79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"30" січня 2019 р. Справа № 914/429/18
Місто Львів
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
Суддя-доповідач Бонк Т.Б.,
суддів: Матущак О.І.
Якімець Г.Г.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінеф" б/н б/д та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінеф" про відмову від апеляційної скарги б/н б/д, а також заяву про відмову від апеляційної скарги б/н б/д
на рішення Господарського суду Львівської області від 17 грудня 2018 року (головуючий суддя Іванчук С.В., судді - Мазовіта А.Б., Фартушок Т.Б., повний текст складено та підписано - 20.12.2018)
у справі № 914/429/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінеф", м.Київ,
до відповідача - 1: державного реєстратора Львівської філії Комунального підприємства "Центр реєстрації прав" Корецької районної ради Рівненської області Заремби Олександра Олександровича,
до відповідача-2: Комунального підприємства "Центр реєстрації прав" Корецької районної ради Рівненської області
третя особа -1 без самостійних позовних вимог на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицьке розвиткові товариство", м.Львів,
третя особа -2 без самостійних позовних вимог на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Новоградагротрейд", м.Новоград- Волинський,
про: визнання незаконними дій державного реєстратора та скасування рішення про державну реєстрацію прав
за участю представників:
від позивача, скаржника - Резніченко Д.Г. (директор)
від інших учасників справи - не зявилися.
ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінеф". Скаржника зобов'язано - до 14.01.2019 надати апеляційному суду уточнення прохальної частини апеляційної скарги; та докази зарахування судового збору до Державного бюджету України та зазначено, що у разі ненадання доказів зарахування судового збору до Державного бюджету України апеляційну скаргу може бути залишено без руху.
09.01.2019 на адресу апеляційного суду надійшло письмове клопотання ТОВ «Сінеф» про відмову від апеляційної скарги за підписом директора ТОВ «Сінеф», у якому ТОВ «Сінеф» зазначає про те, що ТОВ «Сінеф» відмовляється від апеляційної скарги та просить суд закрити апеляційне провадження на підставі ч.4 ст. 266 ГПК України.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 справу №914/429/18 призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.01.2019.
21.01.2019 на адресу апеляційного суду надійшла заява ТОВ «Сінеф» про відмову від апеляційної скарги за підписом директора ТОВ «Сінеф», в якій заявник просить суд закрити апеляційне провадження та повернути апеляційну скаргу без розгляду, та зазначає наступне:
- апеляційна скарга повинна залишатися без руху у випадку відсутності доказів зарахування судового збору до державного бюджету України; відкриття провадження відбулося з порушенням процесуальних норм ст. 258 ГПК України; вказана «правова позиція», на думку скаржника, підтверджується Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.05.2013 року та Ухвалою Вищої ради правосуддя від 11.06.2018;
- незважаючи на наявність клопотання від 09.01.2019 про відмову від апеляційної скарги, апеляційний суд призначив справу до розгляду в судове засідання;
Також апелянт покликається на те, що 11.01.2019 на картку платника КБ «Приватбанк» йому було повернуто суму сплаченого ТОВ «Сінеф» судового збору в сумі 2 696,94 грн.
До заяви долучено «роздруківку» («чек») про повернення коштів за «покупку товару» в сумі 2696,94 грн., а також Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.05.2013 року про застосування дисциплінарного стягнення та Ухвалу Вищої ради правосуддя від 11.06.2018 про відкриття дисциплінарної справи у справі (номер дисциплінарної справи 1789/2дп/15-18), завірені підписом директора ТОВ «Сінеф» - «згідно оригіналу».
У судове засідання 30.01.2019 зявився представник позивача (скаржника), інші учасники справи не забезпечили явки представників, хо час учасники справи належно повідомлені про час та місце розгляду справи.
Згідно ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи наведене, та те, що явка представників сторін не визнавалася судом обов'язковою у даній справі, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представників учасників справи, що не з'явилися, на підставі наявних у справі доказів.
