Справа № 357/12693/18
2/357/479/19
Категорія 48
(ЗАОЧНЕ)
25 січня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Ліщинська О. С.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Біла Церква в залі суду № 5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 12.02.1984 року, від спільного проживання дітей не мають, спільне сімейне життя з відповідачем не склалося через несумісність характерів та поглядів на сімейне життя, в сім'ї відсутнє взаєморозуміння, втрачені почуття, а тому позивач просила розірвати шлюб.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала суду заяву в якій вказала, що позовні вимоги підтримує, просить провести розгляд справи без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечила.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду даної справи був повідомлений належно, письмових пояснень, заяв чи будь-яких клопотань відповідач суду не направив та відповідно до положень ст. 130 ЦПК України вважається, що відповідач повідомлений належно про розгляд справи.
На підставі ст. 280 ЦПК України, з урахуванням думки позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони 12.02.1984 року зареєстрували шлюб, від спільного проживання дітей не мають. Наведене підтверджується матеріалами справи.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для розірвання шлюбу є те, що сторони припинили подружні відносини через відсутність взаєморозуміння та поглядів на сімейне життя, тривалий час проживають окремо, не ведуть спільне господарство. Позивач зазначила, що збереження сім'ї неможливе і дане суперечить її інтересам, сім'я розпалася остаточно.
Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За ч.3 і ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до припинення шлюбних відносин чи до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Згідно до ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі викладеного, враховуючи категоричну позицію позивача щодо розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу є недоцільним, і це суперечить інтересам позивача.
Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, при наявності бажання обох сторін, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити - «ОСОБА_1».
Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати (ст.. 141 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112,113 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 158, 258- 265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 12.02.1984 року у Горобіївській сільській Раді народних депутатів Сквирського району Київської області, актовий запис № 2- розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача «ОСОБА_1».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704 грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.
СуддяО. Я. Ярмола