вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"24" січня 2019 р. Справа№ 44/585-б
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Отрюха Б.В.
Грека Б.М.
за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.
у присутності представника ПАТ „Дельта Банк": Рішко Н.І.- дов.б/н від 29.12.18
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.10.2018 року
у справі № 44/585-б (суддя Пасько М.В.)
за заявою Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська енергетична компанія"
про банкрутство
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2018 року у справі №44/585-б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута - ТОВ "Всеукраїнська енергетична компанія" як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, провадження у справі закрито.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ "Дельта Банк" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 30.10.2018 року у даній справі, а справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
За твердженням скаржника, ліквідатором не вчинено всіх можливих дій, направлених на виявлення майна боржника для задоволення вимог кредиторів, а відтак, на його думку, ухвала суду першої інстанції винесена передчасно.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Отрюх Б.В.
Ухвалою суду від 26.11.2018 року вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.10.2018 року у справі №44/585-б, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 06.12.2018 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
Ухвалою суду від 06.12.2018 року відкладено розгляд справи на 24.01.2019 року на підставі ст. 216 ГПК України.
У зв'язку з участю судді Верховця А.А. у засіданні Національної школи суддів України 24.01.2019 року витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2019 року для розгляду справи № 44/585-б сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Грек Б.М.
Ухвалою суду від 24.01.2019 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу № 44/585-б за апеляційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.10.2018 року.
Представник ПАТ „Дельта Банк" в судовому засіданні 24.01.2019 року вимоги апеляційних скарг підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 30.10.2018 року у даній справі, а справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За викладених обставин, оскільки явка учасників провадження у справі обов'язковою не визнавалась і матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, враховуючи належне повідомлення представників інших учасників провадження у справі про судове засідання, за відсутності клопотань з боку сторін, які не з'явились, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у їх відсутність.
24.01.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника банку, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ „Дельта Банк" підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду міста Києва від 30.10.2018 року про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження у справі - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи, Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" звернулося до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Всеукраїнська енергетична компанія" у зв'язку із неспроможністю останнього сплатити наявну кредиторську заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2010 року порушено провадження у справі 44/585-б про банкрутство ТОВ "Всеукраїнська енергетична компанія".
Ухвалою попереднього засідання від 23.05.2011 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 26 950 499,21 грн.
Постановою Господарського суду міста Києва від 11.01.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Левченка В.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2014 року у справі №44/585-б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута - ТОВ "Всеукраїнська енергетична компанія" як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, провадження у справі припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 року ухвалу господарського суду міста Києва від 05.02.2014 року у справі №44/585-б скасовано, а справу направлено до подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року замінено ліквідатора банкрута на арбітражного керуючого Титаренка М.О.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2016 року продовжено строк ліквідаційної процедури ТОВ "Всеукраїнська енергетична компанія" та повноважень ліквідатора банкрута на шість місяців, тобто до 14.07.2016 року.
19.07.2016 року до Господарського суду міста Києва від ліквідатора надійшов на затвердження звіт та ліквідаційний баланс ТОВ "Всеукраїнська енергетична компанія".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2016 року продовжено строк ліквідаційної процедури ТОВ "Всеукраїнська енергетична компанія" та повноважень ліквідатора банкрута на два місяці, тобто до 20.11.2016 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2016 року продовжено строк ліквідаційної процедури ТОВ "Всеукраїнська енергетична компанія" та повноважень ліквідатора банкрута на шість місяців, тобто до 06.06.2017 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2018 року у справі №44/585-б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута - ТОВ "Всеукраїнська енергетична компанія" як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, провадження у справі закрито.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором були вжиті всі можливі заходи, спрямовані на пошук та виявлення майна банкрута та повністю виконані покладені на нього Законом про банкрутство обов'язки, відтак дійшов висновку про наявність підстав для завершення процедури ліквідації банкрута та закриття провадження у справі.
Але погодитись з таким висновком місцевого господарського суду судова колегія не може, оскільки переглядаючи законність винесення ухвали суду від 30.10.2018 року встановлено наявність порушення норм Закону про банкрутство і, як наслідок, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).
Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 року, який вступив в дію з 19.01.2013 року, встановлено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Тобто, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідаційної процедури - за його новою редакцією.
У даному випадку застосовується положення Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року.
Відповідно до ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження:
- приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження;
- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
- здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;
- аналізує фінансове становище банкрута;
- виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;
- очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;
- пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту;
- має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;
- з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту;
- заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими;
- з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника;
- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;
- передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;
- реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;
- повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;
- здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2014 року у справі №44/585-б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута - ТОВ "Всеукраїнська енергетична компанія" як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, провадження у справі припинено з підстав відсутності у боржника будь-яких активів.
Разом з тим, скасовуючи вищезазначену ухвалу та направляючи справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури, колегія суддів апеляційного господарського суду у постанові від 25.06.2014 року вказала, що ліквідатором, в порушення ст. 25 Закону про банкрутство, не здійснено заходів з метою пошуку, виявлення та включення до складу ліквідаційної маси усіх видів майнових прав, а саме: часток у статутному капіталі інших товариств та відокремлених підрозділів.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається зі звіту ліквідатора, з метою виявлення майна чи інших активів для формування ліквідаційної маси банкрута ліквідатором протягом 2015-2016 року направлено низку запитів до реєструючих та контролюючих органів, до повноважень яких входить ведення державної реєстрації прав власності, та отримано відповіді про те, що станом на відповідну дату звернення за банкрутом не зареєстровано будь-якого рухомого та нерухомого майна.
