчання персоналу - 10 календарних днів.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, відповідач не здійснив поставку обладнання та не виконав роботи за договором в обумовлений договором строк.
Частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
24.05.2018 ТОВ “Атем Плюс” звернулося до позивача з листом в якому фактично вказано на неможливість виконання зобов'язань за договором.
01.06.2018 позивач звернувся до відповідача з претензію № 69 з вимогою про повернення передоплати та сплати штрафних санкцій.
Відповідно до пункту 10.2 Договору, у разі неналежного виконання Договору однією із сторін, даний Договір може бути розірваний достроково Замовником шляхом надсилання письмового повідомлення не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дати розірвання Договору.
25.06.2018 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про припинення договору та негайного повернення попередньої оплати в розмірі 179586грн.
Наведене дозволяє зробити висновок про те, що позивач відмовився від договору у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з поставки обладнання та виконання робіт.
Відповідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, а тому господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати в сумі 179 586грн.
За приписами ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом 9.2 договору передбачено, що у разі порушення виконавцем термінів поставки обладнання передбачених в п. 4.2 цього договору, виконавець сплачує на користь замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період невиконання зобов'язань, від вартості непоставленого обладнання, за кожен день прострочення.
На підставі вказаного пункту позивачем нарахована пеня в сумі 96320,41грн. за період з 10.12.2017 по 10.06.2018.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що додатковою угодою № 1 від 26.12.2017 сторони узгодили новий графік виконання робіт відповідачем:
- виготовлення обладнання - 130 календарних днів;
- монтажу обладнання - 25 календарних днів;
- пусконалагоджувальні роботи - 15 календарних днів;
- навчання персоналу - 10 календарних днів.
З урахуванням таких змін, відповідач повинен був виготовити обладнання до 05.05.2018, здійснити монтаж до 03.06.2018, виконати пусконалагоджувальні роботи до 18.06.2018 та провести навчання персоналу до 28.06.2018.
Також, відповідно до калькуляції №1 додатку №2 до договору вартість виготовлення обладнання складає 399 230грн. і саме з вказаної вартості повинна розраховуватись пеня.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що пеня у відповідності до п. 9.2 договору підлягає стягненню за період з 06.05.2018 по 10.06.2018 в сумі 13387,89грн.
Наведене також свідчить про безпідставність вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 82 932,52грн, нарахованої згідно з п. 9.2 договору.
Згідно з п. 9.3 договору у разі порушення виконавцем термінів поставки обладнання передбачених п. 4.2 цього договору більше ніж на 30 календарних днів, виконавець додатково сплачує на користь замовника штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого обладнання.
Враховуючи, що відповідно до калькуляції №1 додатку №2 до договору вартість виготовлення обладнання складає 399 230грн., то належна до стягнення сума 7% штрафу складає 27946,10грн., а не 41903,40грн., як нарахував позивач, який при визначенні розміру такого штрафу застосував не лише вартість обладнання, а і вартість розробки та погодження технічної документації, робіт з монтажу обладнання, пусконалагоджувальних робіт та навчання персоналу.
Згідно з п. 9.4 договору у разі порушення виконавцем термінів виконання робіт передбачених у графіку виконання робіт (додаток №3 до даного договору) виконавець сплачує на користь замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період невиконання зобов'язань, від вартості робіт, за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 5.2 договору виконавець приступає до виконання робіт (монтажу обладнання, а також проведення навчання персоналу) на протязі трьох робочих днів від дати поставки обладнання.
Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що з урахуванням зміненого графіку виконання робіт відповідно до додаткової угоди №1 від 26.12.2017 дата початку нарахування пені не може бути раніше ніж 04.06.2018.
Таким чином, обґрунтованим є розрахунок пені згідно з п.9.4 договору лише за період з 04.06.2018 по 10.06.2018 у розмірі 100,16грн., а не в сумі 2360,14грн., як просив позивач.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача штрафу згідно з п. 9.5 договору в сумі 1290,24грн.
Відповідно до п. 9.5 договору у разі порушення виконавцем термінів виконання робіт, передбачених у графіку виконання робіт (додаток №3 до даного договору), більше ніж на 30 календарних днів, виконавець додатково сплачує на користь замовника штраф в розмірі 7% від вартості робіт.
З урахуванням змінених строків виконання робіт до 28.06.2018 (графік виконання робіт в редакції додаткової угоди №1 від 26.12.2017) та фактичного розірвання договору відповідно до листа-вимоги позивача від 25.06.2018, з боку відповідача було відсутнє порушення термінів виконання робіт.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 179586грн - передоплати, 13 387,89грн. - пені за несвоєчасну поставку обладнання, 27 946,10грн. - 7% штрафу від вартості непоставленого обладнання, 100,16грн - пені за несвоєчасне виконання робіт.
При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на незастосування судом першої інстанції положень частини 4 статті 849 ЦК України з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 статті 849 ЦК України, Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Проте, в даному випадку наведена норма не підлягає застосуванню, оскільки відмова позивача від договору мала місце саме у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань ТОВ “Атем Плюс” і питання розірвання договору та повернення попередньої оплати в такому випадку врегульовані викладеними положеннями ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, і проведений відповідачем залік за рахунок попередньої оплати є безпідставним.
Інші доводи апеляційної скарги є неспроможними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до п.1ст. 275 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Керуючись ст. ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Атем Плюс” - залиши-ти без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області 23 жовтня 2018 року у справі № 904/3020/18- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Повний текст постанови складено
Головуючий суддя О.В. Березкіна
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя І.О.Вечірко