вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
про закриття апеляційного провадження
"28" січня 2019 р. Справа№ 910/4818/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Чорногуза М.Г.
Мартюк А.І.
за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 28.01.2019
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Екс-Райт»
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 (повне рішення складено 24.07.2017)
у справі №910/4818/16 (суддя Л.М. Шкурдова)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Хімнафтомашпроект»
до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельно-промислова група «Спеценергомаш»
про визнання недійсним договору,
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
У березні 2016 року Публічне акціонерного товариства «Хімнафтомашпроект» (далі - ПАТ «Хімнафтомашпроект») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» (далі - ПАТ «КБ «Південкомбанк», уповноважена особа) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна і Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельно-промислова група «Спеценергомаш» (далі - ТОВ «Українська торгівельно-промислова група «Спеценергомаш») про визнання недійсним договору.
Позовні вимоги про визнання недійсним договору обґрунтовані тим, що обов'язки з представництва ОСОБА_3 на вчинення спірного правочину від імені ВАТ «Хімнафтомашпроект» виникло з рішення позачергових зборів акціонерів товариства, проведеного 21.03.2013 і оформленого протоколом № 1. За позовом одного з акціонерів ВАТ «Хімнафтомашпроект» рішення загальних зборів ВАТ «Хімнафтомашпроект» від 21.03.2013 було визнано у судовому порядку недійсним. На думку позивача, скасування судом рішення загальних зборів, яким уповноважено особу на вчинення правочину, є підставою для визнання недійсним укладеного цією особою правочину.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у задоволенні позову ПАТ «Хімнафтомашпроект» до ПАТ «КБ «Південкомбанк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна, ТОВ «Українська торгівельно-промислова група «Спеценергомаш» про визнання недійсним договору відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 задоволено апеляційну скаргу ПАТ «Хімнафтомашпроект» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Хімнафтомашпроект» задоволено. Визнано недійсним укладений 21.03.2013 між ПАТ «КБ «Південкомбанк» та ПАТ «Хімнафтомашпроект» іпотечний договір №З_01Ю/6, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Аллою Володимирівною, 21.03.2013 за реєстровим №836; скасовано запис про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер іпотеки №416805 від 21.03.2013); скасовано запис про заборону відчуження нежилого приміщення площею 2 684, 40 кв. м. (літера А) та нежилого приміщення площею 3 365, 30 кв. м. (літера А'), загальною площею 6 049, 70 кв. м., які є власністю ПАТ «Хімнафтомашпроект», який був накладений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Аллою Володимирівною за Іпотечним договором №З_01Ю/6 від 21.03.2013 за реєстровим №416641 від 21.03.2013 запису про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 залишено без змін.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 обґрунтована тим, що ОСОБА_3 на момент вчинення значного правочину (в інтересах ВАТ «Хімнафтомашпроект») був заінтересованою у його вчиненні особою, а афільованість ОСОБА_3 з Банком була очевидною для правління товариства та Банку, що вбачається зі звернення в.о. голови правління ОСОБА_4 до голови правління Банку з проханням звільнити у порядку переведення ОСОБА_3 з 09.04.2013 (лист від 08.04.2013 № 134-к).
Однак, дослідивши рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Хімнафтомашпроект» від 21.03.2013, суд з'ясував, що збори акціонерів 21.03.2013 повідомлені не були про те, що виконавчий директор ВАТ «Хімнафтомашпроект» ОСОБА_3 суміщає роботу на посаді виконавчого директора товариства з роботою радника групи радників Голови правління ПАТ «КБ «Південкомбанк», що, саме по собі свідчить про заінтересованість виконавчого директора товариства у вчиненні правочину. Зазначені відомості відсутні у протоколі загальних зборів акціонерів від 21.03.2013, що суперечить ч. 2 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства».
Отже, попереднє схвалення цього правочину загальними зборами акціонерів позивача 21.03.2013 відбувалося при умисному прихованні від акціонерів істотних умов договору іпотеки та інформації про особу, яка заінтересована у вчиненні товариством спірного правочину, що досліджено судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови.
3. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Екс-Райт» (далі - ТОВ «ФК «Екс-Райт»), яке не брало участь у розгляді справи, але вважає, що рішенням суду першої інстанції його права порушуються, звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у справі № 910/4818/16 та закрити провадження.
Скаржник зазначає, що, враховуючи результат розгляду справи №910/14157/16 (визнано недійсним договір про відступлення права за іпотечними договорами від 25.04.2016 та скасування відповідних записів про обтяження), станом на час ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, належним іпотекодержателем за спірним договором іпотеки було ТОВ «УТПГ «Спеценергомаш», а на даний час - ТОВ «ФК «Екс-Райт». Тому, за переконання заявника, вказане рішення стосується його прав.
Крім того, скаржник стверджує, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а саме ст. 24 ГПК України (у редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення), оскільки ухвалив рішення з неналежним відповідачем.
ТОВ «ФК «Екс-Райт» вважає, що у зв'язку з відступленням права вимоги за спірним договором до вирішення даної справи в суді першої інстанції ПАТ «КБ «Південкомбанк» на час ухвалення оскаржуваного рішення був неналежним відповідачем у справі. А те, що його не замінили на належного при прийнятті рішення було підставою для припинення провадження. На даний момент, на думку заявника, вказані обставини є підставою для закриття провадження у справі на підставі ст. 231 ГПК України.
Крім того, 31.05.2018 скаржником було подано заяву, в порядку ст. 10571 Цивільного кодексу України, в якій заявник просив накласти арешт на нежилі приміщення загальною площею 6 049, 7 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, які належать на праві власності ПАТ «Хімнафтомашпроект» та є предметом договору іпотеки №3_01Ю/6.
09.07.2018 на адресу суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про необхідність виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги, в якій він просив вийти за меж доводів та вимог апеляційної скарги, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017, провадження у справі закрити. Якщо апеляційний суд дійде висновку, що для правильного вирішення справи належить саме відмовити в позові, то заявник просив відмовити в задоволенні позову ПАТ «Хімнафтомашпроект». Також просив, під час прийняття рішення, - вирішити питання про поворот виконання рішення (щодо відновлення запису про іпотеку в реєстрі та відновлення запису про заборону відчуження нежилого приміщення). На час здійснення повороту виконання рішення, в порядку забезпечення позову, - накласти арешт на нежитлове приміщення.
Також, скаржником неодноразова подавались додаткові пояснення та заяви.
Так, у додаткових поясненнях (остаточних) від 06.12.2018 заявник просив вийти за межі доводів та вимог апеляційної скарги, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017, провадження у справі закрити. Якщо апеляційний суд дійде висновку, що для правильного вирішення справи належить саме відмовити в позові, то заявник просив відмовити в задоволенні позову ПАТ «Хімнафтомашпроект». Під час прийняття рішення, вирішити питання про поворот виконання рішення (щодо відновлення запису про іпотеку в реєстрі та відновлення запису про заборону відчуження нежилого приміщення). На час здійснення повороту виконання рішення, в порядку забезпечення позову, - накласти арешт на нежитлове приміщення.
У вказаних поясненнях скаржник зазначає про те, що суди визнали недійсним договір іпотеки без участі в розгляді справи на стороні відповідача іпотекодержателя. Скаржник звертає увагу, що відмова в позові позивачеві не позбавляє його права звернутися із аналогічним позовом до належного відповідача.
Заяв у порядку ст. 266 ГПК України (зокрема, доповнень до апеляційної скарги у встановлений строк) скаржником не подавалося та судом апеляційної інстанції до розгляду не приймалося.
4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
24.05.2018 на адресу Північного апеляційного господарського суду від ПАТ «Хімнафтомашпроект» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 - без змін.