На виконання вказівок вищезазначеної постанови суду апеляційної інстанції, з метою пошуку корпоративних права боржника, ліквідатором зроблено запит до Державної служби статистики, у відповідь на який останньою надано відомості з Єдиного держаного реєстру підприємства та організацій станом на 15.07.2015 року, згідно яких банкрут - ТОВ "Всеукраїнська енергетична компанія" значиться засновником та власником частки у статутних капіталах інших юридичних осіб, а саме:
- ТОВ "КС-Енергія" з часткою боржника 50% статутного капіталу;
- ТОВ "Укрдан" з часткою боржника 80% статутного капіталу;
- ТОВ "Сєвєродонецьктепло" з часткою боржника 100% статутного капіталу;
- ТОВ "Всеукраїнська енергетична компанія-Куп'янськвода" з часткою боржника 100% статутного капіталу.
Досліджуючи поданий на затвердження суду звіт ліквідатора, зокрема, уточнення до звіту, подані суду 22.10.2018 року, колегією суддів встановлено, що боржником в особі ліквідатора відчужено 100 % корпоративних прав ТОВ "Сєвєродонецьктепло" на користь інших осіб.
На підтвердження вказаних обставин ліквідатором надано копії договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ "Сєвєродонецьктепло" від 15.06.2017 року, згідно яких 50% часток у статутному капіталі товариства відчужено на користь ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Укренергоінвест" за ціною 500,00 грн., інші 50% відчужено на користь гр. ОСОБА_5 за ціною 500,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками проведення попереднього засідання ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2011 року ПАТ „Дельта Банк" визнаний, зокрема, забезпеченим кредитором боржника на суму 65 000,00 грн. відповідно до Договору застави корпоративних прав, укладеного між банком та боржником 20.10.2010 року, предметом застави за яким є 100% статутного капіталу ТОВ "Сєвєродонецьктепло".
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону про банкрутство, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Натомість ані в звіті ліквідатора, ані в ліквідаційному балансі боржника не відображено відповідні надходження від відчуження заставного майна боржника, як і відсутні у матеріалах справи докази їх перерахування заставному кредитору - ПАТ „Дельта Банк".
При цьому, в суді апеляційної інстанції представник скаржника повідомив суд, що жодних грошей від ліквідатора за продаж заставного майна банк не отримував.
Більш того, ліквідатором у звіті ліквідатора не зазначено про вжиття заходів щодо виявлених корпоративних прав боржника у інших підприємствах, зокрема, не здійснено їх виділ та подальший продаж, відсутні також докази звернення до відповідних підприємств з відповідними вимогами.
Тобто, колегія суддів вважає, що дії ліквідатора в процедурі ліквідації банкрута є недостатніми та поверхневими, оскільки ним не здійснено всіх реальних заходів щодо відчуження майна, яке належить банкруту.
На дані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та не дав їм жодної правової оцінки, обмежившись лише поверхневим дослідженням проведення ліквідатором ліквідаційної процедури, що підтверджує передчасність затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі у зв'язку із ліквідацією ТОВ "Всеукраїнська енергетична компанія".
За таких обставин, бездіяльність ліквідатора ТОВ "Всеукраїнська енергетична компанія" щодо відчуження виявленого майна банкрута порушує законні права та інтереси кредиторів у справі, зокрема і заставного, та свідчить про те, що ліквідатором не вжито вичерпних заходів щодо виконання обов'язків, покладених на нього ст. 25 Закону про банкрутство.
Відповідно до п. 6 ст. 40 Закону про банкрутство провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.
Отже, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, вона підсумовує також хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.
Але, на час подання на затвердження звіту ліквідатора та його розгляду у суді першої інстанції не була досягнута мета ліквідаційної процедури, а саме не були задоволені вимоги кредиторів, зокрема і заставного.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону про банкрутство, господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Як було зазначено вище, 19.07.2016 року до Господарського суду міста Києва від ліквідатора надійшов на затвердження звіт та ліквідаційний баланс ТОВ "Всеукраїнська енергетична компанія".
22.10.2018 року ліквідатором подано уточнення до поданого звіту та оновлений ліквідаційний баланс боржника станом на 22.10.2018 року.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази погодження комітетом кредиторів звіту ліквідатора, відповідних уточнень до нього та ліквідаційного балансу.
При цьому, ПАТ „Дельта Банк", як член комітету кредиторів відповідно до протоколу № 1 зборів кредиторів ТОВ "Всеукраїнська енергетична компанія" від 18.11.2011 року, у наданих суду 13.10.2016 року запереченнях заперечував щодо затвердження поданого звіту ліквідатора.
Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 „Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Колегія суддів також зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.
В той же час, господарський суд першої інстанції формально підійшов до вирішення питання щодо можливості затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, обмежившись, всупереч ч. 5 ст. 236 ГПК України, лише вказівками на дати та найменування поданих ліквідатором та скаржником документів, а також констатацією факту подачі ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу банкрута.
При цьому, всупереч ч. 3 ст. 86 ГПК України, судом не досліджено поданий на затвердження звіт з наданням оцінки всім аргументам учасників провадження у справі, не мотивовано відхилення заперечень банку, врахувавши одночасно, за відсутності жодної мотивації, подані ліквідатором докази.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 30.10.2018 року у справі №44/585-б про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію юридичної особи - ТОВ "Всеукраїнська енергетична компанія" та закриття провадження у справі про банкрутство є передчасною та такою, що прийнята з порушенням норм Закону при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, а відтак підлягає скасуванню, а справа - направленню до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 280-284 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.10.2018 року у справі №44/585-б задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 30.10.2018 року у справі № 44/585-б скасувати.
3. Справу №44/585-б повернути до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури.
4. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі та державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 04.02.2019 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді Б.В. Отрюх
Б.М. Грек