вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" січня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2916/13
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області у виконавчих провадженнях №43034404 та №50885231 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 07.10.2013 у справі №911/2916/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», с.Мархалівка Васильківського району Київської області
2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт Нова Водолага Харківської області
про стягнення 46 408,58грн
Учасники справи та представник органу ДВС у судове засідання не з'явились
Рішенням Господарського суду Київської області (далі - суд) від 19.09.2013 у справі №911/2916/13 позов задоволено частково:
стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Трейдсервісгруп» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - боржник, ФОП ОСОБА_1І.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (далі - стягувач, скаржник, ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс») 2 000,00грн пені, а також судові витрати: 1 720,50грн судового збору та 2 800,00грн витрат на послуги адвоката;
стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 28 614,54грн пені, 5 459,22грн 3% річних та 9 042,97грн інфляційних втрат.
07.10.2013 після набрання рішенням законної сили судом були видані накази, на підставі яких 19.04.2014 Нововодолазьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - РВДВС) відкрито виконавче провадження №43034404 та 21.04.2016 - відкрито виконавче провадження №50885231.
23.03.2018 до суду від ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» надійшла скарга №22-3/03 від 22.03.2018 на бездіяльність РВДВС у якій скаржник просив:
- визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця РВ ДВС ОСОБА_2 у виконавчих провадженнях № 43034404 та № 50885231 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 07.10.2013 у справі № 911/2916/13, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 43034404 та № 50885231 щодо примусового виконання наказу суду від 07.10.2013 у справі № 911/2916/13 із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження», та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та його примусове виконання;
- зобов'язати старшого державного виконавця РВ ДВС ГТУЮ ОСОБА_2 або іншу посадову особу РВ ДВС усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 43034404 та № 50885231 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 07.10.2013 у справі № 911/2916/13 із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження», та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 07.10.2013 у справі № 911/2916/13.
Ухвалою суду від 16.04.2016 вказана скарга була задоволена.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, РВДВС 04.05.2018 (вх. №371/18 від 07.05.2018) та 11.05.2018 (вх. № 404/18 від 17.05.2018) подало апеляційні скарги, у зв'язку із чим супровідним листом від 11.05.2018 №02-04/911/2916/13 матеріали справи №911/2916/13 були направлені до Київського апеляційного господарського суду.
10.08.2018 до суду від ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» надійшла скарга №09-1/08 від 09.08.2018 на бездіяльність РВДВС, у якій скаржник, зокрема, просить:
здійснити перевірку та наявність вжиття РВДВС усіх обов'язкових заходів у виконавчих провадженнях №43034404 та №50885231 щодо примусового виконання наказів суду №911/2916/13 від 07.10.2013, їх відповідність нормам чинного законодавства України;
визнати за період з 17.04.2018 по 09.08.2018 неправомірною бездіяльність державного виконавця РВДВС ОСОБА_2 у виконавчих провадженнях №43034404 та №50885231 щодо примусового виконання наказів суду №911/2916/13 від 07.10.2013, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із урахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження», котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану;
зобов'язати державного виконавця РВДВС ОСОБА_2 або іншу посадову особу РВДВС усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №43034404 та №50885231 щодо примусового виконання наказів суду №911/2916/13 від 07.10.2013 із урахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження», та котрі були б направлені та свідчили про перевірку майнового стану;
зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу РВДВС внести всі документи, які стосуються виконавчих проваджень №43034404 та №50885231 щодо примусового виконання наказів суду №911/2916/13 від 07.10.2013 до Автоматизованої системи виконавчого провадження;
стягнути із РВДВС на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» витрати на правничу допомогу у розмірі 2 580,00грн згідно договору №08-06-208 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 08.06.2017.
Ухвалою суду від 14.08.2018 відкладено вирішення питання відносно прийняття та призначення до розгляду вищевказаної скарги.
Ухвалою суду від 02.01.2019, після повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції, зокрема, призначено вказану скаргу до розгляду у судове засідання на 14.01.2019, яке на підставі ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) було відкладено до 28.01.2019.
