про залишення позовної заяви без руху
29 січня 2019 року 320/429/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши у м. Києві позовну заяву ОСОБА_3 до Центрального міжрегіонального Управління державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_3 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального Управління державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального Управління державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області та скасувати рішення Центрального міжрегіонального Управління державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області від 08.01.2019 №109609 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;
- зобов'язати Центральне міжрегіонального Управління державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування рішення від 08.01.2019 №109609 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з ч. 6 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві не зазначено наступну інформацію: свого реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта; ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача.
Крім того, позовну заяву підписано представником позивача - ОСОБА_2, при цьому в позовній заяві щодо представника позивача не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Отже, позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому, складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Водночас, позовні вимоги у частині визнання протиправними дій відповідача не дають можливості з'ясувати, які саме дії відповідача належить визнати протиправними з метою захисту порушених прав позивача за наслідками розгляду справи.
У зв'язку з цим, позивачу необхідно конкретизувати позовну вимогу, які дії відповідача слід визнати протиправними.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2019 року, становить 1921,00 грн.
Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем об'єднано у позовній заяві дві позовні вимоги немайнового характеру.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1536,80 грн. (1921,00 грн. х 0,4 х 2 = 1536,80 грн.).
У якості доказу сплати судового збору представником позивача до позовної заяви приєднано квитанцію від 09.01.2019 №0.0.1232855300.1 на суму 768,40 грн.
Однак, як вбачається з відомостей програмного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду" квитанція від 09.01.2019 №0.0.1232855300.1 на суму 768,40 грн. було додано представником позивача на підтвердження сплати судового збору при зверненні до Київського окружного адміністративного суду в межах адміністративних справ №320/170/19 та №320/278/19.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі №320/170/19 відкрито провадження у справі за позовною заявою Се Сяохуей до Управління державної міграційної служби України в Київській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Таким чином, за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір", а тому судовий збір, сплачений за подання одного адміністративного позову, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову.
З огляду на викладене, квитанція від 09.01.2019 №0.0.1232855300.1 про сплату судового збору в сумі 768,40 грн. не може бути підтвердженням сплати судового збору в адміністративній справі №320/429/19, оскільки вказана квитанція подана представником позивача в адміністративній справі №320/170/19.
Отже, судовий збір за подачу даного адміністративного позову вважається не сплаченим у сумі 1536,80 грн.
Таким чином, зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статтям 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду: позовної заяви, яка оформлена у відповідності до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України з урахуванням наведених в вище висновків суду, а також копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, відповідно до кількості учасників справи; конкретизувати позовну вимогу, які дії відповідача слід визнати протиправними; оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_3 - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Балаклицький А. І.