Дата документу 25.01.2019 Справа № 554/8601/18
Провадження № 2/554/166/2019
25 січня2019 року м.Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави
у складі: головуючого судді Чуванової А.М.,
за участю секретаря Садошенко М.П.,
за участю учасників справи:
позивач: ОСОБА_1,
представник відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданнів залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» про захист прав споживачів,
Позивач ОСОБА_1 в жовтні 2018 року звернувся до суду з позовом та з уточненим позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» про захист прав споживачів, в якому позивач просив скасувати борг, нарахований за 2016-2017 роки, з його рахунку «Полтавагаз збут», як незаконно нарахований, в сумі 407,94 гривень; зарахувати на його рахунок «Полтавагаз збут» субсидію в сумі 121,24 гривень, стягнути з відповідача на банківський рахунок судові витрати в сумі 60,75 гривень; стягнути з відповідача на банківський рахунок моральний збиток в сумі 5000 гривень, а всього: 5589,93 гривень.
В обґрунтування вимог позивач вказав, що в квартирі АДРЕСА_1, власником якої з 01.11.2010 року була його підопічна племінниця - ОСОБА_3 (інвалід 1 групи), починаючи з лютого 1981 року по теперішній час практично ніхто не проживає, так як його сестра ОСОБА_4 внаслідок травми 09.02.1981 року стала інвалідом 1 групи, потребувала цілодобового догляду, тому постійно проживала разом з позивачем та його матір'ю за адресою: м.Полтава, вул.П.Мирного,76.
Згідно рішення суду, позивач був призначений опікуном над своєю племінницею, та 12.11.2014 року уклав договір з ПАТ «Полтавагаз», відповідно якого виконавець зобов'язався при відсутності зареєстрованого споживача зробити перерахунок розміру плати, якщо було повідомлення в місячний термін згідно п.27 п.п.8, шляхом пломбування. 13.05.2015 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчих служб про пломбування. Усно його повідомили, що пломбування не буде, а буде виконано демонтаж запірного крана газосваркою, вартістю 1300 гривень. Позивач призупинив оплату за неспожитий природний газ. Вказав, що в зв'язку зі смертю племінниці квартира є власністю позивача.
Після звернення 05.11.2016 року на гарячу лінію КМУ в квартирі 13.07.2017 року було встановлено газовий лічильник з нарахуванням за неспожитий газ 407,94 гривень.
Також, відповідачем не зарахована субсидія в сумі 95,0 гривень (121,24 -26,24).
Моральний збиток за шахрайські дії відповідача позивач оцінює в 5000 гривень.
Попередні судові затрати складаються з розпечатки і копії документів - 60,75 гривень.
Ухвалою суду від 29.12.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі та вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Відповідач вказав, що з 01.07.2015 року згідно рішення НКРЕКП для побутових споживачів в зоні обслуговування ПАТ «Полтавагаз» в Полтавській області реалізація природного газу для задоволення потреб населення здійснюється суб'єктом господарювання - ТОВ «Полтавагаз збут». Відповідно до облікових даних ТОВ особовий рахунок №300864 відкритий на ім'я ОСОБА_3 та закріплений за адресою: АДРЕСА_2. До липня 2017 року газовий лічильник в оселі ОСОБА_3 був відсутній, нарахування здійснювалося відповідно до норм споживання, згідно до п.4 розділу 1Х Кодексу газорозподільних систем. Кодексом передбачено, що, якщо по об'єкту споживача будуть відсутні зареєстровані особи та на об'єкт споживача не буде в установленому законодавством порядку припинено розподіл природного газу, об'єм спожитого природного газу нараховується, виходячи з розрахунку на одну особу.
Пунктом 7 розділу VI Кодексу визначено, що пломбування та розпломбування газового обладнання на об'єктах споживачів виконується оператором ГРМ (ПАТ «Полтавагаз»). Про припинення розподілу природного газу складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. У відповідача відсутній складений між оператором ГРМ та ОСОБА_3 акт, який підтверджує припинення розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_2, а тому законних підстав для списання заборгованості, яка утворилася до моменту встановлення лічильника природного газу немає.
Позивач зазначає, що він є власником квартири АДРЕСА_3, проте до позовної заяви не надано жодного доказу на підтвердження права власності ОСОБА_1 на вказану квартиру.
Щодо зарахування субсидії на інший розрахунковий рахунок. Кошти, які зараховані державою на особовий рахунок №300864 в період жовтень-грудень 2015 року, січень-лютий 2016 року, жовтень-грудень 2016 року та травень 2017 року, є щомісячною адресною безготівковою субсидією, тому відповідач не має законних підстав для перенесення на будь-який інший рахунок суми адресної субсидії, оскільки чинним законодавством заборонено використання бюджетних коштів не за призначенням. Щодо субсидії, яка зарахована на особистий рахунок №300864 в період січень-квітень 2018 року на загальну суму 121,12 гривень. У зв'язку з невикористанням природного газу в опалювальний період 2018 року, невикористана субсидія в розмірі 121,12 гривень повернута товариством до бюджету.
Беручи до уваги те, що підставою відшкодування моральної шкоди не може бути завдання позивачу шкоди внаслідок нарахування заборгованості, посилання позивача про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди суперечить вимогам закону та не можуть бути визнані обґрунтованими.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити. Вказав, що він надав вимогу, але не діждався пломбування, з 31.10.2016 року перестав платити, бо в квартирі ніхто не живе. Моральна шкода - це вартість квитків, за якими він їздив скаржитися до Києва та відшкодування моральних збитків, спричинених шахрайством відповідача.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, відповідно до обставин, викладених у відзиві.
Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно матеріалів справи, відповідно до облікових даних ТОВ, особовий рахунок №300864 відкритий на ім'я ОСОБА_3 та закріплений за адресою: АДРЕСА_2.
Позивач стверджує, що він є власником зазначеної квартири, хоч жодних доказів з цього приводу до позовної заяви не долучено.ОСОБА_1 наполягає на скасуванні боргу в сумі 407,94 гривень; зарахуванні на його рахунок «Полтавагаз збут» субсидії в сумі 121,24 гривень, та стягненні судових витрат в сумі 60,75 гривень і моральних збитків в сумі 5000 гривень.
Суд вважає слушними доводи відповідача, а права позивача не є порушеними і не підлягають судовому захисту, виходячи з наступного.
01.07.2015 року згідно рішення НКРЕКП для побутових споживачів в зоні обслуговування ПАТ «Полтавагаз» в Полтавській області реалізація природного газу для задоволення потреб населення здійснюється суб'єктом господарювання - ТОВ «Полтавагаз збут».
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із субєктами ринку природного газу правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, у тому числі в розрізі ринку природного газу визначено Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1379/27824.
У відповідності до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633,634,641,642Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Особливості приладового обліку природного газу передбачено розділом Х Кодексу ГРМ.
Пунктом 4 глави 1 цього розділу визначено, що побутові споживачі у разі відсутності лічильника газу споживають природний газ за нормами споживання, встановленими законодавством, до термінів, передбачених Законом України"Про забезпечення комерційного обліку природного газу", та з урахуванням вимог цього Кодексу.
До липня 2017 року газовий лічильник в оселі ОСОБА_3 був відсутній, нарахування здійснювалося відповідно до норм споживання, згідно до п.4 розділу 1Х Кодексу газорозподільних систем. Кодексом передбачено, що, якщо по об'єкту споживача будуть відсутні зареєстровані особи та на об'єкт споживача не буде в установленому законодавством порядку припинено розподіл природного газу, об'єм спожитого природного газу нараховується, виходячи з розрахунку на одну особу.
Пунктом 7 розділу VI Кодексу визначено, що пломбування та розпломбування газового обладнання на об'єктах споживачів виконується оператором ГРМ (ПАТ «Полтавагаз»). Про припинення розподілу природного газу складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. У відповідача відсутній складений між оператором ГРМ та ОСОБА_3 акт, який підтверджує припинення розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_2, а тому законних підстав для списання заборгованості, яка утворилася до моменту встановлення лічильника природного газу немає.
На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що у позивача відсутня, як він стверджує, незаконно нарахована сума 407,94 гривень.
Крім того, відповідно до Порядку розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо - та електропостачання для індивідуального опалення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №534 від 23.08.2016р. (далі - Порядок №534) встановлено порядок повернення до державного бюджету України невикористаних сум субсидії.
Відповідно до п.8 зазначеного Порядку №534 за результатами розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій, що підлягає поверненню до бюджету, надавач послуги, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний кооператив складає акт розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій у трьох примірниках, один з яких залишає у себе, а два інших подає до 1 червня до структурного підрозділу з питань фінансів та до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі їх створення) ради (далі - структурний підрозділ з питань соціального захисту населення).
Зазначений порядок зобов'язує ТОВ «Полтавагаз збут», як надавача послуги постачання природного газу, здійснити розрахунок невикористаних сум субсидій та до 1 -го червня провести відповідні дії по наданню інформації з цього приводу та здійснити повернення невикористаних сум субсидії до бюджету.
З огляду на викладене, узв'язку з невикористанням природного газу в опалювальний період 2018 року, невикористану субсидію в розмірі 121,12 гривень товариство правомірно повернуло до державного бюджету.
Системний аналіз положень ст.ст. 4, 5 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України дає підстави для висновку, що позов може бути поданий особою виключно для захисту порушеного права і обраний позивачем спосіб захисту повинен відновлювати таке порушене право.
При цьому, слід зазначити, що позовна заява не містить жодного конкретного факту про те, яким чином відповідач порушив права позивача, за захистом яких позивач звернувся із даним позовом до суду.
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В частині відшкодування позивачу заподіяння моральної шкоди у вигляді збитків в сумі 5000 гривень суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки всупереч вимог, передбачених ст.ст.76,81,83 ЦПК України, будь-яких доказів заподіяння вказаної шкоди суду не надано.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про захист прав споживачів не підлягають задоволенню за недоведеністю в межах їх обґрунтування.
Згідно вимог ст.141 ЦПК України не підлягають стягненню судові витрати, заявлені позивачем, у розмірі 60,75 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.509,526 ЦК України, ст.ст.12,13,81,141, 259,263-265,268 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут» про захист прав споживачів.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 355 ЦПК України подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
У відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1, проживаючий за адресою: 36002 м.Полтава, вул.П.Мирного,76;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз збут», місцезнаходження: 36020 м.Полтава, вул.Володимира Козака,2а, код ЄДРПОУ 39813404.
Повний текст судового рішення складено 04.02.2019 року.
Суддя: А.М.Чуванова