Позивач зазначає, що у справах № 910/20338/16 (предмет спору - стягнення за кредитним договором, переуступленим скаржником) та № 910/1972/17 (предмет спору - визнання недійсним договору іпотеки від 15.11.2016, який переуступлений скаржником) суд касаційної інстанції скасував постанови апеляційного суду в частині заміни сторони на ТОВ «ФК «Екс-Райт». Позивач стверджує, що в матеріалах справи №910/20338/16 відсутні докази, що підтверджують право вимоги ТОВ «ФК «Екс-райт» в розумінні ст. 216, 236, 517 Цивільного кодексу України.
Крім того, позивач зазначає, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору іпотеки від 21.03.2013 № З_01Ю/6, сторонами якого є ПАТ «Хімнафтомашпроект» та ПАТ «КБ «Південкомбанк», а тому підстави заміни відповідача на ТОВ «УУТПГ «Спеценергомаш» та ТОВ «ФК «Екс-Райт» відсутні.
29.05.2018 на адресу суду апеляційної інстанції від ПАТ «КБ «Південкомбанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому банк просив задовольнити апеляційну скаргу. Вказаний відзив мотивовано необхідністю заміни відповідача на ТОВ «ФК «Екс-Райт».
06.08.2018 на адресу Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження, в якому ПАТ «Хімнафтомашпроект» просило апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Екс-Райт». Клопотання обґрунтовано тим, що не існує доказів повернення права вимоги до ТОВ «ФК «Екс-Райт» у розумінні ст. 216, 517 Цивільного кодексу України, а тому суди при ухваленні оскаржуваних рішень не вирішували питання про права та інтереси скаржника, оскільки були відсутні правові підстави для цього.
5. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Екс-Райт», на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017, встановлено строк учасникам судового процесу для подання відзиву. Справу призначено до розгляду.
Справа розглядалась різними складами суду.
25.06.2018 року на виконання Указу Президента України №454/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах», яким ліквідовано Київський апеляційний господарський суд, утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.
03.10.2018 в газеті «Голос України» №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 було прийнято апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Екс-Райт» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у справі № 910/4818/16 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Чорногуз О.М. Призначено до розгляду апеляційну скаргу на 09.01.2019.
У зв'язку з перебуванням судді Суліма В.В. у відпустці ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 прийнято апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Екс-Райт» до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Чорногуз О.М., Мартюк А.І. з повторним проведенням підготовчих дій.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 оголошено перерву у розгляді справи до 28.01.2019.
У судове засідання 28.01.2019 з'явились представники скаржника, позивача, третьої особи 2. Представники відповідача, третьої особи 1 в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином у порядку ст. 120, 242 ГПК України, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу відповідача 22.01.209. поштова кореспонденція на адресу третьої особи 1 повернулася до суду.
Представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та додаткових пояснень та просив її задовольнити. Вказані вимоги також підтримав представник третьої особи 2. Представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції - залишити без змін.
6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Як вбачається з матеріалів справи 21.03.2013 між ПАТ «КБ «Південкомбанк» (іпотекодержатель) та ПАТ «Хімнафтомашпроект» (іпотекодавець) укладено спірний іпотечний договір №З_01Ю/6.
У подальшому, ПАТ «КБ Південкомбанк» відступило за оплатним договором, укладеним на електронному торговому майданчику Товарної біржі «Статус Есперт», належні йому права вимоги за кредитним та іпотечним договорами ТОВ «ФК «Екс-Райт» (20.04.2016), а останнє - відступило права вимоги ТОВ «Українська торгівельно-промислова група «Спеценергомаш» (25.04.2016).
13.06.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №910/14157/16, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017, визнано недійсним із моменту вчинення договір про відступлення прав за іпотечними договорами від 25.04.2016, укладений між ТОВ «ФК «Екс-Райт» та ТОВ «Українська торгівельно-промислова група «Спеценергомаш». Визнано недійсним з моменту вчинення договір про відступлення права вимоги №25/04 від 25.04.2016, укладений між ТОВ «ФК «Екс-Райт» та ТОВ «Українська торгівельно-промислова група «Спеценергомаш».
