вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"21" січня 2019 р. Справа№ 910/2806/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В
суддів: Чорногуза М.Г.
Коротун О.М.
при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача 1: не прибув;
від відповідача 2: Халимон С.В. довіреність № 19010902 від 09.01.2019,
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія
з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 (дата складення повного тексту
у справі № 910/2806/18 (суддя: Мандриченко О.В.)
за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва"
до відповідача 1. Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до відповідача 2. Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
про визнання недійсним рішення
Встановив
Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - відповідач 1) та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - відповідач 2) про визнання недійсним рішення комісії по розгляду акту про порушення від 09.02.2018 № 047849, оформленого протоколом від 27.02.2018 № 230.
Позовні вимоги мотивовані відсутністю у позивача обов'язку з оплати вартості електричної енергії, яка споживалася поза обліком квартирою № 23 у будинку № 3-В по вул. Бударіна у м. Києві.
Господарський суд міста Києва в задоволені позову Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" відмовив повністю своїм рішенням від 13.09.2017 (повний текст рішення складено - 24.09.2018).
Не погодившись з прийнятим рішенням, 22.10.2018 Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в даній справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема у вирішенні спорів про стягнення вартості електричної енергії, спожитої внаслідок самовільного підключення до об'єктів електроенергетики, та визначені особи, яка є споживачем та належним відповідачем у спорі, судам слід виходити з приписів положень 319, 322 Цивільного кодексу України та враховувати, що відповідальність щодо належного утримання майна несе власник цього майна або особа, що володіє іншими речовими правами щодо цього майна (зокрема, правом володіння).
Крім того, у апеляційній скарзі скаржник разом з доводами аналогічними до викладених у позовній заяві посилається на те, що в спірному протоколі зафіксовано, що порушення сталося в помешканні №23 житлового будинку №3-В на вулиці Бударіна. Тобто, в акті міститься вказівка саме на квартиру №23 житлового будинку №3-В на вулиці Бадуріна, а не на місця загального користування зазначеного будинку.
Так, скаржник зазначив, що об'єкт правопорушення - квартира 23 не знаходиться у власності або користуванні позивача, власних електроустановок у зазначеній квартирі немає тому позивач не може бути споживачем електричної енергії на об'єкті порушення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2018 справу № 910/2806/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 у справі № 910/2806/18.
Представники позивача та відповідача 1 у судове засідання 21.01.2019 не з'явились. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 19.11.2018 на відповідні адреси.
Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду рішення місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представників позивача та відповідача 1, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
Представник відповідача 2 у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду першої інстанції залишити без змін а скаргу без задоволення.
Крім того, представник відповідача 2 у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що складання акта про порушення на споживача, який допустив без облікове користування електричною енергією від своїх технологічних електронних мереж, є правомірним, що в свою чергу підтверджується відповідною судовою практикою.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Положенням ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що правопорушенням в електроенергетиці є, зокрема самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку (ч. 1 та 2 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику").
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальником електричної енергії та споживачами врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 (далі - ПКЕЕ).
Відповідно до п. 1.3. ПКЕЕ, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Згідно з положеннями пункту 5.1. ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено 01.02.2016 між позивачем як споживачем та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" як постачальником було укладено договір про постачання електричної енергії № 20121 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача - об'єкти житлового та нежитлового фонду, що перебувають на балансі позивача, у т.ч. за адресою: м. Київ, вул. Бударіна, 3-В, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі, передбачені договором.
Серед визначених п. 2.3 вказаного договору обов'язків споживача передбачено, зокрема, оперативно повідомляти постачальника про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Пунктом 4.2.3 договору на споживача покладено обов'язок сплатити постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розрахованої відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, у разі самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб із засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
Пунктом 4.4. договору визначено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитися від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в ньому має бути запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що між цими ж сторонами було укладено договір про закупівлю електричної енергії від 29.12.2017 № 20121-Т118 (далі - договір № 20121-Т118), відповідно до якого постачальник зобов'язався в січні-грудні 2018 року поставити споживачеві електричну енергію, зазначену в п. 1.2, а позивач - прийняти та оплатити такий товар у повному обсязі в терміни, обумовлені договором.
Відповідно до п. 1.6. договору № 20121-Т118 останній укладено на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", Правил користування електричною енергією. Сторони дійшли згоди, що в частині правовідносин, які не врегульовані цим договором, сторони керуються договором від 01.02.2016 № 20121 про постачання електричної енергії та додатками до нього.
Поряд із цим, п. 6.3 договору № 20121-Т118 серед обов'язків позивача також зазначено зобов'язання оперативно повідомляти енергопостачальну організацію про виявлення без облікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж Позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2018 представниками Публічного акціонерного товариства "Київенерго" було проведено перевірку дотримання порядку споживання електричної енергії позивачем за адресою: м. Київ, вул. Бударіна, 3-В га наслідками якої складено акт про порушення № 047849, яким зафіксовано порушення позивачем п.п. 4, 13 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", п.п. 1.3, 5.1, 6.40 та 10.2 Правил користування електричної енергії, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електромереж з метою безоблікового споживання електроенергії, про що складено акт про порушення № 047823. Самовільне підключення виконано від поверхового розподільчого щита по трьох фазах у помешканні № 23 на 5-му поверсі вищевказаного будинку.
Згідно п. 6.41. ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
27.02.2018 відбулося засідання комісії Публічного акціонерного товариства "Київенерго" з розгляду акту про порушення від 09.02.2018 № 047849.
Засідання відбувалося за участю представника позивача.
