Справа № 444/3916/18
Провадження № 2/444/521/2019
30 січня 2019 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Ясиновський Р. Б.
секретар судового засідання Реміцька І.П.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 сільської ради Жовківського району Львівської області про визнання права власност, -
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до відповідача виконавчого комітету ОСОБА_5 сільської ради Жовківського району Львівської області про визнання права власності на частину житлового будинку в с. Туринка по вул. Шевченка, 90, Жовківського району Львівської області, на яку мають право відповідно до виписки з погосподарської книги, виданої ОСОБА_5 сільською радою Жовківського району Львівської області від 09.10.2018 р. № 1712 та рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 сільської ради від 28.09.2018 р. № 39. Свої позовні вимоги мотивують тим, що вони всі відповідно до виписки з погосподарської книги ОСОБА_5 сільської ради станом на 30.06.1990 року були членами колгоспного типу двору, головою якого була ОСОБА_6, членами двору були її зять ОСОБА_7, дочка - ОСОБА_2, її онуки ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище "Білань"), а також правнука ОСОБА_9 (після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище "Прокуда"). Право власності на майно двору зареєстровано на ім'я голови двору ОСОБА_6. Зазначають, що відповідно до діючого на той час законодавства, всі члени двору мали право на частку в майні двору в рівних частинах і рішенням виконкому ОСОБА_5 сільської ради №39 від 28.09.2018 року проведено розподіл майна двору по 1/6 частині двору кожному. 21.11.2011 року голова двору ОСОБА_6 померла, однак, ще за час свого життя, а саме, 26.10.2010 року, вона склала заповіт із змісту якого вбачається, що на випадок своєї смерті все своє майно заповіла позивачу ОСОБА_1. Після її смерті позивач ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори про спадкування, де 20.11.2018 року відкрито спадкову справу за № 35/2018, однак їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом відмовлено у зв»язку з тим, що спадкоємцем не подано правовстановлювальних документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Окрім цього, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем 1/6 частки у вищезазначеному майні за законом після смерті свого батька ОСОБА_7, який помер 17.07.2006 року, оскільки проживала разом з ним до дня смерті та вели спільне господарство. Інші позивачі, будучи членами двору та маючи право на 1/6 частку будинку кожний, не можуть зареєструвати своє право власності, оскільки з 01.01.2013 року змінено порядок реєстрації речових прав на майно і їм роз'яснено про судовий порядок визнання права власності на належну їм частку в майні двору. Просять задоволити позов.
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з"явилися, однак подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять такі задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_5 сільської ради Жовківського району Львівської області в підготовче судове засідання не з»явився, однак подав на адресу суду листа про розгляд справи у відсутності їх представника. Не заперечують проти позовних вимог позивачів.
А тому, судом вирішено розгляд справи проводити за відсутності сторін по справі та на підставі поданих до суду доказів.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Так як відповідач визнав позов, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Ч. 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Ч. 1 ст. 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено наступне.
Позивачка ОСОБА_1 народилася 20.05.1972 року в с. Туринка Жовківського району Львівської області, її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_2; зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; 27.05.1989 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_10; після реєстрації одруження змінила своє дошлюбне прізвище "Закус" на "Білань", що стверджується копією свідоцтва про народження серія І-СГ № 301448, копією паспорта громадянина України серії КВ 051710 та копією свідоцтва про одруження серії ІІ-СГ № 380487.
ОСОБА_7 помер 17.07.2006 року, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-СГ № 054736.
Із копії довідки ОСОБА_5 сільської ради № 2123 від 11.12.2018 року вбачається, що гр. ОСОБА_1 проживала разом із гр. ОСОБА_7 до дн смерті в с. Туринка по увл. Шевченка, 90 і вели спільне господарство.
Позивачка ОСОБА_2 народилася 06.04.1954 року в с. Туринка Жовківського району Львівської області і її батьками є ОСОБА_11 та ОСОБА_6, що стверджено копією свідоцтва про народження серії ЯЛ № 712533; на даний час зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується копією паспорта громадянина України серії КВ 004468. 05.02.1972 року вона одружилась із ОСОБА_7, що стверджено копією свідоцтва про одруження серії І-АБ № 333907. Після реєстрації шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище «Кошовська» на «Закус».
Позивач ОСОБА_3 народився 28.03.1976 року і його батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_2; зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується копією свідоцтва про народження серія І-СГ № 447693, копією паспорта громадянина України серії КА 414112.