Скаржник, вважаючи, що після ухвалення судового рішення у справі №910/14157/16 дійсним кредитором (іпотекодержателем) за іпотечним договором №З_01Ю/6 є ТОВ «ФК «Екс-Райт», звернувся з даною апеляційною скаргою, вказуючи на те, що оскаржувані судові рішення були ухвалені без його участі, що відповідно порушує його права та інтереси.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Враховуючи вищевикладене, скаржник фактично в обраний ним процесуальний спосіб (за ст. 272 ГПК України) заявляє про своє правонаступництво (хоч і не посилається на ст. 52 ГПК України) після визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судом у справі №910/14157/16, що, на його переконання, свідчить про порушення його права та інтересу при ухваленні рішень у даній справі.
До того ж, особа, не погоджуючись з ухваленим рішенням у цій справі, намагається їх переглянути із застосуванням процедури заміни неналежного відповідача (що можливо за нормами ГПК України до ухвалення рішення судом першої інстанції).
Суд апеляційної інстанції враховує, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (п. 46 рішення у справі «Устименко проти України», п. 51, 52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п. 31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п. 61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).
Північний апеляційний господарський суд не погоджується з наведеними доводами скаржника, у зв'язку з їх необґрунтованістю, з огляду на таке.
За загальним визначенням правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки.
Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні. Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб'єктивні права та обов'язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наступати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, виділу тощо. Доказами правонаступництва щодо окремого зобов'язання може бути: відповідний договір, на підставі якого воно виникло, передавальний акт чи розподільчий баланс, статут правонаступника.
У даному випадку, правонаступництва (як похідне правонабуття) у розумінні приписів ст. 52 ГПК України не відбулося.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/1972/17 та від 28.03.2018 у справі № 910/20338/16. Предметом касаційного оскарження у наведених справах було саме встановлення можливості правонаступництва ТОВ «ФК «Екс-Райт» за подібних правовідносин (після визнання недійсними договорів відступлення права вимоги). Хоча у зазначених справах питання правонаступництва походило від інших договорів відступлення права вимоги, обставини щодо неможливості правонабуття за такими правовідносинами є такими ж, як у даній справі.
Більше того, наслідком здійснення судом відповідної процесуальної дії може стати скасування судового рішення виключно з тих підстав, що обставини, які входять до предмета доказування у межах вирішення даного спору (у тому числі, щодо наявності чи відсутності порушеного права відповідача) досліджувалися судом саме у відношенні ПАТ «КБ Південкомбанк», а не у відношенні ТОВ «ФК «Екс-Райт».
До того ж, як вбачається з матеріалів справи, позивач - ПАТ «Хімнафтомашпроект» (іпотекодавець) звернувся з позовом у даній справі саме до ПАТ «КБ Південкомбанк» із тих підстав, що повноваження з представництва у ОСОБА_3 на вчинення спірного правочину від імені ВАТ «Хімнафтомашпроект» відсутні, оскільки виникли з рішення позачергових зборів акціонерів товариства, яке в подальшому скасовано судом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Тобто, ПАТ «Хімнафтомашпроект», скористалося гарантованим законом правом на звернення до суду, визначивши коло суб'єктів, до яких він заявляє такі вимоги виходячи, зокрема, і з підстав позову.
Водночас, скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, фактично зазначає про нові обставини, які не були і не могли бути відомі а ні учасникам справи, а ні суду, оскільки постанова Вищого господарського суду України у справі №910/14157/16 ухвалена 10.10.2017, у той час як ухвалені рішення суду (по даній справі) першої та апеляційної інстанції датовані раніше - 18.04.2017 та 13.06.2017, відповідно.