За результатами розгляду вищевказаного акту прийнято рішення комісії, оформлене протоколом від 27.02.2018 № 230, на підставі якого позивачу була нарахована заборгованість за безобліково спожиту електроенергію в сумі 90 324,86 грн.
Так, спір у справі виник внаслідок того, що позивач вважає, що не повинен нести відповідальність за безоблікове споживання електричної енергії, оскільки він таке споживання не здійснював, а тому просить визнати недійсним рішення, ухвалене Публічним акціонерним товариством "Київенерго". Оскільки з березня 2018 року функції Публічного акціонерного товариства "Київенерго" з розподілу і постачання електроенергії передані Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Київські електромережі", позивач визначив відповідачами двох указаних осіб.
Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, станом на час розгляду справи в суді першої інстанції між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" відсутній спір, незважаючи на те, що оскаржуване рішення, а також і акт, що передував йому, виносилися відповідачем-1 у зв'язку з тим, що за наслідками реорганізації відповідача-1 повноваження, пов'язані з провадженням діяльності з постачання електричної енергії перейшли до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК київські електромережі".
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про закриття провадження у справі щодо Публічного акціонерного товариства "Київенерго" відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо твердження скаржника як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що об'єкт правопорушення - квартира 23 не знаходиться у власності або користуванні позивача, власних електроустановок у зазначеній квартирі немає тому позивач не може бути споживачем електричної енергії на об'єкті порушення та не повинен нести відповідальність за виявлене відповідачем порушення, колегія суддів відзначає наступне.
Пунктом 1.2. ПКЕЕ визначено, що споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору; межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання; межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.
За змістом п.п. 10.2, 10.3 ПКЕЕ, дія яких розповсюджується на сторін справи, споживач зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також оперативно повідомити постачальника про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Відповідно до п. 8.1.5 договору споживач має право приєднувати в установленому порядку нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної потужності. У таких випадках дозволена потужність споживача за цим Договором має бути зменшена на величину приєднаної потужності нових Субспоживачів.
Доказів вчинення таких дій - матеріали справи не містять.
У наявній у матеріалах справи копії додатку 6А "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до договору визначено, що головний розподільчий щит житлового будинку № 3-В по вул. Бударіна, внутрішньобудинкові мережі перебувають на балансі позивача. Межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок між енергопостачальником та споживачем встановлена на кабельних наконечниках у щитовій (ГРЩ) вказаного житлового будинку.
Пунктом 5.6. ПКЕЕ передбачено, що акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін є невід'ємною частиною договору про постачання електричної енергії.
Відповідно до п. 9.2 договору, межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається відповідно Додатка до Договору "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (крім випадків передбачених пунктами 8.2 і 8.4).
Згідно п. 2.3.11 договору споживач зобов'язується оперативно повідомляти постачальника про порушення схеми розрахункового обліку електроенергії, несправності в роботі локального устаткування збору і обробки даних або автоматизованих схем обліку електричної енергії, що належать споживачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання або встановлені на території споживача та виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача
Відповідно до п. 6.1 договору № 20121-Т118 під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).
Згідно із пп. 27 п. 10.2. ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Споживач зобов'язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача (пп. 5 п. 10.2 ПКЕЕ).
Оскільки ГРЩ житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Бударіна, 3-В знаходиться у його балансовій належності позивача, тому за всі під'єднання до вказаного електрообладнання та за безоблікове користування електричною енергією, відповідальним є позивач, який мав проводити роботу із недопущення несанкціонованих підключень до власних об'єктів електроенергетики та несе відповідальність згідно чинного законодавства.
Крім того, у протоколі та акті чітко зазначено, а позивачем не спростовано того, що самовільне підключення струмоприймачів до електромережі з метою безоблікового споживання електричної енергії виконано від поверхового розподільчого щита (5 поверх) ж/б №3-В по трьох фазах. Обставин щодо підключення саме до установок, що не належать позивачу, чи знаходяться не у його балансовій належності - позивачем не надано.
При цьому, колегія суддів відзначає, що фактично, позивача притягнуто до відповідальності за порушення щодо допущення самовільного підключення струмоприймачів до електромережі, що призвело до безоблікового споживання, з огляду на що доводи скаржника а про те, що він не є власником помешкання №23 у будинку № 3-В по вул. Бударіна, яким здійснювалось безоблікове споживання не звільняє його від відповідальності за безоблікове користування електричною енергією внаслідок несанкціонованого підключення до об'єкту електроенергетики, що належить позивачу.
Разом з цим, колегія судді не приймає як належне твердження скаржника, що відповідальність повинен нести власник майна (квартири №23) та відповідно у даних правовідносинах повинні бути застосовані приписи положень ст.ст. 319, 322 Цивільного кодексу України, як безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
З огляду на викладене та враховуючи, правомірність складеного акту про порушення та відсутність правових підстав для визнання недійсним рішення комісії по розгляду акта про порушення від 09.02.2018 № 047849, оформленого протоколом від 27.02.2018 № 230, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Так, прийняття рішення у даній справі лише підтверджує правомірність застосування до позивач оперативно-господарської санкції та не виправдовує дій невстановлених осіб, вчинення яких допустив позивач.
При цьому, колегія суддів відзначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом до особи, діями якої позивачу завдано шкоди, за наявності підстав для такого звернення та за умови підтвердження належними та допустимими доказами факту порушення його прав і законних інтересів (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №910/6959/17).
Разом з тим, скаржник не надав суду доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.
При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України по. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 року у справі №910/2806/18 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
4. Матеріали справи №910/2806/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді М.Г. Чорногуз
О.М. Коротун
Дата складення повного тексту 04.02.2019.