Щодо розгляду заяви та клопотання скаржника про відмову від апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст. 266 ГПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Згідно ч. 6 ст. 266 ГПК України суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п'ятій статті 191 цього Кодексу, згідно якої суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч. 2 ст. 264 ГПК України).
Розглянувши клопотання та заяву скаржника ТОВ «Сінеф» про відмову від апеляційної скарги, враховуючи, що відмова від апеляційної скарги є правом учасника справи, беручи до уваги відсутність інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, а також відсутність підстав, визначених у частині п'ятій статті 191 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи подання відмови від апеляційної скарги керівником (директором) та засновником юридичної особи, який також підписав і саму апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає можливим прийняти відмову ТОВ «Сінеф» від апеляційної скарги, задоволити клопотання скаржника та закрити апеляційне провадження у даній справі.
Згідно ч. 5 ст. 266 ГПК України у разі закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, яка відмовилася від скарги, не допускається.
Щодо аргументів заявника у заяві від 21.09.2019.
Заявник зазначає, що апеляційним судом справу було призначено до судового розгляду, незважаючи на подання ним клопотання про відмову від апеляційної скарги.
Апеляційний суд зазначає, що скаржником не було подано клопотання про відкликання апеляційної скарги до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження згідно ч.3 ст. 266 ГПК України, наслідком чого згідно ч.5 ст. 260 ГПК України є повернення апеляційної скарги без розгляду. Тому в даному випадку клопотання скаржника в заяві від 21.01.2019 «про повернення апеляційної скарги без розгляду» є безпідставним. Натомість, як вбачається, скаржником подано заяву про відмову від апеляційної скарги після відкриття провадження у справі.
Після відкриття провадження апеляційним судом проводяться підготовчі дії по справі згідно ст. 267 ГПК України.
Згідно п. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
ГПК України не передбачає розгляду заяв чи клопотань про відмову від апеляційної скарги без повідомлення учасників справи та без проведення підготовчих дій. Стаття 268 ГПК України, яка регулює порядок призначення справи до розгляду в апеляційній інстанції, не передбачає винятків щодо справ, у яких подано клопотання про відмову від апеляційної скарги.
Також слід зазначити, що серед переліку підготовчих дій не передбачено розгляду питання та заяв про відмову від апеляційної скарги, а відтак, розгляд такої заяви було винесено на розгляд в судовому засіданні.
Згідно ст. 268 ГПК України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій в разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
Отже, ухвала про закриття провадження у справі не є ухвалою про рух справи і не є протокольною ухвалою, якою вирішується процедурне питання, підписується суддями та є ухвалою, яка оскаржується до касаційного суду.
Заявник також зазначає, що апеляційний судом було відкрито апеляційне провадження з порушенням вимог ГПК України.
Згідно ст. 262 ГПК України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
Перед ухваленням рішення про відкриття провадження апеляційний перевіряє матеріали апеляційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 256, 258, 259 ГПК України щодо строку, змісту та форми апеляційної скарги.
Згідно ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: 2) докази сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674 - VI (далі - Закон "Про судовий збір").
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі (відповідно до частини 1 статті 6 Закону "Про судовий збір"), в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Апеляційним судом при відкритті провадження було взято до уваги долучену скаржником до апеляційної скарги квитанцію про сплату судового збору № 44675 від 22.12.2018 у належному розмірі, на якій зазначено розрахунковий рахунок апеляційного суду для сплати судового збору, ID транзакції, призначення платежу - «судовий збір», «оплату здійснено з порталу - court.gov.ua».
В ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 02.01.2019 про відкриття провадження судом встановлено, що у матеріалах наявні докази сплати судового збору, проте за даними Діловодства спеціалізованого суду відсутні докази зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Таким чином, апеляційний суд вирішив витребувати в скаржника до встановленого судом строку докази зарахування судового збору до Державного бюджету України; в разі ненадання таких доказів апеляційну скаргу може бути залишено без руху в порядку ч. 11 ст. 176 ГПК України.