Позивачка ОСОБА_4 народилася 22.09.1989 року в с. Туринка Жовківського району Львівської області; зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; 27.01.2007 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_12; після реєстрації одруження змінила своє дошлюбне прізвище "Білань" на "Прокуда", що стверджується копією паспорта громадянина України серія КС 542222 та копією свідоцтва про одруження серії І-СГ № 052047.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_5 сільської ради Жовківського району Львівської області № 39 від 28.09.2018 року "Про розподіл часток бувшого колгоспного двору в с. Туринка по вул. Шевченка, 90" вирішено розподілити частки бувшого колгоспного двору в с. Туринка по вул. Шевченка, 90 Жовківського району Львівської області за:
1)ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 - 1/6 частина;
2)ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, зять- 1/6 частина;
3)ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, дочка- 1/6 частина;
4)ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, онука- 1/6 частина;
5)ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 онук- 1/6 частина;
6)ОСОБА_9, 1989 р.н, правнука - 1/6 частина.
Із виписки із погосподарської книги станом на 30.06.1990 року, виданої 09.10.2018 року ОСОБА_5 сільською радою Жовківського району Львівської області за № 1712, вбачається наступне. Голова двору - ОСОБА_6. Позивачі станом на 30.06.1990 року були членами колгоспного типу двору в с. Туринка по вул.. Шевченка, 90, головою якого була ОСОБА_6, яка померла 21.11.2011 року, що стверджено копією свідоцтва про смерть серії І-СГ №264511, виданого ОСОБА_5 сільською радою Жовківського району Львівської області.
Відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, було передбачено порядок реєстрації будинків в сільських населених пунктах. По кожному господарству в сільських радах велися погосподарські книги.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні з 1979 року. Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності у громадян. Отже, право власності колгоспного двору, головою якого значилася ОСОБА_6 було зареєстровано згідно вимог діючого на той час законодавства.
Ще за час свого життя ОСОБА_6, що народилася 18.01.1926 року в с. Туринка, Жовківського району Львівської області , 26.10.2010 року склала заповіт із змісту якого вбачається, що на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і все те, що буде належати їй на час її смерті і на що за законом матиме право заповіла позивачу - ОСОБА_1. Даний заповіт посвідчений секретарем Туринківської сільської ради Жовківського району Львівської області та зареєстрований в реєстрі за № 251. Відповідно записів ОСОБА_5 сільської ради заповіт станом на 09.10.2018 року не змінено і не скасовано, що вбачається з його копії долученої до матеріалів справи.
Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Отже, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті своєї баби ОСОБА_6, яка померла 21.11.2011 року, на все її майно.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі на частку в майні колгоспного двору ОСОБА_6 - будинковолодіння по вул.. Шевченка, 90 (колишня Фестивальна) в с. Туринка Жовківського району Львівської області, що належить їй на підставі свідоцтва про право особистої власності на будівлі виданого 30.12.1987 року на підставі рішення сесії Нестеровського виконкому № 370 від 30.12.1987 року, що вбачається з копії свідоцтва про право особистої власності на будівлі та копії довідки виданої виконкомом ОСОБА_5 сільської ради за № 1970 від 16.11.2018 р. про зміну назви вулиці.
Із копії довідки, виданої виконкомом ОСОБА_5 сільської ради Жовківського району Львівської області 09.10.2018 року № 1712, вбачається, що станом на 30.06.1990 р. членами колгоспного двору № 90 в с. Туринка по вул. Шевченка Жовківського району Львівської області були; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, зять; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, дочка; ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, онука; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7; онук; ОСОБА_9, 1989 р.н, правнука
Із копії довідок виданих виконкомом ОСОБА_5 сільської ради за №№ 1713, 1714, 1715 від 09.10.2018 р. вбачається, що ОСОБА_6 проживала і була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_8 до дня смерті, разом з ОСОБА_1 вели спільне господарство, заборонів і арештів на житловий будинок немає.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05. 1998 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку в майні.
Отже, всі члени двору, головою якого була ОСОБА_6, які значилися в дворі, мали право на рівні частки в майні двору, тобто по 1/6 частині кожний, однак не оформили належні частки, оскільки змінено порядок реєстрації нерухомого майна.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 ОСОБА_3 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
З приводу спадкування за заповітом після смерті бабці - ОСОБА_6, позивач ОСОБА_1, звернулася до приватного нотаріуса Жовківського районного нотаріального округу ОСОБА_13 (за місцем знаходження майна), де 20.11.2018 року було відкрито за її заявою спадкову справу після смерті ОСОБА_6 за № 35/2018, що вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 54158821.
Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку № 90 на вул. Шевченка у с. Туринка, Жовківського району Львівської області після смерті ОСОБА_6, яка померла 21.11.2011 року, їй було відмовлено, оскільки спадкоємцем не подано правовстановлювальних документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, що стверджується відмовою від 07.12.2018 року.