Главою 3 Розділ IV ГПК України передбачено порядок перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Отже, наявність істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи є підставою для перегляду судового рішення згідно інституту перегляду рішення за нововиявленими обставинами, а не розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи та повинна розглядатися в порядку ст. 272 ГПК України.
За таких обставин, у разі якщо скаржник вважає, що наявні істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли відомі, то такі обставини можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставини.
У разі ж, якщо заявник вважає, що його право порушене, не визнано або оспорюється прав або ж вважає вжити передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, то він має скористатися гарантованим Конституціє України правом на звернення до суду в загальному порядку передбаченому зокрема ст. 4 ГПК України.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ПАТ «Хімнафтомашпроект» (іпотекодавець) звернувся з позовом у даній справі саме до ПАТ «КБ Південкомбанк» з позовом про визнання недійсним укладеного між ПАТ «КБ «Південкомбанк» та ПАТ «Хімнафтомашпроект» іпотечний договір №З_01Ю/6. Тобто в межах розгляду даної справи вирішувалось питання недійсності правочину, укладеного саме між ПАТ «КБ «Південкомбанк» та ПАТ «Хімнафтомашпроект» та, відповідно, права та обов'язки сторін оскаржуваного правочину.
Згідно з ч. 1 ст. 272 ГПК України апеляційна скарга, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розглядається судом за правилами цієї глави.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що при розгляді справи питання про права, інтереси та обов'язки скаржника не досліджувалося, оскільки вирішувалося питання про правовідносини, що виникли між ПАТ «КБ «Південкомбанк» та ПАТ «Хімнафтомашпроект», а тому згідно зі ст. 264, 272 ГПК України апеляційне провадження підлягає закриттю.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції, яке скасовано постановою від 13.06.2017 Київського апеляційного господарського суду. Тобто фактично заявлені вимоги апеляційної скарги (про стверджуване порушення права заявника) та прохальна частина скарги суперечать один одному.
Доповнень або змін до апеляційної скарги в порядку передбаченому ст. 266 ГПК України скаржником подано не було та судом апеляційної інстанції до розгляду не приймалось (подані заява та пояснення про необхідність вихід за межі позовних вимог не можуть вважатися змінами або доповненнями до апеляційної скарги, оскільки подані поза строками встановленими ст. 266 ГПК України та про прийняття таких, як доповнень чи змін до скарги не заявлялось самим скаржником).
6.1. Стосовно заяви ТОВ «ФК «Екс-Райт» виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФК «Екс-Райт» звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 20.03.2018, що підтверджується відтиском штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга. Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник також подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
02.05.2018 ухвалою суду апеляційної інстанції було поновлено ТОВ «ФК «Екс-Райт» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду.
Порядок перегляду судових рішень в апеляційному провадженні закріплено Главою 1 Розділ IV ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 ГПК України).
Водночас, враховуючи те, що при розгляді даної справи вирішувалося питання про правовідносини, що виникли між ПАТ «КБ «Південкомбанк» та ПАТ «Хімнафтомашпроект», у зв'язку з чим апеляційне провадження підлягає закриттю, то і підстави для розгляду заявленого скаржником клопотання відсутні. А тому вказане клопотання залишається без розгляду.
6.2. Стосовно клопотання ТОВ «ФК «Екс-Райт» про поворот виконання рішення
Звертаючись із заявою про необхідність виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги та додатковими поясненнями, скаржник просив вирішити питання про поворот виконання рішення (щодо відновлення запису про іпотеку в реєстрі та відновлення запису про заборону відчуження нежилого приміщення) та, на час здійснення повороту виконання рішення, в порядку забезпечення позову накласти арешт на нежитлове приміщення.
Відповідно до ч. 1 ст. 333 ГПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
При вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову (ч. 8 ст. 333 ГПК України).
Водночас, враховуючи те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що питання про права та інтереси скаржника не вирішувалися та закриття апеляційного провадження, то відповідно і підстави для застосування приписів ст. 333 ГПК України щодо повороту виконання рішення та вжиття заходів щодо забезпечення позову відсутні, а тому вказані клопотання залишаються без розгляду.