При добросовісному виконанні обов'язку платника щодо сплати судового збору, такий в обов'язковому порядку зараховується банком до спеціального фонду державного бюджету, про що територіальні органи державного казначейства видають відповідну довідку.
Згідно ст. ст. 42, 43 ГПК України учасники справи зобов'язані : подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Згідно п.11. ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно п.13 ст. 176 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно п.2 ст. 281 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Відтак, відкриття апеляційного провадження з витребуванням доказів зарахування судового збору в скаржника не обмежує право скаржника на судовий захист та не є обмеженням особи в доступі до суду.
Крім того, згідно ст. 282 ГПК України апеляційний суд при ухваленні постанови здійснює новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відтак, при непідтвердженні скаржником зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету апеляційний суд не позбавлений права врахувати це при розподілі судових витрат.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу (Постанова Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року, справа № 15/5027/138/2011).
Щодо долучених документів до заяви від 21.09.2019.
Зазначені Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Ухвала Вищої ради правосуддя є ненормативними актами індивідуальної дії у справах про дисциплінарне провадження та не є актами органів судової влади - судів, а відтак, не є джерелами судової практики і не містять правових висновків.
Оригінали вищезазначених рішень - актів індивідуальної дії відповідних компетентних органів з оригіналами підписів уповноважених осіб зберігаються у справах таких органів. Доступ до зазначених документів є публічним на відповідних веб-сайтах відповідних органів, відтак, такі документи не можуть посвідчуватися («згідно оригіналу») посадовими особами підприємств.
Слід також зазначити, що у дисциплінарній справі №1789/2дп/15-18 26.11.2018 заявником подано не кінцеве рішення, оскільки у цій справі прийнято рішення про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності.
Окрім того, у зазначених актах індивідуальної дії міститься посилання на законодавство України, а зокрема цивільне законодавство - ЦПК України у нечинній редакції (2013 рік та 2018 рік станом до прийняття нової редакції ЦПК України), в той час як апеляційна скарга у даній справі розглядається господарським судом за правилами господарського судочинства відповідно за закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення даної справи. Зокрема, позовну заяву у даній справі подано до місцевого господарського суду у березні 2018 року. Тоді як 15.12.2017 набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України в редакції ЗУ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Господарські суди при здійсненні правосуддя керуються верховенством права та іншими джерелами права на підставі ст. 11 ГПК України. Згідно ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а також інші рішення судів, які містять преюдиційні факти. Таким чином, суди згідно вимог законодавства застосовують правові висновки, які містяться у постановах Верховного Суду, а не актах індивідуальної дії щодо окремих осіб.
Щодо судового збору за подання апеляційної скарги.
Скаржником на вимогу ухвали апеляційного суду станом на 30.01.2019 доказів зарахування судового збору за подання апеляційної скарги не подано, натомість зазначено про те, що йому сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги було повернуто, про що долучено чек без номера від 11.01.2019, з зазначенням «покупка товара, возврат средств», сума 2696,94грн.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відтак, у даному випадку, оскільки позивач не відмовляється від позову, а від апеляційної скарги, сплачена сума судового збору у разі закриття провадження - повертається скаржнику. Однак у даному випадку відсутнє як клопотання скаржника про повернення судового збору, так і підтвердження зарахування судового збору до держаного бюджету. Крім того, наявне письмове твердження скаржника про те, що йому повернуто судовий збір за подання апеляційної скарги.
Згідно ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Пунктами 1, 2, 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 року (далі - Порядок) передбачено, що його розроблено, зокрема, на виконання статті 7 Закону України "Про судовий збір". Цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, зокрема, податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету. У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства платником подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 234, 264, 266, 281 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», Західний апеляційний господарський суд
1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінеф" (ідентифікаційний код 40439334) від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 17 грудня 2018 року у справі № 914/429/18.
2. Закрити апеляційне провадження у справі № 914/429/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінеф" б/н б/д.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
Суддя О.І. Матущак
Суддя Г.Г. Якімець
Повний текст складено та підписано - 31.01.2019.