У судове засідання представник ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» не з'явився, проте, подав до суду клопотання (т. 5 а.с. 119-121), у якому просив здійснити розгляду скарги без його участі, яке суд з урахуванням положень ст. 42 ГПК України, визнав за можливе задовольнити.
Водночас, у судове засідання також не з'явились представники боржників, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно (т. 5 а.с. 76-86), явка обов'язковою не визнавалась, а тому зважаючи на положення ч. 2 ст. 342 ГПК України, суд визнав за можливе здійснити розгляд скарги без їх участі.
Представник органу РВ ДВС у судове засідання не з'явився, проте, засобами поштового зв'язку надіслав на адресу суду заперечення на скаргу (т. 5 а.с.87-118), у яких просив суд здійснити розгляд скарги без його участі. Ураховуючи положення ст. 42 ГПК України, суд визнав за можливе вказане клопотання задовольнити.
Крім того, ч. 2 ст. 342 ГПК України передбачено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути зазначену скаргу за відсутності представників учасників справи за наявними матеріалами.
Так, у своїй скарзі ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» зазначає про те, що РВ ДВС не спростовано, а матеріали справи не містять доказів, що державним виконавцем вживались усі передбачені законом заходи спрямовані на вчасне і повне виконання рішення суду у цій справі, зокрема, щодо розшуку майна, на яке можна звернути стягнення, а також доказів про направлення до всіх органів влади запитів, які відповідно до законодавства володіють інформацією. Вказує, що 23.07.2018 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» було направлено до РВ ДВС клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №43034404 та №50885231 та у якому останній просив РВ ДВС надати відповідять у строк до 05.08.2018. Проте, дане клопотання залишено РВ ДВС без задоволення. Крім того, вказує на те, що РВ ДВС не було внесено до автоматизованої системи виконавчих проваджень інформації щодо вжитих дій.
У свою чергу, як зазначалось вище, РВ ДВС було надіслано на адресу суд заперечення на скаргу, у яких останній зазначив, що заперечує проти задоволення скарги, державним виконавцем в рамках зведеного виконавчого провадження №47748160 були вжиті відповідні заходи примусового виконання рішень, передбачені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIIІ від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIIІ). На підтвердження зазначених обставин, РВ ДВС надано суду відповідні запити та відповіді на них, проте, самих матеріалів виконавчого провадження РВ ДВС суду надано не було.
Розглянувши матеріали скарги, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з приписами ст. 1 Закону №1404-VIIІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Так, 18.04.2014 постановою РВ ДВС відкрито виконавче провадження №43034404 щодо примусового виконання наказу суду від 07.10.2013 у справі №911/2916/13 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» заборгованості у розмірі 6 520,50грн (т. 2 а.с. 137).
28.04.2014 РВ ДВС було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, із змісту якої вбачається, що виконавче провадження №43034404 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №47748160 (т. 2 а.с. 138).
18.06.2014 РВ ДВС зупинено виконавчого провадження №43034404, у зв'язку із розшуком майна боржника, про що було винесено відповідну постанову від 18.06.2014 (т. 1 а.с. 247).
21.04.2016 постановою РВ ДВС відкрито виконавче провадження №50885231 щодо примусового виконання наказу суду від 07.10.2013 у справі №911/2916/13 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» заборгованості у розмірі 43 116,73грн. У цей же день, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, що підтверджується інформацією про виконавче провадження (т. 2 а.с. 208-209).
22.07.2016 РВ ДВС винесено постанови про повернення наказів від 07.10.2013 у справі №911/2916/13: про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» заборгованості у розмірі 43 116,73грн; про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» заборгованості у розмірі 6 520,50грн (т. 2 а.с. 210-211), які ухвалою суду від 29.09.2016, зокрема, визнано недійсними (т. 2 а.с. 225-231).