6.2. Стосовно клопотання ТОВ «ФК «Екс-Райт» про накладення решту (в порядку ст. 10571 Цивільного кодексу України)
31.05.2018 скаржником було подано заяву, в порядку ст. 10571 Цивільного кодексу України, в якій заявник просив накласти арешт на нежилі приміщення загальною площею 6 049, 7 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, які належать на праві власності ПАТ «Хімнафтомашпроект» та є предметом договору іпотеки №3_01Ю/6.
Скаржник вважає, що наявні підстави, передбачені ст. 10571 Цивільного кодексу України для накладення арешту на майно, що є предметом спірного договору іпотеки, оскільки ТОВ «ФК «Екс-райт», за його переконанням, отримало право вимоги за спірним договором.
Приписи ст. 10571 Цивільного кодексу України визначають правові наслідки недійсності кредитного договору.
Відповідно до ч. 5 ст. 10571 Цивільного кодексу України, визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним - після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті.
Можливість накладення арешту у разі визнання судом недійсним кредитного договору, в якому виконання зобов'язання позичальника забезпечено заставою майна, а також у разі визнання недійсним договору застави, яким забезпечується виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором передбачена також процесуальним законом (ч. 12 ст. 238 ГПК України). У вказаному випадку суд накладає на таке майно арешт. Такий арешт може бути скасовано з підстав, передбачених законом.
Водночас, правова конструкція і норми ст. 10571 Цивільного кодексу України і норми ст. 238 ГПК України передбачає накладення такого арешту при ухваленні судом рішення про визнання недійсним договору застави (іпотеки).
Однак, у даній справі скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій повторно оскаржує (в порядку ст. 272 ГПК України) рішення суду першої інстанції (яким відмовлено в задоволенні позову), Постанову суду апеляційної інстанції (з урахуванням додаткових пояснень), якою визнано недійсний іпотечний договір, зазначає як підставу для задоволення цієї заяви.
Тобто, враховуючи правову конструкцію положення ст. 272 ГПК України щодо тривалого розриву у часі між прийняттям постанови, якою визнано недійсним договір іпотеки та зверненням з повторною апеляційною скаргою, з урахуванням того, що підстави для такого звернення відсутні (встановлено у даній справі судом), а апеляційне провадження відповідно підлягає закриттю, то і підстави для задоволення клопотання про накладення арешту відсутні. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні клопотання скаржника про накладення арешту за ст. 10571 Цивільного кодексу України слід відмовити.
Крім того за умовами ст. 10571 Цивільного кодексу України арешт накладається при визнанні недійсним договору застави при забезпечені виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором.
Водночас, в межах даної справи питання про дослідження обставин, що стосується основного зобов'язання - кредитного договору, який забезпечується іпотекою, наявність заборгованості, дійсну суму заборгованості, тощо взагалі не встановлювалося. А тому задоволення такої заяви, в рамках даної справи, суперечило б, крім іншого, положенням ст. 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Зважаючи на викладене, Північний апеляційний господарський суд встановив, що питання про права, інтереси та обов'язки скаржника не вирішувалися, оскільки вирішувалося питання про правовідносини, що виникли між ПАТ «КБ «Південкомбанк» та ПАТ «Хімнафтомашпроект», а тому порушене апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Екс-Райт» згідно зі ст. 264, 272 підлягає закриттю.
8. Судові витрати
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись ст. 2, 234 п. 3 ч. 1 ст. 264, 272 ГПК України, на підставі ст. 10571 Цивільного кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Екс-Райт» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017.
2. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Екс-Райт» про накладення арешту (в порядку ст. 10571 Цивільного кодексу України) - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст. 286 - 291 ГПК України.
Повний текст ухвали складено - 01.02.2019
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді М.Г. Чорногуз
А.І. Мартюк