Крім цього, позивачка ОСОБА_1 подала в Жовківську державну нотаріальну контору Львівської області заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) площею 0,90 га., що розташована на території Смереківської сільської ради Жовківського району Львівської області та належав ОСОБА_14, померлому 20.02.2005 року, внаслідок чого було зареєстровано спадкову справу № 731/2017, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 50450988 від 28.12.2017 року.
Крім цього, позивачці ОСОБА_1 у відповідь на її заяву листом від 21.12.2018 року № 3150/01-16 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, після смерті ОСОБА_7, оскільки нею не подано оригінал правовстановлюючого документу на житловий будинок № 90, що розташований в с. Туринка, вул. Шевченка, Жовківського району Львівської області на члена двору, а саме: ОСОБА_7. (Спадкова справа 667/2018, що вбачається із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 54586629).
Із копії технічного паспорта від 27.12.2018 року, виданого КП ЛОР "Червоноградське МБТІ" на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 90 по вул.. Шевченка у с. Туринка, Жовківського району Львівської області вбачається, що його загальна площа становить 96,9 кв. м., житлова площа становить 68,3 кв. м., допоміжна (підсобна) площа становить 28,6 кв. м., загальна інвентаризаційна вартість житлового будинку становить 422014,00 гривень станом на 27.12.2018 року.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч. 3 ст. 3 ОСОБА_7 України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього ОСОБА_7, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного ОСОБА_7, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.
Отже, з вищенаведеного випливає, що позивачі, кожен має право на 1/6 частку у майні бувшого колгоспного двору в селі Туринка по вул. Шевченка, 90 Жовківського району Львівської області, а позивач ОСОБА_1, окрім своєї 1/6 частки, є спадкоємцем 1/6 частки у вищезазначеному майні за заповітом після смерті своєї баби ОСОБА_6, яка померла 21.11.2011 року.
Окрім цього, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем 1/6 частки у вищезазначеному майні за законом після смерті свого батька ОСОБА_7, який помер 17.07.2006 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, оскільки проживала разом з ним до дня смерті та вели спільне господарство. Інші спадкоємці, а саме його дружина - ОСОБА_2 та його син - ОСОБА_3 на частку у спадковому майні після його смерті не претендують і з даного приводу у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини не звертались.
З врахуванням того, що відповідач не заперечує проти задоволення позову, а також з врахуванням встановленого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що право позивачів підлягає захисту в судому порядку, за кожним із позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 слід визнати право власності на 1/6 частину житлового будинку в селі Туринка по вул. Шевченка, 90 Жовківського району Львівської області на яку вони мають право відповідно до виписки з погосподарської книги виданої ОСОБА_5 сільською радою Жовківського району Львівської області від 09.10.2018 р. № 1712 та рішення виконавчого комітету ОСОБА_5 сільської ради від 28.09.2018 р. № 39, а також за позивачем ОСОБА_1 визнати право власності на 1/6 частину житлового будинку в селі Туринка по вул. Шевченка, 90 Жовківського району Львівської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка померла 21.11.2011 року та на 1/6 частину житлового будинку в селі Туринка по вул. Шевченка, 90 Жовківського району Львівської області в порядку спадкування за законом після смерті її батька, ОСОБА_7, який помер 17.07.2006 року.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Керуючись ст. ст. 23, 141, 200, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку житлового будинку, що знаходиться в с. Туринка, вул. Шевченка, 90, Жовківського району, Львівської області в порядку спадкування за заповітом після смерті її баби, ОСОБА_6, яка померла 21.11.2011 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку житлового будинку, що знаходиться в с. Туринка, вул. Шевченка, 90, Жовківського району, Львівської області в порядку спадкування за законом після смерті її батька, ОСОБА_7, який помер 17.07.2006 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку житлового будинку, що знаходиться в с. Туринка, вул. Шевченка, 90, Жовківського району, Львівської області як за членом колгоспного двору.
Визнати за ОСОБА_2, право власності на 1/6 частку житлового будинку, що знаходиться в с. Туринка, вул. Шевченка, 90, Жовківського району, Львівської області як за членом колгоспного двору.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частку житлового будинку, що знаходиться в с. Туринка, вул. Шевченка, 90, Жовківського району, Львівської області як за членом колгоспного двору.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частку житлового будинку, що знаходиться в с. Туринка, вул. Шевченка, 90, Жовківського району, Львівської області як за членом колгоспного двору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Текст повного рішення складено 01.02.2019 року.
Суддя: Ясиновський Р. Б.