25.10.2016 РВ ДВС відновлено виконавчі провадження №№ №43034404, 50885231, про що державним виконавцем винесено відповідні постанови (т. 3 а.с. 30, 32).
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону №1404-VIIІ передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п. 6 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Як визначено у ч. 8 ст. 48 Закону №1404-VIIІ, виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Проте, у зв'язку із не вчиненням відповідних виконавчих дій у строк та у порядку, визначеному вищевказаним законом, як зазначалось вище, скаржник 23.03.2018 звернувся із скаргою №22-3/03 від 22.03.2018, яка ухвалою суду від 16.04.2016 була задоволена.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України. Обовязковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Так, правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу, вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, із змісту ухвали суду від 16.04.2018 вбачається, що відповідна бездіяльність старшого державного виконавця РВДВС ОСОБА_2 виражена у невжитті всіх належних та допустимих виконавчих дій щодо встановлення та перевірки майнового стану боржника, а також недотриманні строків та порядку вчинення інших виконавчих дій у виконавчих провадженнях №50885231 та №43034404, що супроводжувалась порушенням норм Закону №1404-VIIІ (у тому числі невнесення відповідних документів до Автоматизованої системи виконавчих проваджень (ч. 1 ст. 8 Закону №1404-VIIІ).
Таким чином, зазначеною ухвалою, зокрема, визнано неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця РВДВС ОСОБА_2 та з метою усунення порушення (поновлення порушеного права скаржника) - зобов'язано старшого державного виконавця РВ ДВС ОСОБА_2 вжити всі належні та допустимі виконавчі дії при примусовому виконанні наказів господарського суду Київської області від 07.10.2013 у справі №911/2916/13, визначені в Законі №1404-VIIІ.
Крім того, із змісту наданих РВ ДВС заперечень та доданих до них матеріалів (т. 5 а.с. 100-117) вбачається, що останнім вчинялись виконавчі дії щодо розшуку майна боржника (09.08.2018), передбачені Законом №1404-VIIІ.
Проте, як зазначалось вище скаржник просить суд: визнати за період з 17.04.2018 по 09.08.2018 неправомірною бездіяльність державного виконавця РВДВС ОСОБА_2; у виконавчих провадженнях №43034404 та №50885231; зобов'язати державного виконавця РВДВС ОСОБА_2 або іншу посадову особу РВДВС усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №43034404 та №50885231 щодо примусового виконання наказів суду №911/2916/13 від 07.10.2013 із урахуванням норм Закону №1404-VIIІ, та котрі були б направлені та свідчили про перевірку майнового стану; зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу РВДВС внести всі документи, які стосуються виконавчих проваджень №43034404 та №50885231 щодо примусового виконання наказів суду №911/2916/13 від 07.10.2013 до Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Отже, заявлені у даній скарзі вимоги вже були предметом розгляду під час попереднього розгляду скарги і відрізняються лише періодом, за який скаржник просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця РВДВС ОСОБА_2 та за даними вимогами судом було прийняте рішення, а саме - ухвала суду від 16.04.2018, яка набрала законної сили, з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2018.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Так, проаналізувавши наявні матеріали справи та зміст скарги, суд вважає, що ухвалою від 16.04.2018 вже було захищено право ТОВ «Ніко-Тайс» в частині протиправної бездіяльності державного виконавця РВ ДВС ОСОБА_2 у виконавчих провадженнях №43034404 та №50885231.
Інших обставин, які б вказували на порушення органом РВ ДВС прав ТОВ «Компанія «Нікотайс» у відповідних виконавчих провадженнях, та доказів на їх підтвердження скаржником суду надано не було.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Отже, судові витрати, пов'язані із розглядом даної скарги покладаються судом на ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».
Ураховуючи зазначене, керуючись ст.ст. 74, 77, 234-235, 339, 342, 344 ГПК України, суд,-
У задоволенні скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Нововодолазького РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 щодо примусового виконання наказу суду від 07.10.2013 у справі №911/2916/13 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.ст. 255-257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 04.02.2019.